• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Роль Екстранету у діяльності сучасних компаній. Основне призначення Екстранету при виконанні бізнес-операцій. Майбутнє Інтранету та Екстранету.

Загальна характеристика комп’ютерної мережі Інтранет та Екстранет. Взаємозв’язок внутрішньої мережі підприємства із Екстранетом та Інтранетом. Застосування Інтранету сучасними компаніями: комунікації та співробітництво, управління бізнес-операціями. Ресурси Інтранет-технологій. Компоненти архітектури інформаційної технології Інтранет. Вартість Інтранету для сучасних компаній.

Інструменти здійснення електронних комунікацій. Електронна пошта. Інструменти проведення електронних конференцій. Голосові конференції. Відеоконференції. Телеконференції. Чатові системи.

Тема 9. Локальні та регіональні інформаційні мережі в сучасних організаціях

Найважливіша складова розвитку телекомунікаційних мереж – це можливість безпосереднього спілкування людей. Перші служби міжособового спілкування в Internet описано в табл. 11.5.

Спершу спілкування користувачів спрямовувалося на виконання ділових завдань – інформування, обговорення проблем, робочі комунікації. Із розповсюдженням і розвитком мережних технологій, з появою в мережі індивідуальних користувачів, із здешевленням самих комунікацій і устаткування у межах цих сервісів почали з’являтися співтовариства – групи людей, об’єднаних загальними інтересами (табл. 9.1).

Таблиця 9.1

Способи масового спілкування в Internet

Соціальні мережі і сервіси, що підтримують їх, виявилися дуже ефективним методом забезпечення відвідуваності сайтів, зворотного зв’язку і поступово стали одним із засобів генерації контенту (вмісту, що має цінність). У цих групах почала формуватися деяка історія обміну – особиста і суспільна, з часом з’явилися і особисті стосунки між учасниками. Як правило, користувача в такому співтоваристві ідентифікує формальне ім’я, часто скорочене. Хоча один реальний користувач може виступати під різними іменами, ведучи у такий спосіб кілька віртуальних персонажів. Основним способом комунікації був і залишається обмін текстовими повідомленнями. Оскільки емоції звичайним текстом передати складно і не завжди такий текст сприймається однаково, то з часом з’явилися знаки, що позначають емоційне забарвлення тексту, – смайли (від англ. smile – усмішка).

Характерна особливість групи людей, що часто спілкуються, – нагромадження соціальної історії відносин, що активно використовуються (жартів, загальних ситуацій, способів вирішення конфліктів тощо). Така історія слугує частково і засобом пізнання «свій–чужий». У мережних співтовариствах однією з форм прояву такої історії є формування своєрідного стилю спілкування, діалогових скорочень, часто – жаргону.

Стиль спілкування у таких середовищах вільніший, ніж у звичайному житті. Це пояснюється тим, що спілкування ведеться найчастіше від імені віртуального персонажу, інколи без вираженої статі, що не має явного віку і соціального статусу.

До того ж сучасні форми спілкування в Internet багато в чому схожі на традиційні сервіси. Адже ці сервіси сформувалися на основі загальноприйнятих уявлень і звичок в обміні інформацією, а ці уявлення і звички значно інерційніші, ніж технології. Хоча, з іншого боку, вони стали набагато ширшими і різноманітнішими – за рахунок зростання технічних можливостей і, як наслідок, збільшення кількості залучених до спілкування учасників.

Найпоширенішими сучасними засобами спілкування є програми-браузери. Такий спосіб організовування дає змогу максимально полегшити входження в систему спілкування за рахунок використання добре вивченої програми, до використання якої вже звикли, максимального скорочення налаштувань системи, а також доступності – програми-браузери є стандартною складовою будь-якої персональної ОС. Завдяки розвитку телекомунікаційних мереж з таким сервісом можна працювати з будь-якої точки земної кулі, а також і з мобільних пристроїв.

