• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Організація виробничого процесу в часі

Методи організації виробництва

У залежності від того, як деталі рухаються у виробництві, розрізняють наступні методи організації виробництва: одиничні, партіонні і потокові.

ОДИНИЧНІ методи організації виробництва притаманні підприємствам з одиничним і дрібносерійним типом виробництва з великою тривалістю технологічного циклу.

ПАРТІОННІ методи організації виробництва характерні для підприємств із серійним типом виробництва, коли виготовлення продукції здійснюється серіями, а запуск деталей у виробництво ¾ партіями, за календарними графіками.

Партія виробів (деталей) ¾ кількість виробів (деталей) одного найменування і типорозміру, що запускається у виробництво протягом визначеного проміжку часу при тому самому часі на налагодження, настроювання й обслуговування устаткування.

ПОТОКОВІ методи організації виробництва застосовуються для підприємств багатосерійного і масового типів виробництва. Для потокового виробництва характерне утілення всіх основних принципів організації виробництва: спеціалізації, ритмічності, пропорційності і т.д.

Виробничий цикл ¾ інтервал часу від початку до кінця виробничого процесу.

Виробничий цикл характеризується тривалістю і структурою.

Тривалість виробничого циклу Т_ц - календарний проміжок часу між початком і закінченням виробничого процесу виготовлення одного виробу чи партії виробів.

Розрізняють виробничі цикли:

- виготовлення виробу;

- складальних одиниць;

- окремих деталей;

- партії деталей.

Виробнича партія - це кількість деталей (виробів) одного найменування і типорозміру, що запускаються у виготовлення протягом визначеного інтервалу часу при тому самому підготовчо-заключному часі Т_пз на операцію.

Структура виробничого циклу Т_ц складається з двох елементів - часу виробництва і перерв у роботі.

У загальному виді структура виробничого циклу представлена у таблиці 1.

Таблиця 1 – Виробничий цикл

Операційний цикл:

Т_оп = Т_шт n + Т_п.з,

де n ¾ число деталей у партії.

Виробничий цикл:

Т_ц = Т_оп + Т_пер.

РОБОЧИЙ ЧАС – це час, у плині якого здійснюється прямий чи непрямий вплив працівника і машини на виріб.

У нього входить:

– час на переналагодження устаткування;

– проведення технологічних операцій;

– транспортних, контрольно-обслуговуючих операцій.

Сума часу на технологічну операцію і підготовчо-заключний час називаєтьсяОПЕРАЦІЙНИМ ЦИКЛОМ:

Т_оп = t_тих + t_п-з.

Перерви поділяються на 2 групи:

1) перерви, зв'язані з режимом підприємства (неробочі дні і зміни, міжзмінні й обідні перерви, внутрішньозмінні регламентовані перерви часу для відпочинку робітників);

2) перерви з організаційно-технічних причин (чекання звільнення робочого місця, чекання постачань заготівель, що комплектують для збірки, нерівність ритмів на суміжних операціях і т.п.).

Перерви можуть бути нормативними і наднормативними.

Нормативні - перерви партіонності, чекання і комплектування.

Наднормативні - порушення і відхилення від організації процесу, технології виготовлення, обслуговування.

Перерви партіонності виникають через те, що кожна партія на визначеному робочому місці може бути оброблена тільки тоді, коли буде довершена обробка попередньої партії деталей. Кожна деталь з партії на кожному робочому місці пролежує двічі: до початку обробки і після закінчення, очікуючи закінчення обробки всієї партії деталей. Одні деталі більше пролежують до обробки, інші - після, але в сумі час пролежування у всіх деталей однаково, крім першої деталі (не пролежує до початку обробки) і останньої (не пролежує після закінчення обробки).

Час пролежування при обробці партії деталей:

t _прол.= t _шт-к1 ( n ¾ 1),

де t_шт-к1 - штучно- калькуляційний час на обробку однієї деталі,

n - кількість деталей у партії, шт.

Перерви чекання - результат нерівності тривалості операцій на суміжних робочих місцях, коли час обробки на наступному робочому місці менше, ніж на попередньому (наприклад, обробка вала : перша операція -фрезерно-центрувальна, друга - токарська).

Перерви комплектування - деталі чи вузли, що входять в один комплект (агрегат, виріб), мають різний час обробки і надходять на зборку в різний час.

У виробничому циклі Т_ц перерви нерідко складають до 70% загальної тривалості, тому важливо ліквідувати втрати робочого часу, удосконалюючи як сам процес виробництва, так і його організацію.

Фактори, що визначають тривалість циклу

1 Конструктивно-технологічні:

- досконалість конструкції продукції, ступінь її технологічності, уніфікації і стандартизації,

- досконалість технології, її прогресивність, трудомісткість, ступінь синхронізації операцій,

- наявність механізації, автоматизації виробництва.

2 Організаційні:

- ступінь ущільненості режиму роботи цехів і підприємства,

- наявність наскрізних бригад,

- заміна природних процесів на технологічні операції,

- простої устаткування і трудова дисципліна,

- раціональне планування робочих місць,

- організація цехового і міжцехового транспортування,

- організація налагодження і ремонту устаткування,

- ступінь паралельності робіт і процесів.

3 Економічні:

- обсяг випуску продукції,

- фондовіддача,

- норматив обороту оборотних коштів, оборотність основних засобів.

Однак тривалість циклу виготовлення виробу не є сумою циклів деталей, що входять у нього, тому що багато які з деталей обробляються паралельно. Далі ми розглянемо методи організації виробництва за видами руху деталей.

Таблиця 2 - Порівняльна техніко-економічна характеристика

типів виробництв

У залежності від ступеня одночасності виконання суміжних операцій існують 3 види руху деталей по операціях, що входять у даний процес: послідовне, паралельно - послідовне, рівнобіжне.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. II. Організація перевезень
5. II. Організація перевезень
6. II. Поняття соціального процесу.
7. IV. План навчального процесу.
8. А. Організація Острозького колегіуму – Академії
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. Автоматизація процесу призначення IP-адрес
11. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
12. Адміністративно-територіальна організація

Переглядів: 1091