• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Статистика робочого часу

Показники руху трудових ресурсів і використання робочого часу

Показники руху трудових ресурсів розкривають процеси зростання або зменшення, переміщення тих, що працюють на підприємстві, переміщення тих, що працюють на підприємствах і в організаціях, а також в цілому по галузі, регіонам або країни в цілому. В даний час для характеристики руху працівників підприємств і організацій застосовуються наступні основні показники:

Оборот тих, що працюють- величина рівна загальному числу прийнятих і звільнених працівників за певний період (рік, місяць).

Оборот по прийому - це число працівників, прийнятих на підприємства за певний період.

Дані по цьому показнику групуються таким чином:

1. по організованому набору;
2. з числа тих, що закінчили професійно-технічні училища;
3. прийняті самим підприємством;
4. прийняті для проходження виробничої практики і роботи ПТУ, що вчаться, і студентів вузів і технікумів.

Оборот по звільненню- число працівників, звільнених з підприємства за певний період часу. У даних статистичних показниках відбиваються зведення про причини вибуття (закінчення терміну договору, переходячи на навчання, за власним бажанням і тому подібне). В цілях поглибленого статистичного аналізу руху робочої сили їх доцільно доповнити угрупуваннями, які давали б необхідну інформацію для планування, аналізу актуальних кадрових питань.

Причинами звільнення за власним бажанням потребують спеціального вивчення, тобто визначення головних причин звільнення (рівень заробітної плати, місце проживання, умови праці).

На підставі абсолютних показниках обчислюються відносні показники руху трудових ресурсів. До таких показників належать:

1. Коефіцієнт інтенсивності обороту що працюють як відносини абсолютної величини обороту до середньодобової чисельності тих, що працюють.
2. Коефіцієнт обороту по звільненню як відношення числа звільнених до среднесписочной чисельності.
3. Коефіцієнт текучості, як відношення числа звільнених за власним бажанням (а також прогули і тому подібне) до среднесписочной чисельності.

Вказані показники обороту трудових ресурсів можуть обчислюватися в рамках категорій працівників, професій, рівнів кваліфікації, стажу роботи і тому подібне

У теоретичних і практичних відносинах велике значення має вивчення стану витрат робочого часу на виробництво відповідної маси корисних речей або послуг, кількість праці, витраченої на виробництво одиниці продукції, вимірюється його тривалістю і інтенсивністю.

У статистичній практиці як одиниця вимірювання робочого часу служать людино-деньі людино-година. Під людино-днемрозуміють явки на роботу однієї людини протягом повного робочого дня. У статистиці відпрацьованим людино-днем для працівника вважається такий день, коли він з'явився і приступив до роботи незалежно від її тривалості. Людино-днем цілоденного проставважається такий день, коли працівник з'явився на роботу, але по тих або інших причинах, зазвичай від нього не залежним, до роботи не переступив.

Людино-днем нез'явленнявважається для працівника, що полягає в списках підприємства, такий день, коли він не з'явився на роботу, незалежно від того, винен він цього дня працювати чи ні.

Облік робочого часу в людино-дні не дозволяє розкрити втрати робочого часу, які можуть мати місце усередині робочого дня, що обумовлене специфікою самого поняття "Відпрацьований людино-день". Тому разом з обліком робочого часу в людино-дні здійснюється облік в людино-годинах.

У людино-годинахвраховується фактично відпрацьований час і внутрішньозмінні перерви усередині робочого дня. У статистичній звітності облік в людино-годинах ведеться тільки по робочим.

Відпрацьованими людино-годинамивважається 1 година фактичної роботи однієї людини. У свою чергу по режиму роботи відпрацьовані людино-години діляться на урочнихі наднормових. Наявність наднормового годинника є наслідком неритмічної роботи підприємства і інших недоліків в організації виробництва.

Внутрішньозмінні перервиє невиконанням робочими виробничих обов'язків усередині зміни. Внутрішньозмінні перерви, породжені невиконанням робочими виробничих обов'язків усередині зміни, відносяться до внутрішньозмінних втрат робочого часу, або внутрішньозмінних простоїв.

У статистичній практиці внутрішньозмінними простоями вважається час простоїв, які мали місце усередині робочого дня або зміни, тривалістю від 5 мин.

