• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Обмеження строків розрахунків за експортно-імпортними операціями

Справжній розділ визначає спосіб, порядок і терміни розрахунків і гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов’язань і багато в чому залежить від характеру встановленої ціни.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно визначають форму розрахунків по зовнішньоекономічній операції, а також банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки і розрахунки з іноземними суб’єктами господарювання.

В міжнародній практиці широко використовуються наступні форми розрахунків:

· оплата по рахунку (наявний платіж);

· акредитив;

· інкасо

· відкритий рахунок.

В тексті договору (контракту) залежно від вибраних сторонами умов платежу указуються:

· умови банківського переказу (авансового платежу) або умови документарного акредитиву або інкасо (з гарантією);

· умови по гарантії, якщо вона є або коли вона необхідна (вид гарантії (на вимогу, умовна), умови і термін дії гарантії, можливість змін умов договору (контракту) без зміни гарантій).

Також в обов’язковому порядку в договорі (контракті) слід вказати, яка із сторін бере на себе витрати по оплаті послуг банку - кореспондента .

Розділ «Здача (приймання) товарів (робіт, послуг)»

В цьому ракелі визначають терміни і місце фактично передачі товару, а також перелік товаросупровідних документів. Якщо планується протягом тривалого терміну поставляти товар партіями, доцільно скласти графік поставок, до якому вказати, який товар, в якій кількості і в який період часу буде поставлений. Розроблений графік і такому випадку додається до зовнішньоекономічного договору (контракту), в тексті якого про це робиться відповідне посилання.

Термін поставки товару може бути пов’язаний не тільки з певною календарною датою, але і з діями покупця (наприклад, з виплатою авансу або завдатку або здійсненням передоплати за товар, що поставляється, і т. п.). У випадку, якщо термін поставки товару із якої-небудь причини в договорі не вказаний, то він визначається виходячи із законів і звичаїв країни, право якої застосовано до даного контракту.

Розділ «Порядок упаковки і маркіровки»

Указуються відомості про упаковку товару (ящики, мішки, контейнери і т.п.), нанесену на неї відповідній маркіровці (найменування продавця і покупця, номер договору (контракту), місце призначення, габарити, спеціальні умови складування і транспортування і ін.), а при необхідності також умови її повернення.

Характер вимог до упаковки товару, що поставляється, залежить від роду самого товару. Обов’язково слід умовити відповідальність продавця за пошкодження і поломку унаслідок його неналежної упаковки.

Маркіровка товару повинна відповідати міжнародним нормам для даного виду вантажу і відповідати вимогам покупця. Якщо покупець не вимагає нанесення якої-небудь спеціальної маркіровки, вона виконується продавцем відповідно до загальноприйнятих міжнародних норм.

В обов’язковому порядку маркіровка повинна містити наступні відомості про вантаж:

· найменування і адреса продавця з вказівкою країни відправлення;

· найменування пункту призначення, адреса покупця товару.

· номер договору (контракту):

· номер пакувальної одиниці і їх загальна кількість;

· габарити пакувальної одиниці;

· вага пакувальної одиниці брутто;

· вага пакувальної одиниці нетто.

Крім цього маркіровка повинна містити вказівку транспортним організаціям, як слід звертатися з що перевозиться товаром і попереджати об небезпеках, які може нести з собою вантаж, що перевозиться, у разі поводження з ним неналежним чином.

Розділ «Форс-мажорні обставини»

Містить відомості про те, в яких випадках умові договору (контракту) можуть бути не виконані сторонами (наприклад, у разі стихійних бід, військових дій, ембарго, втручання з боку уряду і ін.). При цьому сторони звільняються від відповідальностіна термін дії таких обставин, або можуть відмовитися від виконання договору(контракту) частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності.

В обов’язковому порядку в тексті договору (контракту) повинно бути визначено, що розуміється сторонами операції під обставинами непереборної сили. При цьому перелік форс-мажорних обставин повинен бути закритим і вичерпним.

Настання і припинення форс-мажорних обставин повинно бути підтверджено документально. Підтвердженням дії обставин непереборної сили служить довідка Торговельно-промислової палати країни (в договорі (контракті) цей факт також повинен бути обумовлений).

За погодженням сторін в тексті зовнішньоекономічного договору (контракту) може бути вказано, що у разі виникнення форс-мажорних обставин, термін дії такого договору (контракту) продовжується на час дії таких обставин. Проте в деяких випадках обставини непереборної сили можуть існувати достатньо тривалий період часу, внаслідок чого виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) втрачає економічне значення. Тому в договорі (контракті) слід вказати граничні терміни, після закінчення яких сторони мають право анулювати взаємні зобов’язання - вимоги від контрагента відшкодування збитків. Граничний термін діїфорс-мажорних обставин залежить від ряду чинників: терміну виконання договору (контракту), характеру товару, способу продажу, торгових звичаїв. Як правило, в договорах (контрактах) на продовольчі товари такий термін складає 15 — 30 днів, на товари виробничо-технічного призначення 3 — 6 місяців з моменту виникнення форс-мажорних обставин).

