Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Радянсько-німецьке зближення. Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. та таємний додатковий протокол до нього

 

Політика сталінської дипломатії полягала в тому, щоб спробувати лавірувати, грати на протиріччях між Великою Британією та Францією, з одного боку, і Німеччиною — з іншого, а принагідно нейтралізувати і японську загрозу, залишаючись осторонь втягнення до ймовірних воєнних дій. Одначе, провадячи цю політику, сталінське керівниц­тво віддавало перевагу таємній дипломатії, тим більше, що у серпні 1939 р. відкривалися чудові перспективи для переговорів з Німеччиною.

12 серпня 1939 р. німецький уряд було повідомлено, що СРСР готовий обговорити з Німеччиною характер нових відносин. Ця заява була відповіддю на німецьку пропозицію, зроблену ще на початку серпня міністром закордонних справ Ріббентропом.

А до цього дня події розвивалися таким чином. На початку серпня німецький уряд прийняв рішення "розкри­ти карти". 2 серпня високопоставлений чиновник МЗС Німеччини повідомив посла в Москві Шуленбурга, що в "політичному аспекті російська проблема розглядається як надзвичайно термінова" і нею опікується не лише Ріббентроп, але й Гітлер. 2 серпня радянського повпреда у Берліні Астахова було запрошено до Ріббентропа, який виклав свої погляди на розвиток радянсько-німецьких відносин. "Ми вважаємо, — сказав міністр, — що протиріч між нашими країнами немає на всьому просторі від Чорного моря до Балтійського. З цих питань можна домовитися; якщо ра­дянський уряд поділяє передумови, то можна обмінятися думками більш конкретного порядку".

Значення цього кроку німці підкреслили тим, що на­ступного дня, 3 серпня, за терміновою вказівкою з Берліну Ф. Шуленбург відвідав В. Молотова — нового наркома закордонних справ, який змінив на цьому посту М. Литвинова. Повторивши основне висловлювання Ріббентропа, посол повів далі: "Німеччина має намір поважати інтереси СРСР у Балтійських країнах. Життєвим інтересам СРСР у Прибалтійських країнах Німеччина не заважатиме. Що стосується німецької позиції щодо Польщі, то Німеччина не має наміру робити щось, що суперечить інтересам СРСР".

Перший крок до поділу сфер впливу в Європі було зроблено.

Після заяви радянського уряду про готовність вести переговори 12 серпня, переговори розпочалися 15 серпня 1939 р. 16 серпня Шуленбург, відвідавши Молотова, зачи­тав інструкцію, яка оголошувала, що "Німеччина готова укласти з СРСР пакт про ненапад". 19 серпня Шуленбург констатував, що існує небезпека конфлікту між Німеччи­ною і Польщею. "Становище настільки загострилось, н«*н заявив посол, — що досить невеликого інциденту, щоб виникли серйозні наслідки. Ріббентроп вважає, що ще до виникнення конфлікту необхідно з'ясувати взаємовідно­сини між СРСР і Німеччиною, оскільки під час конфлікту зробити це буде важко".

Тим часом у Німеччині завершувалася підготовка до нападу на Польщу. До початку війни залишалося 10 днів. У цій обстановці радянське керівництво дало згоду на приїзд Ріббентропа до Москви 26-27 серпня. У ніч з 19 на 20 серпня в Берліні було підписано вже згадувану радян­сько-німецьку кредитну угоду, про що повідомила преса. Одначе Гітлер квапився. 20 серпня він звернувся до Сталі­на з особистим посланням, наполягаючи на приїзді Ріб­бентропа до Москви 22-го або, найпізніше, 23 серпня, на що було дано згоду. Переговори з Ріббентропом 23-24 серпня вели Сталін і Молотов. Єдиною проблемою, що виникла у ході переговорів, була вимога Сталіна визнати за ним право на балтійські порти Лібава (Лієпая) та Віндава (Вентспілс), про які раніше мова не заходила. Гітлер без вагань погодився на це.

У договорі про ненапад, підписаному близько 2 години 24 серпня, передбачалося, що СРСР і Німеччина зобо­в'язуються утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії одне проти одного як окремо, так і спільно з іншими країнами. Договір було укладено терміном на 10 років.


Читайте також:

  1. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
  2. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  3. Авоматизація водорозподілу регулювання за нижнім б'єфом з обмеженням рівнів верхнього б'єфі
  4. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
  5. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
  6. Аналіз внутрішнього середовища підприємства
  7. Аналіз зовнішнього середовища
  8. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
  9. Антидоти і порядок їхнього використання. Само і взаємодопомога при ураженні ОР.
  10. Антропологічні особливості давнього населення території України
  11. Аудиторська оцінка системи внутрішнього контролю
  12. Багатокритерійні завдання і можливі шляхи їхнього рішення.




Переглядів: 7075

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Англо-франко-радянські переговори 1939 р. | Секретний Додатковий Протокол

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.