Усе більше користувачів починають комунікувати через мережу, створюючи так звані «соціальні мережі».

Основними характеристиками Intranet, безпосередньо пов’язаними з економічними аспектами діяльності сучасної установи, є:

§ простота і природність технології;

§ низький ризик і швидка віддача інвестицій;

§ інтеграційний і «каталітичний» характер технології;

§ ефективне управління;

§ комунікації між співробітниками установи.

Простота і природність технології. Intranet-тexнологія реалізується у компанії в межах простої схеми. Для побудови пілотного варіанта системи необхідні програма-браузер, що розташована на автоматизованому робочому місці користувачів, Web-cepвep як інформаційний концентратор і стандарти взаємодії між клієнтом і Web-сервером. На цій основі можна розширювати спектр функцій системи, додаючи такі сервіси, як пошук інформації, колективна робота з єдиним масивом інформації тощо.

Унікальна особливість нової технології полягає в тому, що ускладнення системи, розширення сервісів не вимагає від користувача нарощування спеціальних знань. Він вчиться працювати з інформацією один раз, а далі, користуючись у своїй повсякденній роботі засобами навігації інформаційним простором установи, знаходить нові можливості, які полегшують виконання його завдань, але при цьому його інструмент — програма-браузер — залишається тим самим.

Низький ризик і швидка віддача інвестицій. Особливості впровадження Іntrаnеt-технології нетипові для нової революційної технології. Йдеться про простоту і невисоку вартість створення корпоративної Intranet-системи. Вартість початкових вкладень теж невисока, при цьому концептуальна простота спрощує і впровадження.

До початкових вкладень належить тільки вартість програм-браузерів (часто безкоштовних) і програмного забезпечення Web-cepвepy, бо організувати його можна практично на будь-якій уже наявній в установі комп’ютерній техніці.

Проблема традиційних інформаційних систем полягає в тому, що, починаючи планувати їх створення, появу перших результатів треба очікувати через рік-півтора.

Істотною особливістю Intranet є швидка віддача. Почавши процес створення Іntrаnеt-системи, уже через декілька тижнів можливо продемонструвати перші результати. Це сприяє впровадженню технології, оскільки користувач одразу бачить віддачу, користь від впровадження технології і тому охоче починає взаємодіяти з розробниками і допомагати їм.

Інтеграційний і «каталітичний» характер технологій. Ця характеристика Intranet полягає в можливості ефективного об’єднання програмних рішень (напрацьованих раніше, тих, що створюються зараз, і тих, що тільки проектуються) на основі різнорідного апаратного забезпечення в загальне інформаційне середовище з єдиними правилами створення і споживання інформації, з єдиним уніфікованим доступом до інформації.

На практиці Intranet дає змогу створити інформаційну систему установи на основі вже існуючої технічної інфраструктури. Сила Іntranеt-технології полягає в еволюційному характері її впровадження, завдяки чому можливо досягти майже стовідсоткового збереження зроблених раніше інвестицій. Все складне і дороге господарство — мережі, комп’ютери, бази даних, прикладні системи — усе це зберігається і використовується й надалі.

Повільне повернення інвестицій в інформатизацію сучасної компанії є однією з головних проблем її керівництва. В установі накопичується багато комп’ютерів і програм, ефективному використанню яких перешкоджає складний за своєю природою (а тому — повільний) цикл розробки і впровадження прикладного програмного забезпечення. Кошти, витрачені на придбання комп’ютерів і програм, часто — «мертвий вантаж», який не приносить ніякої користі. Тривала відсутність результатів інформатизації призводить до того, що керівництво установи починає скептично ставитися до самої можливості створення ефективно діючої інформаційної системи. Швидке отримання конкретних результатів за невеликих витрат визначає загальний напрям розвитку і вдосконалення інформаційної системи установи, в тому числі дає змогу систематизувати й упорядкувати подальші інвестиції в інформатизацію. Саме тому технологію Intranet можна розглядати як «каталізатор інвестицій».