Розділ «Порядок застосування санкцій і рекламацій»

Закріплює санкції за кожною із сторін за виконання узятих на себе договірні зобов’язання.

Розділ встановлює:

порядок застосування штрафних санкцій

відшкодування збитків і пред’явлення рекламацій у зв’язку з виконанням або неналежним виконанням одним з контрагентів своїх зобов’язань.

В договорі (контракті) повинні бути чітко визначені розміриштрафних санкцій, терміни виплати штрафів (від якого періоду вони обчислюються і протягом якого часу діють), терміни, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, способи врегулювання рекламації.

В даному розділі зовнішньоекономічного договору в обов’язковому порядку слід звести наклеп, що сторони будуть розуміти під збитками. При цьому в цілях запобігання можливих зловживань в тексті договору (контракту) можна передбачити обмовку щодо зобов’язань сторін вживати всім заходам для зменшення збитку (інакше розмір штрафних санкцій буде переглянутий).

Розмір штрафів може бути визначений як в твердій грошовій сумі, так і у відсотках від загальної вартості непоставленого товару. Вибір порядку визначення штрафної суми проводиться по розсуду сторін з урахуванням конкретних умові угоди, що укладається, і від способу фіксації ціни, встановленої договором (контрактом). Так, якщо сторони встановили тверду ціну на товар, що поставляється, то, отже, і розмір штрафу доцільно встановлювати в твердій сумі. У разі встановлення плаваючої ціни або ціни з подальшою фіксацією логічно обчислювати штраф за прострочення поставки або непоставку товару у відсотках від вартості непоставленого товару.

Крім штрафних санкцій за прострочення поставки товару або його непоставку, сторони зовнішньоекономічної операції можуть передбачити в тексті договору штрафи за необгрунтовану відмову покупця прийняти товар, відповідний встановленим нормам якості, або за несповіщення про проведене відвантаження товару.

В цьому ж розділі можна обумовити відповідальність покупця за затримку передоплати.

Розділ «Порядок врегулювання суперечок»

Спірні ситуації між сторонами можуть розглядатися як в арбітражі, так і в суді. Спосіб дозволу спірної ситуації сторони вибирають на свій розсуд. При виборі арбітражного дозволу суперечок в тексті договору необхідно вказати, який саме арбітраж (інституційний або спеціально створюваний) буде розглядати суперечку.

У разі вибору інституційного (постійно діючого) арбітражу, в тексті договору (контракту) слід вказати його повне найменування і місцезнаходження. Якщо сторони прийшли до рішення розглядати спори в спеціально створюваному арбітражі, то в договорі (контракті) необхідно обумовити спосіб його освіти

В цьому розділі також визначається злагоджений сторонами вибір матеріального і процесуального права, яке буде застосовуватися при судовому розгляді.

Якщо в договорі не вказано, право якої країни застосовується до зовнішньоекономічного договору (контракту), то у визначенні права використовують загальноприйняті методи. Так, в міжнародній практиці найбільш поширені варіанти визначення норм права відповідно до місця підписанні договору (контракту), а також по праву країни, де заснована, має місце мешкання або основне місце діяльності сторона, що є:

продавцем — в договорі купівлі-продажу; наймодателем — в договорі майнового найма; лицензиаром — в ліцензійному договорі про використовування виняткових або аналогічних прав; хранителем — в договорі зберігання; довірителем — в договорі доручення; комітентом (консигнантом) — в договорі комісії (консигнації);

перевізником — в договорі доручення; експедитором — в договорі транспортно-експедиторського обслуговування; страхувальником — в договорі страхування;

кредитором — в договорі кредитування; дарувальником — в договорі дарування;

поручительом — в договорі доручення; заставником — в договорі застави.

Якщо в договорі немає посилання щодо правового регулювання виникаючих спірних питань, а також із якої-небудь причини не позначено місце його підписання, рішення про те, право якої із сторін застосовувати, може бути визначено арбітражем або судом.

Розділ «Доповнення і зміни договору »

Призначений для визначення порядку внесення змін і доповнень по зовнішньоекономічний договір (контракт). В обов’язковому порядку в тексті договору слід зробити обмовку про те, що зміни і доповнення вносяться в договір, повинні скоюватися у письмовій формі і є невід’ємною частиною зовнішньоекономічного договору (контракту). В практиці зовнішньоекономічних відношенні широке розповсюдження отримало внесення доповнень і змін об текст договору шляхом пересилки сторонами повідомлень факсом. В цьому зв’язку при укладенні договору сторонами повинно бути обумовлено, що зміни факсиміле і доповнення договору (контракту) мають силу оригіналу і є його невід’ємною частиною.

Розділ «Термін дії договору»

В зовнішньоекономічному договорі (контракті) повинен бути вказаний злагоджений сторонами термін його дії. Так, зовнішньоекономічний договір (контракт), наприклад, може бути укладений на місяць, на півроку, на рік, а також можливо оформлення рамкового контракту на серію поставок з додатковим висновком контрактів усередині генерального (рамкового).

