Порівняльний аналіз двотактних та однотактних перетворювачів
Нині застосовують усі розглянуті перетворювачі: ДПН, ОПНП, ОПНЗ. Критерії, згідно з якими можна було б віддати перевагу одному з перетворювачів відсутні. Області їх доцільного використання у залежності від напруги і потужності навантаження можна визначити, користуючись рисунком 5.10 [14].
Рисунок 5.10 – Порівняння ДПН, ОПНП, ОПНЗ
Як видно з рисунка, в області напруг та потужностей до 1000 В і 1000 Вт доцільно використовувати ОПНЗ та ОПНП. Пояснюється це тим, що ці перетворювачі не критичні до зміни тривалості імпульсів керування. При збільшенні частоти перетворення внаслідок значного часу розсмоктування надлишкових зарядів і його нестабільності може виявитися, що в ДПН будуть відкритими обидва силових транзистора. Це веде до короткого замикання обмотки трансформатора. Тому ДПН використовуються при струмах в десятки ампер. В цьому випадку виправдано ускладнення схем керування для відстеження і зменшення миттєвих значень струмів.
Струми в ОПНП та ОПНЗ при рівних потужностях у 2...4 рази більші, ніж в ДПН. Тому може виявитися, що для ОПНП та ОПНЗ при потужності понад 1000 Вт буде відсутня необхідна елементна база.
Використання ОПНЗ при потужностях 1...100 Вт доцільно завдяки відсутності дроселя, який є в ОПНП. А при малій потужності зменшення маси та розмірів перетворювачів є особливо актуальним.
Дані рисунка добре узгоджуються з практикою використання перетворювачів. Так, наприклад, у телевізорах для отримання напруги в сотні вольт і Вт використовують ОПНЗ.
З розробкою потужних високочастотних транзисторів і діодів, а також більш досконалих конденсаторів та магнітних матеріалів характеристики перетворювачів будуть зміщатися в область більшої напруги та потужності.