Ефективне управління організацією. Ця здатність Іntrаnеt-технології актуальна передусім для керівника установи. Для нього інформаційна система є засобом, який допомагає в ефективному управлінні установи, що вимагає повного володіння в потрібний термін інформацією, яка адекватно відображає стан установи.

Традиційні підходи до побудови інформаційних систем припускають створення програмних застосувань типу автоматизоване робоче місце керівника, які реалізують обмежений набір функцій управління документами, контролю виконання тощо і ставлять керівника установи в надто жорсткі умови. Як правило, такі програмні застосування складні, надто незручні в роботі, вимагають навчання і на практиці керівниками не використовуються.

Керівник сучасної установи — людина зайнята, він не може витрачати час на освоєння складного програмного застосування. Однак йому необхідно мати об’єктивну повну інформацію про діяльність установи. Технологія Intranet є ідеальним варіантом. Від керівника не вимагається практично жодних знань про специфіку роботи програми-браузера, достатньо натискувати «мишею» на потрібні гіперпосилання, щоб отримати інформацію. Технічні працівники повинні тільки раціонально спроектувати і підготувати зміст інформаційного Web-cepвepy компанії.

Комунікації між співробітниками установи. Одним із основних чинників життєдіяльності Intranet в установі є сприйняття її співробітниками саме такого засобу отримання інформації: дані отримуються тоді, коли вони необхідні, в найбільш зручному вигляді. Достатньо лише завантажити програму-браузер і «перейти» за посиланнями до необхідного місця інформаційного сховища установи.

Як правило, в кожній установі існує проблема ефективних комунікацій між співробітниками різних підрозділів: вони працюють у суміжних напрямах, але не діляться між собою потрібною інформацією. Керівництво установи всіляко прагне подолати цю проблему, але існують комунікаційні бар’єри, пов’язані зі структурою установи, з методами її роботи, які перешкоджають інформації поширюватися швидко. Intranet має здатність руйнувати ці бар’єри, що позитивно впливає на ефективність роботи підприємства.

За даними фахівців абсолютна більшість усіх продажів в Internet припала на сектор електронної торгівлі, орієнтованої на бізнес-партнера, який прийнято позначати В2В. Незважаючи на те, що кінцевих споживачів в Internet істотно більше, ніж представлених підприємств, обсяг угод між бізнес-партнерами значно перевищує роздрібні продажі.

У галузі електронного бізнесу В2В, орієнтованого на бізнес-партнера, виділяють чотири бізнес-моделі (табл. 9.2).

Таблиця 9.2

Бізнес-моделі електронного бізнесу В2В

Варто зазначити, що межі цих моделей доволі розмиті, що зумовлює існування комбінованих рішень, які мають ознаки кількох основних бізнес-моделей. У разі створення електронних торговельних майданчиків використовують різні технології організовування взаємодії між продавцями й покупцями. Це можуть бути технології з фіксованими цінами (типові для продажів за електронними каталогами) або системи динамічного ціноутворення (характерні для аукціонної й біржової торгівлі).

У міру того, як у комерційній діяльності щоразу ефективніше застосовують капітал знань, економіка поступово відмовляється від посередництва, оскільки мережні технології дають змогу усунути потребу в інформаційних посередниках. Розподілені мережні повноваження стають ефективнішими від централізованих. Всесвітня павутина з цілодобовим вільним доступом задовольняє вимоги оперативної взаємодії для потреб територіально розподіленої виробничої та комерційної діяльності, а тому мережі самостійних організацій і груп, а також окремих підібраних фахівців стають основою нової економіки.

Основною формою активності організацій в Internet, способом реклами і одним з перших кроків ведення електронного бізнесу є створення Web-сайту підприємства. У разі використання Internet у бізнесі необхідно визначити напрями і методи діяльності:

· потенційних замовників продуктів і послуг підприємства;

· види діяльності, які можна поліпшити за допомогою мережі;

· наскільки ефективно використовується Internet конкурентами і чи прийнятна для організації вартість застосування Internet.

