• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Роль профспілок після Першої світової війни

ТЕМА РОБІТНИЧИЙ І СОЦІАЛІСТИЧНИЙ РУХИ

Профспілки — масові організації, що об'єднують тру­дящих за загальними інтересами, за родом їхньої діяльнос­ті на виробництві, у сфері обслуговування та культурі. Профспілки виникли у ході боротьби трудящих проти експлуатації, за підвищення життєвого рівня й поліпшення умов праці. Після Першої світової війни було засновано великі профспілкові об'єднання — Амстердамський Інтер­націонал профспілок (1919 р.), Міжнародну конференцію Християнських профспілок (МКХП, 1920 р.), Червоний Інтернаціонал профспілок (Профінтерн, 1921 р.).

Політичні партії, в тому числі й більшовики, прагнули активно привертати профспілки на свій бік, надати їм статус політичних організацій, що вносило розкол у проф­спілковий рух за ідеологічними ознаками, ускладнювало консолідацію трудящих всього світу за свої права.

Лідери найбільшого профспілкового об'єднання — між­народної федерації профспілок або Амстердамського Ін­тернаціоналу — стояли на позиціях проведення реформ у межах існуючої системи, що зближало їх із соціал-демокра­тами. На другу половину 20-х років у лавах Амстердамського Інтернаціоналу, до якого входили головним чином проф­спілки західноєвропейських країн, налічувалося 13,3 млн членів. На позиціях соціального миру стояли християнські профспілки. Найбільш масового характеру вони набули у Німеччині, Франції, Бельгії, Голландії й деяких інших єв­ропейських країнах. Клерикальні робітничі організації об'єд­налися 1920 р. у Міжнародну конференцію християнських профспілок. В основу її програми було покладено соціальну доктрину католицизму. Прибічники МКХП стверджували, що шляхом індивідуального морального вдосконалення й поширення духу християнської любові та співробітництва у відносинах між робітниками і підприємцями можна добити­ся соціальної справедливості та стабільності, не порушуючи основ системи, що вже склалася. Ці проповіді знаходили широкий відгук серед віруючих робітників, особливо католи­ків. Наприкінці 20-х років у лавах МКХП налічувалося біля 2 млн членів. У ряді країн Західної Європи (Іспанії, Порту­галії) і Латинської Америки (Аргентині, Уругваї, Мексиці) великий вплив мали профспілки, що перебували під впливом анархо-синдикалізму. Вони входили до Міжнародної асо­ціації трудящих, що налічувала на середину 20-х років біля 400 тис. членів. Лідери анархо-синдикалізму рішуче відкида­ли будь-які форми політичної боротьби. Вони закликали робітників до "прямої дії", вищою формою якої мав стати загальний економічний страйк як найбільш ефективний, на їхню думку, засіб встановлення нового колективіст­ського ладу. Незважаючи на роз'єднаність і політизова-ність, профспілковий рух став потужним чинником бо­ротьби трудящих за свої невід'ємні права.

Читайте також:

1. А – до відновлення, б – після відновлення.
2. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр
3. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
4. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.
5. Алкени – вуглеводні, в молекулах яких є один подвійний зв’язок між атомами вуглецю . Алкені називають також олефінами або етиленовими вуглеводнями.
6. Антивоєнні рухи напередодні Першої світової війни
7. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
8. Афро-азійський світ після Першої світової війни.
9. Близький Схід під час Другої світової війни.
10. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни
11. Боротьба за союзників як провідна тенденція дипломатії в період війни.
12. Взаємозалежність суб'єктів світової економіки — об'єктивна передумова координації економічної політики

Переглядів: 564