• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Статистика складу працівників

Загальні положення статистики трудових ресурсів

ТЕМА 12. СТАТИСТИКА ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ.

У даній темі розглядаються такі питання:

12.1 Загальні положення статистики трудових ресурсів;

12.2 Статистика складу працівників;

12.3 Показники руху трудових ресурсів і використання робочого часу;

12.4 Статистика робочого часу.

Людині праці належить вирішальна роль в розвитку господарської діяльності, вдосконаленні її організації і управління з метою отримання найбільшої віддачі від своєї творчої роботи. Люди винаходять і проводять знаряддя праці і засобу виробництва, організовують раціональне розділення і кооперацію праці на різних рівнях виробничої діяльності починаючи від робочого місця і кінчаючи організацією в рамках всього народного господарства.

Робоча сила, як сукупність фізичних і духовних здібностей людини є головною продуктивною силою суспільства і складає трудові ресурси всіх підприємств і установ що належать до різних галузей народного господарства.

Трудові ресурсикожної проведеної одиниці є частиною розподілених по галузях народного господарства трудових ресурсів.

Статистичною характеристикою наявності трудових ресурсів підприємства, установи, об'єднання, галузі промисловості, сільського господарства, будівництва або транспорту окремо або всього народногосподарського комплексу, є облікова чисельністьзайнятих в них працівників. Статистика кожної галузі народного господарства вивчає наступні питання, зв'язані із застосуванням живої праці:

1. статистика трудових ресурсів і їх використання;
2. статистика продуктивності праці;
3. статистика заробітної плати.

Статистика трудових ресурсів у свою чергу ділиться на дві частини: статистику робочої силиі статистику робочого часу.

Основними завданнями статистики робочої силиє:

1. вивчення чисельності і складу працівників;
2. вивчення зміни чисельності працівників;
3. оцінка забезпеченості підприємства трудовими ресурсами;
4. вивчення організації праці і використання працівників по відповідній кваліфікації;
5. вивченні трудової дисципліни.

Завданнями статистики робочого часує:

1. визначення загальної величини відпрацьованого часу;
2. вивчення використання робочого часу і виявлення втрат робочого часу.

В силу разноплановости трудових ресурсів склад працівників на підприємствах вивчається в наступних напрямах:

1. по галузевій приналежності;
2. по ділянках роботи;
3. пофункциям, що виконується в процесі виробництва.

Залежно від галузевої приналежності підрозділів підприємства виділяють персонал основної діяльностіабо промислово-виробничий персоналі персонал непромислових організацій. Залежно від виконуваних функцій працівники промислово-виробничого персоналу підрозділяються на шість категорій: робочі, учні, інженерно-технічні працівники (ІТР), службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОН) і працівники охорони.

Найчисленнішою і основнішою частиною складу працівників є робочі.

До робочихвідносяться особи, безпосередньо пов'язані з випуском продукції, а також особи, зайняті ремонтом і доглядом за устаткуванням, доставкою матеріалу до робочих місць, тобто допоміжні працівники.

До учніввідносяться особи, що навчаються на виробництві тієї або іншої професії робочих і одержуючих заробітну плату, а також що вчаться професійно-технічних училищ, що знаходяться на балансі підприємства або проходять, що вчаться, на підприємстві практику, якщо вони зараховані на робочі місця і отримують на підприємстві заробітну плату.

Інженерно-технічні працівники (ІТР) складають ту частину осіб підприємства, які здійснюють організацію і керівництво виробничим і технологічним процесом. При цьому підставою для віднесення працівників до ІТР є не освіта, а посада.

До службовціввідносяться працівники, що виконують адміністративно-управлінські і господарські функції. Це працівники, що виконують функції обліку, діловодства, постачання і збуту.

До молодшого обслуговуючого персоналу (МОН) відносяться працівники що мають справу з обслуговуванням виробничих і невиробничих приміщень (гардеробники, двірники і тому подібне).

Залежно від ролі в процесі виробництва продукції розрізняють основнихі допоміжних робочих.

При цьому існує два підходи до рішення питання про класифікацію працівників на основних і допоміжних.

У першому випадку основними вважаються тільки частина робочих основних цехів.

У другому випадку виходять з того, що в кожному виробничому цеху є основні і допоміжні функції.

До основнихвідносяться робочі, що безпосередньо зайняті виготовленням продукції, приводять в дію виробниче устаткування.

До допоміжнихвідносяться робочі, зайняті обслуговуванням основних робочих, устаткування, на якому працюють основні робочі.

Робочі основні і допоміжні у свою чергу характеризуються ступенем механізації і автоматизації їх праці.

Найважливішими статистичним показником чисельності працівників на підприємстві є величина середнього облікового числа працівників.

Середня облікова чисельність працівниківпідприємства або цеху, прийнятих на неповний робочий день, обчислюється так: загальне число людино-годин, відпрацьованих цими працівниками за місяць, ділиться на встановлену тривалість робочого дня і отримане таким чином число відпрацьованого людино-дня, ділять на число робочих днів в місяці за календарем.

Основну увагу економічна статистика приділяє вивченню тієї частини трудових ресурсів, яка бере участь в суспільній праці. Не менш важливим завданням залишається визначення зайнятих працівників по галузі народного господарства. Вивчаючи структуру населення, зайнятого в народному господарстві, завданням залишається визначення абсолютного зростання або скорочення зайнятих як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері діяльності.

Склад трудових ресурсів аналізується в розрізі характеристики соціальних груп, в яких економічна статистика виділяє групи робочих і службовців зайнятих в різних галузях народного господарства, в різних підприємствах з різною формою власності (зайнятих на державних підприємствах, в кооперативних і одноосібних приватних форм підприємництва).

Одним із завдань статистики трудових ресурсів є вивчення професійного складу працівників. Сама професія визначається як сукупність знань і трудових навиків людини, придбаних в порядку досвіду або спеціальної підготовки для виконання певного виду роботи (лікар, інженер, викладач і тому подібне).

Найбільш докладні і точні дані про рід занять і професійний склад дають переписи населення. По перепису населення формуються угрупування зайнятих по галузях і суспільних групах, по підлозі і віку, за національністю, рівню освіти, кваліфікації і ряду інших ознак.

Зокрема, виділяються дві групи трудових ресурсів: зайняті переважно фізичною працеюі зайняті переважно розумовою працею.

Читайте також:

1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
2. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
3. Адаптація працівників.
4. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
5. Адміністративні правопорушення в галузі охорони здоров'я. Адміністративна відповідальність медичних працівників.
6. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування лихоманки.
7. Активні інгредієнти, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю.
8. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
9. Аналіз показників складу, структури й технічного стану основних фондів.
10. Аналіз складу газів
11. Аналіз складу майна та джерел його утворення.
12. Аналіз складу та структури дебіторської заборгованості

Переглядів: 818