• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мінливість середовища

Неорганічне та органічне середовище, в якому існують тварини, не залишається постійним.В основі його змін лежать космічні фактори, що визначають сезонну, місячну та добову циклічність, та неперіодичні, у більшості необоротні, зміни живої та неживої природи в процесі її історичного розвитку.

Сумуючись, циклічні та неперіодичні коливання разом з необоротними змінами дають складну картину динаміки майже всіх елементів середовища.

За характером дії фактори поділяють на (А.С. Мочадський, 1958):

• Стабільні, що не змінюються протягом тривалих відрізків часу і тому не викликають змін чисельності та географічного поширення тварин (сила тяжіння, сонячне світло, склад атмосфери, гідросфери, рельєф).
• Змінні фактори.
• закономірно-періодичні (добові, сезонні, річні). Вони визначають добові, сезонні та інші біологічні цикли у тварин, сезонну динаміку чисельності, межі ареалу; впливають майже непомітно на багаторічний хід змін чисельності через свою жорстку циклічність;
• без закономірної періодичності (температура, вітер, опади, вологість, їжа, хвороби, паразити, хижаки тощо).

Ці фактори мало впливають на особливості сезонних біологічних циклів, але викликають зміни чисельності популяцій у різні роки та розподіл тварин всередині ареалу.

Навіть за жорсткої періодичності добові та сезонні цикли ніколи не бувають повним повторенням один одного тому, що відрізняються станом погоди та іншими умовами. Існують і зональні особливості цих циклів, по-різному виражені у високих та низьких широтах Земної кулі.

Періодичні коливання більшої тривалості мають ще меншу регулярність. Вони пов’язані із змінами на великих відрізках часу клімату та інших умов існування під впливом космічних причин, тектонічних явищ (орогенез).

Виявлено більш-менш правильне чергування теплих та холодних, сухих та вологих періодів тривалістю приблизно 3-4, 6-7, 11, 35 та 80-100 років.

Короткотривалі періоди (3-7 років) виражені слабко, їх значення вивчене погано, але коливання чисельності гризунів, особливо дрібних, повторюються місцями приблизно з такою ж частотою.

Більш відома 11-річна періодичність змін кількості сонячних плям. Зменшення їх кількості в результаті злиття супроводжується зростанням площі активних областей поверхні Сонця і, відповідно, збільшує його радіоактивність.

За цих умов молекули О₂ високих шарів атмосфери у більшій кількості перетворюються на О₃ та затримують теплове випромінювання Землі, що може підвищувати температуру її поверхні.

Із змінами середовища пов’язані певні пристосування тварин. Такою є добова періодичність фізіологічних процесів (чергування періодів спокою та діяльності, а також міграції, зміна місць проживання тварин).

До сезонних змін пристосування у тварин набагато ширші та різноманітніші.

Сезонними морфологічними пристосуваннями є поліморфізм, цикломорфоз, або сезонна зміна поколінь та зміна їх форми; сезонна линька покривів тощо.

Сезонні фізіологічні пристосування – це зміни обміну речовин та стану обміну енергії тварин. Саме вони лежать в основі періодичності розмноження, нагулу жиру, сплячки, запасання їжі, міграцій, змін поведінки – поодинокий спосіб життя замінюється на зграйний, або гуртовий; осілий спосіб життя - на кочовий, або номадний. У результаті зростає чи скорочується чисельність окремих видів, змінюються їх стосунки один з одним, склад та структура всього угрупування.

Нарешті, у різні сезони змінюється спадковий склад популяцій, генетична різноманітність яких підтримується сезонною різноманітністю умов існування й пов’язаною з цим неоднаковою в різні періоди загибеллю окремих спадкових ліній. Наприклад, у степах південної України після посушливих років чисельність мишака лісового Sylvaemus sylvaticus та нориці польової Microtus arvalis знижується, домінуючими стають гризуни -„сухолюби” – нориця гуртова Microtus socialis та строкатка степова Lagurus lagurus .

Читайте також:

1. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
2. Адаптація до абіотичних факторів середовища.
3. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
4. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
5. Аналіз внутрішнього середовища підприємства
6. Аналіз зовнішнього середовища
7. Аналіз конкурентного середовища
8. Антропогенне забруднення природного середовища. Джерела забруднень
9. Архітектурно- планувальні заходи по поліпшенню стану міського середовища .Аналіз циклу життя споруди
10. Бактеріофаг, його природа і практичне застосування. Вплив бактеріофага на мінливість мікроорганізмів.
11. Вивчення факторів виробничого середовища і трудового процесу
12. Виділимо групу факторів зовнішнього середовища, які спричиняють певні зміни в організації.

Переглядів: 862