Розділ «Заключна частина договору »

В цьому розділі указуються повні юридичні адреси контрагентів договору (контракту), їх повні поштові і платіжні реквізити (№ рахунки, назва банку), а також підписи сторін.

Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб’єкту ВЕДне вимагається дозволу якого-небудь органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути підписаний з української сторони однією особою (або керівником підприємства, або особою, уповноваженою на підписання договору довіреністю).

Якщо контракт складається з декількох сторінок, то для додання договору (контракту) більшої юридичної сили, бажано, щоб кожна сторінка договору (контракту) скріпляла підписами обох сторін зовнішньоекономічної операції. Підписи повинні бути зроблені повністю, чітко і розбірливо.

Часто в договорі (контракті) поряд із підписами повноважних представників зовнішньоекономічної операції ставиться і діловий друк сторін. Така міра не є обов’язковою, оскільки в українському законодавстві відсутня згадка про необхідність скріпляє договору (контракту) відповідним друком. Проте, не дивлячись на це, рекомендується скріпляти екземпляри договору (контракту) друком, оскільки їх присутність буде вельми корисною відносно правової надійності договору (контракту). Відтисненням друку упевняється підпис сторони, що підписала.

В заключній частині договору (контракту) слід вказати, на якій мові він складений, кількість екземплярів і скільки з них належить кожній із сторін. Як правило, зовнішньоекономічний договір (контракт) складається як на мовіпродавця, так і на мові покупця. Проте в деяких випадках мовою договору (контракту) може бути вибраний не мова одній із сторін, а якийсь інший.

При здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічних операціях слід пям’ятати про вимоги, встановлені законодавством, щодо термінів проведення таких розрахунків. Порядок здійснення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності ретирується Законом України «0 порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.94 р. № 185/94-ВР, із змінами і доповненнями .

Законом встановлено, що:

· для зовнішньоекономічних експортних операцій (по яких експорт-відвантаження товарів, робіт, послуг резидентом передує надходженню оплати за експортовані товари, роботи, послуги) виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках в терміни виплати заборгованостей, відзначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписування вивізний ВМД) продукції, яка експортується, а у разі експорту робіт (послуг), має рацію інтелектуальній власності — з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності .

· для зовнішньоекономічних імпортних операцій (по яких оплата товарів, робіт, послуг резидентом передує отриманню товарів, робіт, послуг від нерезидента) терміни ввезення товарів, робіт послуг складають 180 днів з моменту здійснення оплати .

Порушення резидентами таких термінів спричиняє за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми неотриманої виручки (митної вартості недоотриманих товарів, продукції).

У випадку якщо необхідність перевищення термінів проведення розрахунків виникає в ході виконання зовнішньоекономічних договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного і фінансового лізингу, резидент може отримати спеціальний дозвіл на продовження термінів розрахунків у вигляді індивідуальної ліцензії НБУ. Порядок отримання індивідуальних ліцензій регламентується Інструкцією і порядку здійснення контролю і отримання ліцензії по експортних, імпортних і лізингових операціях, затвердженої ухвалою Правління ВЕРБУ від 24.03.99 р. № 136, із змінами і доповненнями.

Крім того, згідно ст. 3 Закону № 185/94-ВР резидент, що придбаває через уповноважені банки іноземну валюту для здійснення розрахунків з нерезидентом, зобов’язаний здійснити перелік таких сум протягом 5 робочих днів з моменту їх зарахування на свій валютний рахунок. У разі порушення резидентом термінів переліку придбаної іноземної валюти, придбана валюта продається уповноваженим банком протягом 5 робочих днів на міжбанківському валютному ринку України.

1.4.3.Види мита та митних платежів

Порядок переміщення товарів і інших предметів через митну територію України регулюється Митним кодексом України від 12.12.91 р. № 1970-ХП, із змінами і доповненнями.

Товари і інші предмети переміщаються через митну межу України під митним контролем.

Митний контрольздійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду (огляду транспортних засобів, товарів і інших предметів, особистого огляду), повторного огляду, обліку предметів, переміщуваних через митну межу і в інших формах.

Товари і інші предмети, які переміщаються через митну межу України, крім митного контролю, можуть підлягати ветеринарному, фітосанітарному і екологічному контролю,порядок стягування зборів в пунктах пропуску через державну межу, а також розміри зборів за здійснення якого встановлений ухвалою КМУ від 15.06.99 р. № 1034 «Про впорядковування стягування зборів в пунктах пропуску через державну межу».

Митне оформлення може бути закінчено тільки після закінчення вказаних видів контролю.

Читайте також:

1. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
2. Аналіз при двох обмеженнях
3. Аналіз при наявності одного обмеження
4. Аудит використання трудових ресурсів і розрахунків з оплати праці
5. Аудит розрахунків з бюджетами
6. Аудит розрахунків з оплати праці й за соціальним страхуванням.
7. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
8. Аудит розрахунків з постачальниками і підрядниками
9. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
10. Аудит розрахунків за податками і платежами
11. Аудит розрахунків із підзвітними особами.
12. Аудит розрахунків із покупцями та замовниками

Переглядів: 773