МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття матерії.Лекція 1. Матерія і свідомість. Тема 8. ОНТОЛОГІЯ Контрольні запитання і завдання. 1. Які стадії пережила філософія науки? 2. Що являє собою структуралізм? 3. Що таке фрейдизм? 4. Що означає «герменевтика»?
1. Суть і зміст категорії «буття». 2. Поняття матерії. 3. Матерія і рух. 4. Час і простір. 5. Відображення як загальна властивість матерії. 6. Мозок – матеріальний орган психічної діяльності. 7. Праця – основа свідомості. 8. Мова і мислення. 9. Структура та функції свідомості.
1. Суть і зміст категорії «буття».
Онтологія – розділ сучасної філософії, що вивчає фундаментальні принципи буття, найбільш загальні сутності і категорії існуючого. Під існуючим розуміється сукупність різноманітних проявів буття, тобто будь-яка річ або явище в аспекті їх причетності до буття. Поняття «буття» вперше застосував у філософії античний філософ Парменід (V-IV ст.) до н.е. Світ, що раціонально осмислюється і осягається, він назвав буттям. В контексті марксистської філософії буття ототожнюється з природою. Неотомісти вищою реальністю визначають чисте буття і розуміють його як божественний першопочаток, що має духовний зміст. У вітчизняній філософії існують різні підходи до розуміння буття. Філософ Г.Сковорода виділяв три світи: мікрокосм, макрокосм і світ символів. Матеріаліст Іван Франко розумів під буттям природу. В сучасній історії філософії існує багато підходів до вирішення проблеми буття. Цю проблему, очевидно, можна вважати вічним питанням філософії. І все-таки розробка філософами категорії «буття» дала корисні результати: виявлено специфічний зміст буття, обґрунтовано логічну і гносеологічну необхідність категорії у філософії та ін. У широкому розумінні буття є захоплююча реальність, гранично загальне поняття про суще взагалі. Буття є те, що існує: матерія, речі, властивості, зв’язки і відносини. (матеріальна реальність). У формі духовної реальності існують ідеї, теорії, гіпотези, навіть плоди найбурхливішої фантазії, казки, міфи та ін. Отже, буття, як вважає сучасна філософія, охоплює і матеріальне, і духовне. Проте, в принциповому відношенні буття матеріальне протистоїть духовному.
Людину оточує безліч найрізноманітніших речей, процесів, явищ. І все ж, не дивлячись на цю різноманітність, в них є одна загальна відмінна риса, яка їх об’єднує: вони існують поза свідомістю людини і незалежно від неї. Ми кажемо, що вони матеріальні. Що ж ми розуміємо під категорією „матерія”? Матерія є філософська категорія для визначення об’єктивної реальності, яка дана людині в її відчуттях, яка копіюється, фотографується, відображується нашими відчуттями, існуючи незалежно від них. З цього визначення виходить, що: 1. Значення категорії „матерія” охоплює весь оточуючий людину світ, все, що не є свідомістю і знаходиться поза нею; 2. Розуміння категорії „матерія” вбачається в тому, що єдиною, основною і найважливішою ознакою будь-якого матеріального предмету, властивості або процесу є їх об’єктивність, незалежність від свідомості; 3. Категорія „матерія” може бути вжита, не тільки стосовно явищ природи, але й по відношенню до суспільства, до суспільних процесів, що відбуваються та існують поза свідомістю людини і незалежно від неї; 4. Всі матеріальні процеси і явища пізнаються людиною, або відображуються в її свідомості, на основі відчуттів, чуттєвого сприйняття. Отже, матерія – це об’єктивна реальність, яка існує поза свідомістю людини і незалежно від неї. На протязі багатьох століть не вщухала боротьба думок щодо визначення матерії. Суб’єктивний ідеалізм взагалі заперечує існування матеріального світу. Об’єктивний ідеалізм визнає існування матерії поза і незалежно від свідомості людини, але при цьому стверджує, що матерія вторинна, похідна по відношенню до абсолютної ідеї, світового духу, або божого замислу, який утворив світ. Принципова відмінність діалектико-матеріалістичного розуміння матерії від ідеалістичного полягає в тому, що матерія визнається існуючою поза і незалежно від людської свідомості, вічною, ніким не створеною, такою, яку неможливо знищити, нескінченою в часі і просторі. Саме тому свідомість, яка не є вічною, залежить від матерії, тоді як матерія від свідомості не залежить. В цьому розумінні свідомість і є вторинною, похідною по відношенню до матерії. Найважливіші властивості матерії та основні форми її існування – це рух, час, простір і відображення.
Читайте також:
|
||||||||
|