Методи управління в педагогічному менеджменті

Розробка наукових основ педагогічного менеджменту актуалізує питання методів управління, що виступають як способи досягнення поставлених цілей педагогічного менеджменту, способи реалізації основних його функцій.

Методом управління називається спосіб впливу на учасників управлінського процесу.

Розглянемо таку класифікацію методів управління: організаційні, педагогічні, соціально-психологічні, економічні, методи суспільного впливу.

Економічні методи управління — це методи матеріального стимулювання (преміювання, підвищення зарплати за результатами атестації),економічного планування, бюджетного управління і ін. В міру удосконалювання нашого суспільства, мабуть, будуть удосконалюватися і методи економічного стимулювання педагогічних працівників у плані усе більшої їхньої відповідності кількості і якості праці, тому що педагогічний стаж не є абсолютним показником можливої ефективності педагогічної праці, хоча і певне значення. Дослідження в даному напрямку дозволяють ввести оплату за категорії, за звання, за якість і т.п. Проблема ефективного використання економічних методів у педагогічному менеджменті тільки починає вивчатися на етапі радикальних змін системи освіти в цілому, що стає не тільки державною, але і державно-суспільною, і суспільно-державною, і приватною. Тому в даному напрямку мають бути глибокі і серйозні дослідження, що і робиться в останні роки.

Організаційні методи або адміністративні передбачають систему організаційних і розпорядчих впливів, спрямованих на досягнення поставленої мети. Це інструктаж, нормування, різні розпорядчі акти. За допомогою цих методів здійснюється підбір, розміщення і виховання кадрів, розробляються і впроваджуються посадові інструкції. Адміністративні методи важливі і потрібні, але керувати тільки з їхньою допомогою нераціонально. Використання тільки цих методів значною мірою сприяє формуванню автократичного стилю управління і не сприяє розвитку творчих здібностей членів колективу.

Метод інструктування полягає в ознайомленні з умовами праці, в роз'ясненні змісту роботи і можливих труднощів, у попередженні характерних помилок, у роз'ясненні рівня відповідальності за доручену справу, передбачає рекомендації і поради щодо організації роботи. Інструктування може мати наочну форму (керівник навчально-виховного закладу сам проводить роз'яснення) чи існувати у формі спеціально розробленої документації (наприклад, інструкція про порядок звільнення від перевідних та випускних екзаменів учнів загальноосвітніх шкіл України).

Регламентування виявляється в штатному розкладі працівників для даного навчального закладу або окремо виданим нормативним документом.

Метод нормування чітко визначає нормативи навчального навантаження, нормативи витрат (наприклад, сировини, заготовок, інструментів у навчально-виробничих майстернях), часу, чисельності педагогічного і обслуговуючого персоналу та ін.

Розпорядчі акти (Закон України “Про освіту”, Типовий статут середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, накази Міністерства освіти, обласного управління освіти, районного (міського) відділу освіти, накази і розпорядження директора навчально-виховного закладу) передбачають систему організаційних і розпорядчих впливів, що є обов'язковими для даного закладу освіти. Вони можуть бути одноосібними (наказ директора навчально-виховного закладу про підготовку і організацію випускних екзаменів, про проведення предметних олімпіад, про організацію літнього відпочинку учнів і ін. (рішення педагогічної ради, резолюція конференції закладу тощо).

Соціально-психологічні методи управління. До цієї групи методів відносять методи формування суспільної свідомості, морального стимулювання (заохочення і покарання), методи впливу на педагогічних працівників на основі використання традицій педагогічного колективу (посвячення молодого педагога, звіти творчих учителів), створення нормального психологічного клімату в колективі тощо, а також методи соціологічних досліджень (анкетування, інтерв'ю, тестування, використання різноманітних соціометричних методик та ін.), які дозволяють визначити сформованість громадської думки, розподіл симпатій в колективі, рівень задоволення роботою.

До педагогічних методів управліннявідносять проведення науково-практичних конференцій педагогічних працівників, серпневих нарад учителів, семінарів, диспутів, педагогічних читань та ін.

Методи суспільного впливу. Ці методи реалізуються шляхом широкого залучення працівників управління, розвиток у ньому демократичних початків, шляхом широкого колективного обговорення основних проблем освітнього процесу і шляхів їхнього подолання, шляхом охоплення членів колективу методичним навчанням, шляхом розвитку в колективі здорової творчої конкуренції. Використання даних методів у значній мірі служить справі формування сумлінного відношення до праці, формуванню почуття обов’язку і відповідальності за доручену справу, виховання ощадливого і дбайливого відношення до різних видів власності, розвитку суспільної активності викладачів і учнів. Ці методи значною мірою сприяють підтримці пріоритету особистості і її інтересів, забезпеченню свободи особи кожного педагога і кожного учня.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні функції педагогічного менеджменту	\|	V. Вивчення нового матеріалу.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.