Перевірка дотримання законів, нормативних актів та інших зовнішніх вимог, а також політики, директив управлінського персоналу та інших внутрішніх вимог.

Базовим принципом, що організації і функціонування внутрішнього аудиту, є наступне: сума витрат на його утримання не повинна перевищувати очікуваних збитків в даний період з причини його неефективності.

Обсяг і мета внутрішнього аудиту змінюються й залежать від розміру, структури суб’єкта господарювання, вимог його управлінського персоналу. Цілі внутрішнього аудиту значно ширші за цілі зовнішнього аудиту. Це надає гнучкості внутрішнім аудиторам для задоволення потреб підприємства. Різні підприємства відрізняються обсягом, спрямованістю та сферами дослідження внутрішнього аудиту.

Аналіз сучасного стану внутрішнього аудиту дає підстави відокремити його від внутрішнього контролю і сформулювати такі висновки:

1. внутрішній аудит організаційно призначений обслуговувати інтереси власників підприємства;

2. система внутрішнього контролю призначена обслуговувати інтереси інших користувачів — керівництва підприємства;

3. вимоги норм чинного законодавства стосовно ревізійних комісій (ревізорів) з незалежного контролю (внутрішнього аудиту) за фінансово-господарською діяльністю економічних суб’єктів мають обов’язковий характер і підлягають неухильному дотриманню;

4. внутрішній контроль має ініціативний характер: за розсудом керівництва економічного суб’єкта він може проводитися в поточному (постійному), періодичному чи одноразовому режимі;

5. проведення внутрішнього аудиту акціонерних товариств, товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, комерційних банків в установлених законодавством випадках є обов’язковим;

6. внутрішній контроль може за розсудом керівництва економічного суб’єкта здійснюватися власним структурним підрозділом, штатним контролером чи на договірних засадах сторонньою спеціалізованою організацією;

7. внутрішній аудит в інтересах власників має, в установлених законодавством випадках, проводитися ревізійною комісією (ревізором) чи внутрішніми аудиторами.

Метою внутрішній аудит може бути:

1. Моніторинг внутрішнього контролю. Впровадження адекватного внутрішнього контролю входить до обов’язків управлінського персоналу та вимагає постійної уваги. Управлінський персонал покладає, як правило, на внутрішній аудит відповідальність щодо перевірки внутрішнього контролю, моніторингу його функціонування, а також надання рекомендацій з його вдосконалення;

2. Перевірка фінансової і господарської інформації. Цей елемент може включати перевірку способів, що застосовуються для визначення, виміру, класифікації цієї інформації і складання звітності про неї та конкретний запит щодо окремих статей, у тому числі детальне тестування операцій, залишків на рахунках і процедур;

3. Перевірка економічності та продуктивності діяльності, включаючи нефінансові заходи контролю суб’єкта господарювання;

Між зовнішнім та внутрішнім аудитом існує тісний взаємозв’язок. Внаслідок його існування МСА мають у своєму складі спеціальний стандарт МСА 610 «Використання роботи внутрішнього аудитора». Хоча обидва види аудиту мають загальні завдання, між ними існують значні відмінності (див. табл. 2.3.1.).

Таблиця 2.3.1.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Зовнішній та внутрішнього аудиту, взаємозв’язок між ними	\|	Регулювання аудиторської діяльності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.