МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Роль абстракції в процесі пізнання.Роль відчуттів у процесі пізнання. Емпіризм та раціоналізм.
Питання про джерела наших знань обговорювалося в історії філософії з глибокої давнини. Демокріт і Епікур стверджували, що знання – це результат впливу матеріальних атомів на наші органи чуттів. Ідеаліст Платон порівнював їх з тінями фігур на задній стінці печери, в яку ув’язнено людину. В Новий час в дискусіях про джерело знань виразно оформилися два основні напрямки: емпіризм та раціоналізм. Прихильники емпіризму (від грецьк. emperia – досвід) вважали, що джерелом знань виступають відчуття і побудований на них досвід. Основна теза емпіризму: „Немає нічого в розумі, чого б не було раніше у відчуттях”. На що раціоналіст Лейбніц добавляв: „Крім самого розуму”. Прихильники раціоналізму (лат. rationalis – розумний) вважали, що знання породжуються самим людським розумом, самою здатністю до мислення, яка з самого початку властива людині.
Відчуття виникають в результаті впливу об’єктів зовнішнього світу на наші чуттєві органи. Розмірковуючи, наприклад, над процесом виникнення зорового образу, ми приходимо до висновку: зоровий образ існує в мозку людини, отже він суб’єктивний. Але одночасно внаслідок багаточисленних перетворень матеріальних світових хвиль, які відображуються поверхністю речей, отриманий в мозку образ суворо відповідає саме даному об’єкту, допомагає відрізнити його від усіх інших. В цьому розумінні ми і говоримо, що зорове відчуття є відображенням об’єктивної речі. Характеризуючи роль відчуттів в процесі пізнання, можна прийти до висновку, що відчуття є суб’єктивний образ об’єктивного світу і разом з тим перетворення енергії зовнішнього подразнення в факт свідомості. Другий важливий висновок полягає в тому, що характер відчуттів залежить не тільки від устрою зорового апарату, і не тільки від особливостей об’єкту, але й від їх взаємодії. Сама ж взаємодія здійснюється у формі практичної матеріальної діяльності і без неї взагалі не приводить до формування правильного образу речі. Таким чином, відчуття дають нам вихідну, початкову інформацію про відображені об’єкти. Але залежить вона не тільки від особливостей об’єктів і нашої нервової системи. Важливий внесок у формування відчуттів робить досвід людини, суспільна практика, вся культура, що склалася історично і збагачує історичний розвиток.
Для того, щоб зрозуміти, а тим більш перебудувати світ, людині явно недостатньо лише одних відчуттів і чуттєвих образів. По-перше, ми не можемо передати іншому свої відчуття, а можемо лише розповісти про них. По-друге, є знання, які неможливо одержати лише з допомогою чуттєвого сприйняття. (Не можна відчути число, історичний процес, багато видів матерії тощо). Для того, щоб виробити складні знання про світ в цілому і процеси, які в ньому відбуваються, щоб передавати, зберігати і створювати нові знання, нам необхідні поняття та пов’язані з ними логічні процеси. Процес створення понять часто називають процесом абстрагування, а поняття тому називають також абстракціями (від лат. abstractio – виділення, відволікання). Процес абстрагування проходить кілька етапів. На першому етапі відбувається немов би групування різноманітних предметів, що викликають схожі відчуття і чуттєві образи. На другому етапі ми немов би порівнюємо, ототожнюємо різноманітні відтінки, або варіанти однієї і тієї ж ознаки (прикмети). (Наприклад, всі відтінки одного кольору). На третьому етапі ми немов би закріпляємо висвітлені властивості та відносини в „чистому”, так би мовити, ідеальному вигляді, в якому в самій природі або суспільстві вони, можливо, і не зустрічаються. Тому цей етап іноді називають процесом ідеалізації. На четвертому етапі виділені властивості закріплюються в мові. Це етап найменування. Так виникає поняття, висловлене в мові. Сукупність речей, яких воно стосується, утворює його значення, а властивості або відносини, закріплені і визначені в понятті, утворюють його зміст. Абстракції, як і відчуття, являють собою відображення об’єктивної дійсності. В реальному житті вони виробляються і уточнюються на протязі тривалого часу. Їх вихідним, начальним пунктом являються відчуття і чуттєві образи. Але абстракції, на відміну від них, відображують не тільки і не стільки зовнішню, чуттєво сприйняту сторону матеріальних речей і процесів, скільки їх внутрішні зв’язки і відносини, недоступні безпосередньому чуттєвому сприйняттю. Тому ми і говоримо, що абстракції відображують дійсність глибше, вірніше, повніше. В цьому їх головне призначення.
Читайте також:
|
||||||||
|