За даними обліку робочого часу в людино-дні і людино-годинах розраховуються наступні показники використання робочого часу:

1. Середня арифметична тривалість робочого дня.
2. Середнє число днів роботи на одного облікового робочого.
3. Середнє число годин роботи а одного облікового робочого.

Система показників використання робочого часу на підприємстві будується на класифікації календарного фонду часу, обліку його використання в розрізі виділених в ній угрупувань і ряду взаємозв'язаних відносних показників в різних одиницях вимірювання.

Календарний фонд часу, що становить фізично граничні ресурси робочого часу підприємства, рівний числу працівників помноженому на число календарних днів в році, або сумі явок і нез'явлень всіх працівників протягом року. Календарний фонд відображає те ж економічний зміст, що і показник среднесписочной чисельності працівників обчислений в людино-дні.

Календарний фонд без святкових і вихідних днів називається табельним фондом робочого часу.

Максимально можливий фонд робочого часу, який характеризує якнайкращий показник використання робочого часу, визначається як різниця між календарним фондом і сумою чергових відпусток, святкових і вихідних днів. Відношення максимально можливого фонду робочого часу до среднесписочной чисельності тих, що працюють показує середню тривалість робочого року. Цей показник є одній з соціально-економічних характеристик праці.

Кожна їх представлених елементів календарного фонду часу представляє відповідний інтерес у вирішенні тих або інших економічних завдань у виробництві.

Найбільшу питому вагу серед внутрішньозмінних втрат часу робочих мають простої. Вивченню внутрішньозмінних втрат робочого часу надається велике значення, оскільки їх скорочення є одним з чинників підвищення продуктивності праці. У статистичній практиці внутрішньозмінними простоями вважається час простоїв, які мали місце усередині робочого дня або зміни, тривалістю більше 5 хвилин, як було відмічено раніше.

З метою виявлення можливих резервів підвищення продуктивності праці в рамках робочого дня широко використовуються статистичні показники, що характеризують структуру робочого дня.

Структура робочого дняхарактеризується питомою вагою основних видів витрат робочого часу у відсотках до загальної тривалості зміни (робочого дня). Структура ця визначається на основі балансу часу робочого дня і включає наступні види витрат часу: оперативний час (зокрема основне і допоміжне); час обслуговування робочого місця; час перерв на відпочинок і особисті потреби робочого; підготовчо-завершальний час. По фактичному балансу часу робочого дня визначається також сума втрат робочого часу, як залежних від робочого, так і незалежних від робочого і пов'язаних з різними неполадками на виробництві.

Зіставлення структури (питомої ваги) різних видів витрат часу по плановому і фактичному балансу часу робочого дня дозволяє виявити фактичні резерви економії часу і підвищення продуктивності праці по конкретних робочих місцях, ділянках і цехах.

Таке ж значення мають такі статистичні показники як питома вага нічного часу роботи, питома вага робочого часу, недовикористаного по поважних причинах, питома вага цілоденних втрат робочого часу, рівень використання тривалості робочого дняі ін.

Наприклад, питома вага нічного часу роботи dнвизначається в (%) відношенням числа годин нічної роботи Фндо загального числа робочих годин на добу Фспо формулі:

Нічним часом роботи вважається період часу з 22 ч. вечори до 6 годин ранку.

Питома вага цілоденних втрат робочого часу dnвизначається (у %) відношенням числа людино-дня цілоденних простоїв і числа людино-дня нез'явлень на роботу по неповажних причинах Фн.п. до максимально можливого фонду робочого часу (у чіл.-днях) за даний період Фм.

Читайте також:

1. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
2. Аналіз використання фонду робочого часу.
3. Баланс робочого часу одного середньооблікового працівника
4. БЮДЖЕТ РОБОЧОГО ЧАСУ СЕРЕДНЬООБЛІКОВОГО ПРАЦІВНИКА НА 200__ р.
5. Вивішування плакатів безпеки огородження робочого місця.
6. Види робочого часу: нормальний, скорочений і неповний.
7. Визначення коефіцієнтів чотириполюсника за дослідами неробочого ходу та короткого замикання.
8. Вимоги до робочого місця
9. Відпочинок та виконання робочого циклу
10. Граничні норми сумарної ваги ванажу для підлітків у розрахунку на 1 годину робочого часу
11. Демографічна й територіальна статистика
12. Державні гарантії надання молоді першого робочого місця

Переглядів: 1371