Корпоративний сайт – це технологія управління внутрішніми і зовнішніми інформаційними потоками, яка охоплює комплекс напрямів функціонального застосування: ІС, маркетинговий інструмент, інструмент реклами, візитна картка організації. У разі оформлення сайту потрібно враховувати низку пропозицій щодо структури, спрямування та оформлення корпоративного сайту (табл. 9.3).

Таблиця 9.3

Рекомендації щодо оформлення сайту

Успіх Web-сайту залежить від стратегії його застосування і від того, наскільки обрана стратегія відповідає завданням, які повинні виконуватись за допомогою сайту. Ефективним можна вважати сайт, який надає повне уявлення щодо пропонованих товарів і послуг, що дає змогу швидко знайти конкретну інформацію про характеристики пропонованого товару, а також надає зрозумілу інформацію про способи замовлення та оплати товару. Аналіз трафіку надає можливість одержати інформацію про кількість відвідувачів сайту за поточний період. За допомогою спеціального програмного забезпечення можна дізнатись, які із сторінок сайту найпопулярніші, за допомогою яких пошукових машин і каталогів користувачі відвідують сайт, які рекламні посилання (банери) забезпечують найбільшу кількість відвідувачів.

Залежно від складності завдання і поставленої мети можливі такі підходи до реалізації рішення про створення сайту:

1. Створення сайту співробітником організації використання можливостей, які надаються відповідними компаніями у мережі Internet (прості шаблони бібліотеки графічних малюнків, інструкції із самостійної розробки, розміщення на серверах підприємства). До складу професійно орієнтованих Microsoft Office входять спеціалізовані програми підтримки домашніх Web-сторінок. Крім того, відомо багато широковживаних програм: текстових редакторів, електронних таблиць тощо та пакетів видавничого призначення, які користувачі можуть самі успішно застосувати під час створення інформаційного наповнення і побудови власних Web-сторінок для своїх робочих місць.

2. Розроблення і обслуговування сайту співробітниками організації. У цьому разі необхідні такі групи фахівців:

· група, яка безпосередньо розробляє і оновлює сайт, його структуру і графічне оформлення;

· інформаційна група, яка відповідно до завдань, поставлених керівництвом, здійснює інформаційне наповнення сайту;

· група «просування» сайту, яка розповсюджує інформацію про нього у спеціалізованих виданнях, проспектах, буклетах, каталогах, а також займається реєстрацією в усіх пошукових структурах та Internet-каталогах.

3. Звертання до дизайн-студії, яку обирають на основі аналізу вартості послуг, рівня сервісу, досвіду роботи або на основі проведення тендера між студіями.

Створення мережної організації потребує формування інформаційного потоку між її учасниками, яким необхідно забезпечити:

· швидкий доступ нових учасників до нагромаджених інформаційних матеріалів;

· швидкий доступ учасників до нових інформаційних матеріалів:

· можливість швидкого встановлення прямих багатосторонніх зв’язків між учасниками.

Технічне вирішення цих вимог забезпечується за рахунок Web-серверу, на якому публікуються усі робочі матеріали з докладною рубрикацією у комбінації з системою електронних списків розсилки (на основі електронної пошти Internet-форумів).

Еволюція Web-ужитків після створення у 1991 р. перших Web-сторінок сприяла розробленню різних структур та інформаційного наповнення гіпертекстових систем. Спочатку це була домашня сторінка, в якій були зосереджені короткі інформаційні повідомлення. Теперішні завдання Web-ужитків значно розширилася (табл. 12.4).

На відміну від традиційного маркетингу, коли інформація доводиться до відома потенційного користувача, незалежно від того, хоче він цього чи ні, за допомогою Internet користувач має можливість обирати ту сторінку, яку йому необхідно передивитись.

