Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації

Основні етичні категорії.

Лекція ІX

 

План

 

1. Структура моралі.

2. Основні етичні категорії.

3. Моральні аспекти глобальних проблем сучасної цивілізації.

 

1. Структура моралі

Мораль — це складний різноплановий феномен, який має внутрішню структуру.

Мораль охоплює досить різноманітні явища:

1) типи дій і вчинків індивідів (наприклад, "подвиг", "моральний вчинок", "відкуп", "зрада");

2) суспільні відносини між людьми та соціальними групами (приміром, "любов", "дружба");

3) феномени волі, стимули (спонукання), мотиви дій, прагнення людини (скажімо, "співпереживання", "сором", "заздрощі", "співчуття", "повага", "толерантність");

4) особистісно-психологічні риси індивідів (зокрема, "чесний", "мужній", "чемний");

5) суб'єктивні реакції, оцінне сприйняття та ставлення До дійсності (як от, "схвалення" й "осуд");

6) ціннісне значення явищ (наприклад, "добро" та "зло");

7) вимоги до людини — моральнісну необхідність (скажімо, "обов'язок", "відповідальність");

8) моральне мислення — особливе поняття, уявлення, погляди (йдеться про "сенс життя", "ставлення до смерті");

9) моральну мову.

Аналізуючи вищезазначені елементи, можна їх об'єднати у три основні — моральну свідомість, моральну діяльність і моральні відносини.

Моральна свідомість спрямована на самооцінку людиною дії чи оцінку будь-яких соціальних дій (історичних фактів), на співвіднесення їх з власним уявленням про людські чесноти (добро та зло, обов'язок, відповідальність, справедливість).

Складовими моральної свідомості є моральні вимоги й моральні цінності. Моральними вимогами людини є поняття обов'язку, відповідальності, справедливості. Моральними цінностями є поняття про добро та зло, сенс життя, щастя, честь і гідність, совість та сором.

Моральна свідомість може функціонувати на двох рівнях: емоційно-чуттєвому (в почуттях і уявленнях) та раціонально-теоретичному (в поняттях).

Звісно, засвоюються моральні цінності й вимоги в поняттях, тобто раціонально-теоретично. Проте знання не є самодостатнім у моральній свідомості. Недаремно побутує думка, що людина, котра живе лише розумом, є бездушною. Іноді в житті на оцінку ситуації розумом не вистачає часу, подекуди відтінки життєвих ситуацій розум не вловлює. Тож визначальну роль у формуванні моральної свідомості відіграють почуття.

Моральна свідомість є відображенням ідеального уявлення про належне. Вона становить суть уявлення того, на що потрібно орієнтуватися. Проте думка може розходитися з дією.

Тож своєї особливої реалізації мораль набуває в моральній діяльності. Формами прояву моральної діяльності є вчинок, подвиг, відкуп, самопожертва тощо. Антиподом моральних дій є грабіж, злочин та ін.

Моральна діяльність, поряд з мисленнєвим і почуттєвим компонентом (цим вона пов'язана з моральною свідомістю), містить компонент вольовий. Лише воля спонукає людей до моральних дій. Недаремно виділяють категорію людей "зі слабкою волею", їх не звинувачують в аморальності, а тільки зазначають слабкість їхньої вольової натури, що заважає чинити морально.

Не кожен вид діяльності вимагає морального забарвлення. Інколи це спричиняє зворотнє ставлення до таких дій — сміх, а то й роздратування.

Остаточної реалізації мораль набуває в моральних відносинах. Ідеться не лише про міжлюдські стосунки, а й про взаємини з природою та культурними цінностями.

Поза людськими взаєминами мораль не може бути оцінена. Пригадаємо Робінзона Крузо, моральну природу якого повноцінно оцінити було неможливо, доки на острові не з'явився п'ятниця. Адже в людських стосунках проявляються такі ціннісні характеристики людини, як: вірність, відданість, безкорисливість, толерантність, повага, співчуття, любов тощо.

Усі компоненти структури моралі пов'язані між собою. Про моральну свідомість не можна говорити, доки вона не втілюється в конкретному вчинку. Вчинки не мали б жодного морального значення поза контекстом людських відносин. А такі стосунки набирають саме морального забарвлення після їх особистісного й суспільного усвідомлення.


Читайте також:

  1. IV. Проблема антропогенних змін клімату або «парниковий ефект».
  2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
  3. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  4. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
  5. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
  6. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  7. Активний вплив на проблему
  8. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
  9. Актуальні проблеми біоетики
  10. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
  11. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
  12. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи




Переглядів: 667

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Етична думка в Україні. | Добро як найвища духовна цінність

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.