• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Інвестиції, їх види та характеристика

План

Література

1. Бойчик І.М. Економіка підприємства: Навч.посібник.-- К.:Атіка, 2002, с.100 - 138, 170 - 175.

2. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємств:Навч.посіб.— Львів: В-во „Сполом”, 1998, с. 48 - 70.

3. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навч. Посібник – К.: В-во А,С,К, 2004, с. 56 - 113

4. Економіка підприємства: Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного.--Вид. 2-ге перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2000, с. 100 – 148, 240 – 245.

5. Економіка підприємства: Навч. посіб./ За ред. А.В.Шегди. - К.: Знання - Прес, 2002, с. 128 – 151.

6. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємств. Навч.посіб.—К.: „Каравела”, 2003, с. 220 – 228

Тема4 Інвестиції та оборотні кошти

Мета вивчення теми: ознайомлення зі значенням, сутністю та характеристикою інвестицій та оборотних фондів підприємства, показниками та шляхами підвищення ефективності їх використання.

1. Інвестиції, їх види та характеристика.

2. Поняття, склад і структура виробничих інвестицій.

3. Загальні принципи та етапи планування виробничих інвестицій на підприємствах.

4. Оцінка ефективності використання виробничих інвестицій.

5. Фінансові інвестиції і оцінювання їх ефективності

6. Сутність, склад та класифікація оборотних коштів підприємства.

7. Нормування оборотних коштів підприємства.

8. Показники та шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.

Забезпечення стабільності функціонування підприємства, підви­щення конкурентоспроможності його продукції, зміцнення позиції на ринку значною мірою визначаються ефективністю здійснюваних ним інвестицій.

Інвестиції – це види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Процес вкладання капіталу називають інвестуванням, а юридич­них і фізичних осіб, що його здійснюють, -- інвесторами.

З метою обліку, аналізу, планування і контролю використання ін­вестиції класифікують за певними ознаками.

Залежно від об'єкта вкладання коштів розрізняють інвестиції ре­альні й фінансові.

Реальні інвестиції – це вкладення капіталу в різні сфери діяльнос­ті й галузі народного господарства з метою відтворення реальних ма­теріальних і нематеріальних активів підприємства. Такі інвестиції часто називають виробничими інвестиціями, або капітальними вкла­деннями.

Фінансові інвестиції – це вкладення капіталу для придбання цін­них паперів, що випускаються підприємствами або державними й місцевими органами влади з метою отримання прибутку у вигляді дивідендів або процентів.

За характером участі в інвестуванні розрізняють інвестиції прямі й непрямі.

Прями інвестиції – це вкладення коштів в певні об'єкти інвесту­вання безпосередньо інвестором без залучення фінансових посеред­ників (інвестиційних компаній і фондів).

Непрямі інвестиції – це вкладення індивідуальними інвесторами коштів в об'єкти інвестування із залученням фінансових посередни­ків. У цьому разі фінансові посередники шляхом випуску і розміщен­ня власних цінних паперів об'єднують кошти індивідуальних інвес­торів, які в подальшому використовують для здійснення масштабних інвестицій. Отриманий від цих інвестицій дохід посередники роз­поділяють між індивідуальними інвесторами пропорційно до вкладе­них ними коштів.

За термінами інвестування розрізняють коротко- та довгостро­кові інвестиції.

За формою власності інвестиційних ресурсів розрізняють інвес­тиції приватні, державні, іноземні та спільні.

Приватними називають інвестиції, які здійснюють громадяни та підприємства недержавної форми власності.

Державними називають інвестиції, які здійснює держава в особі уряду і державних підприємств.

Іноземними інвестиціями називають усі види цінностей, які вклада­ють іноземні інвестори в об'єкти інвестування на території України.

Спільні інвестиції здійснюють інвестиційні фонди і компанії. Дже­релом спільних інвестицій є кошти індивідуальних інвесторів, які придбали інвестиційні сертифікати, випущені інвестиційними фонда­ми та компаніями.

За регіональною ознакою розрізняють інвестиції внутрішні та зов­нішні.

Внутрішні інвестиції – це вкладення інвесторами капіталу всере­дині країни, зовнішні – за її межами.

Формування інвестиційних ресурсів підприємство здійснює за раху­нок як власних, так і залучених коштів.

До власних джерел фінансування капітальних вкладень підприєм­ства належать внески засновників підприємства ; акумульовані амор­тизаційні відрахування; кошти створених на підприємстві фінансо­вих резервів і фондів; кошти, отримані від реалізації непотрібного майна; доходи, отримані від продажу цінних паперів, придбаних на фінансовому ринку; доходи, отримані від здачі майна в оренду, то­що. До залучених джерел фінансування капіталовкладень підприєм­ства належать кошти, отримані від розміщення на фінансовому рин­ку власних цінних паперів (акції, облігації), довготермінові кредити банків, інвестиції іноземних партнерів у створення спільних підпри­ємств.

Користування зовнішніми джерелами довготермінового фінансу­вання потребує від підприємства певних витрат. Так. випуск і продаж цінних паперів підприємства потребує витрат на їх випуск і оплату по­слуг фінансових посередників за їх розміщення на фінансовому ринку, у подальшому -- виплату дивідендів акціонерам і процентів власни­кам облігацій.

Залучення банківських позик пов'язане з необхідністю повернення основних сум боргу з виплатою процентів за користування кредитом.

Для державних підприємств джерелами фінансування капітало­вкладень можуть бути також кошти державного і місцевого бюдже­тів, державних позабюджетних благодійних фондів.

Формування структури джерел фінансування капіталовкладень залежить від дії багатьох факторів, таких як діюча система оподат­кування підприємств; темпи зростання обсягів реалізації продукції підприємства, їх стабільність; структура активів підприємства; стан ринку капіталів; кредитна політика національного банку країни та ін.

Вибір оптимальної структури джерел фінансування інвестицій має дуже важливе значення, оскільки дає змогу підприємству мінімізувати витрати на залучення капіталу, знизити ризик втрати платоспроможності й запобігти банкрутству.

Читайте також:

1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
2. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
3. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
4. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
5. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
6. Автокореляційна характеристика системи
7. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
8. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
9. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
10. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
11. Банківська система України і її характеристика
12. Банківські ризики та їх характеристика

Переглядів: 1116