Таблиця 9.4

Завдання Web-ужитків

Тепер термін «home page» застосовують для позначення першої сторінки Web-сайту. Сучасні Web-сайти містять значний обсяг інформації, та, згідно з рекомендацією професора Якоба Нільсена, Web-сторінка має бути невеликого формату. Сукупність Web-сторінок, об’єднаних певним збірним поняттям, утворює Web-вузол. Ще вищий рівень структурної будови мають Web-портали, які сьогодні розглядають з кількох аспектів. Однак найголовнішою ознакою Web-порталу є наявність єдиної точки входу в Internet. Отже, чіткішим буде таке визначення поняття Web-порталу.

Портал – це Web-сайт, який є головним стартовим сайтом з єдиною точкою входу для усіх користувачів, що забезпечує можливість під’єднання до Internet різними каналами доступу та надає багато інформаційних послуг. З іншого боку, поняття Web-портал часто пов’язане із пошуковими системами, які є основними помічниками для знаходження потрібної інформації в Internet-сервісах. Сьогодні Web-портали надають місце для розташування інформації користувачам навіть послуги підтримування віртуальних офісів власними серверними засобами.

У будь-який час, цілодобово Web-портали є безвідмовними помічниками і виконавцями найрізноманітніших завдань, підтримують під’єднання користувачів будь-якими доступними способами. Web-портали відкривають універсальні поштові скриньки усім бажаючим абонентам. Ці точки входу є доступними із будь-якого комунікаційного засобу: провідникових з’єднань, супутникових каналів чи наземних безпровідних систем усіх стандартів. Відкрита модульна архітектура Web-порталів є дуже гнучкою та забезпечує сумісність з усіма основними стандартами: мовами програмування HTML, XML, протоколами IMAP 4, TCT/IP, HTTP, WAP. Клієнт може отримати електронне повідомлення і скористатися послугами озвучення цього електронного листа у мобільному телефоні користувача та відразу надіслати відповідь у вигляді текстового повідомлення чи голосового послання – Voice Mail. Отже, Web-портали сьогодні є мультитермінальними інформаційно-комунікаційними системами. Замовниками послуг в мультисервісних багатотермінальних Web-порталах є сотні мільйонів користувачів Internet з усього світу. Основними каналами комунікації замовників Web-портальних послуг є: голос, Web, WAP, SMS, E-mail. Найчастіше користувачі взаємодіють з Web-порталами за допомогою таких пристроїв/терміналів: телефонів стаціонарних і мобільних різних стандартів; кишенькових персональних комп’ютерів, персональних цифрових асистентів (Personal Digital Assistant – PDA); стаціонарних ПК, різних Web-телевізійних приставок в кабельних системах (наприклад, Set Top Box) тощо. Вбудовування білінгової компоненти у Web-портальну систему оператора автоматично здійснює визначення оплати за послуги та дає змогу в реальному часі виставляти рахунки абонентам і оплачувати рахунки в електронній формі.

Відзначимо прогресивну тенденцію, яка починає змінювати ситуацію на ринку послуг провайдерів Internet-доступу. Відбувається перехід значної частини абонентів і замовників як корпоративних, так і домашніх, від провайдерів доступу до провайдерів сервісів. Саме функції сервіс-провайдерів високоякісно забезпечують Web-портали. Завдяки створенню мультисервісних мереж, побудованих провідними Web-портальними розробниками, успішно вирішується проблема збереження інвестицій і об’єднання послуг доступу до інформації сумісно з її продажем у межах єдиної системи якісного обслуговування і взаєморозрахунків оператора мультисервісної мережної інфраструктури (табл. 9.5).

Таблиця 9.5

Читайте також:

1. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
2. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
4. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
6. Автоматизація банківської діяльності в Україні
7. Автоматизація метрологічної діяльності
8. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
9. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
10. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
11. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
12. Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках фізики.

Переглядів: 1304