• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ЗЕМЛЮ І ЗЕМНУ КОРУ

ВСТУП

Макіївка - 2009

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Кафедра прикладної екології та хімії

ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ІНСТИТУТ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ТА

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

Кафедра прикладної екології та хімії

ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

з дисципліни

з дисципліни

“ГЕОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ГЕОМОРФОЛОГІЇ|”

для студентів спеціальності 7.070801

"Екологія і охорона навколишнього середовища"

Укладач :

ас|. каф|. “Прикладна екологія та хімія”

Башева Т.С.

Затверджено:

на засіданні кафедри

“ Прикладна екологія та хімія ”

Протокол № від _______2009г.

Геоекологія - наука про взаємодію процесів, що протікають в зовнішніх геосферах Землі і пов'язаних з середовищем життєдіяльності людини. Вона включає:

• вивчення геологічних процесів, що порушують екологічну обстановку;

• охорону навколишнього середовища при проведенні геологорозвідувальних робіт різних стадій;

• геомоніторинг в районах природного і техногенного забруднення середовища;

• геолого-екологічне картографування| різного масштабу.

Екологічна геологія як складова частина геоекології вивчає склад і властивості геологічного середовища, геологічні процеси, що відбуваються на поверхні і усередині Землі, і взаємодію їх з біотою і техногенними процесами; розглядає вплив горно-геологічного виробництва на біоту і навколишній простір

З появою атмосфери і гідросфери (близько 4 млрд. років тому) на Землі виникли передумови для формування органічного життя. В процесі еволюції атмосфери – газової оболонки Землі – змінювався склад, відбувалося насичення її киснем. Сучасна атмосфера на 99,6% складається з азоту, кисню і аргону, інші 0,4% доводяться, в основному, на водяну пару, вуглекислий газ, метан, закис і окисел азоту, озон, фреони.

Гідросфера – водна оболонка Землі - включає води океанів, морів, континентальних водоймищ, крижані покриви і займає близько 70,8% земної поверхні. 98,3% маси гідросфери доводиться на Світовий океан (сукупність океанів і морів). У Світовому океані міститься більше 70 хімічних елементів, але основну масу утворюють всього лише п'ять: кисень, водень, хлор, магній і натрій.

Навколо Землі обширний простір займає магнітне поле, або магнітосфера, максимальна напруженість якого ~ 0,6-0,7 ерстед у магнітних полюсів і 0,25-0,45 ерстед на екваторі.

У складі Землі виділяють ядро (внутрішнє і зовнішнє), мантію (нижню і верхню) і земну кору. Така будова одержана на підставі геофізичних досліджень. Земля на 92% складається з Fe, O, Si і Mg, більше 7% доводиться на S, Ni, Са, Al і трохи більше 1% - на решту елементів. Існує думка, що ядро Землі складається із заліза (~90%), нікелю і сірки; можливо, присутність невеликої кількості кремнію і кисню. Внутрішнє ядро – жорстке, зовнішнє – рідке. Мантія нижня і верхня, відокремлена від ядра межею Гутенберга, а від земної кори – межею Мохоровічича, має однаковий хімічний склад (силікатно-окисний), але, ймовірно, різну щільність.

Земна кора – найтонша оболонка Землі потужністю від 5 до 40 км. По А.А.Ярошевському (1988р.) хімічний склад кори наступний: O (47,9), Si (29,5), Al (8,14), Fe (4,37), Ca (2,71), K (2,40), Na (2,01), Mg (1,79), Ti (0,52), C (0,27), H (0,16), Mn (0,12), S (0,10%).

Земна кора підрозділяється на океанічну і континентальну. Океанічна кора є верхнім диференційованим шаром мантії, перекритим тонким шаром пелагічних опадів. Толеїтові базальти| ймовірно підстилають габбро| і серпентиніти|. Базальти перекриті тонким шаром металоносних опадів з високою концентрацією оксидів заліза. Вище лежать карбонатні і крем'янисті відкладення, перекриті в прибережних ділянках теригенним матеріалом, а в глибоководних зонах – червоними глинами. (О.Г.Сорохтін, С.А.Ушаков, 1991).

Континентальна кора складається з нижнього, так званого «базальтового» шару, середнього і верхнього – «осадового». Нижній представлений метаморфізованими| магматичними породами середнього і основного складу (Тейлор, Мак Леннан, 1988). Середній шар – гранітно-метаморфічними породами докембрийського| віку. Верхній – теригенними і карбонатними відкладеннями, магматичними породами різного складу і осадовими товщами евапоритів (галіт, ангідрит, калійні і ін. солі).

На глибині 75-150 км знаходиться шар астеносфери, де дискретно відбувається плавлення речовини мантії. Земна кора і твердий шар мантії вище за астеносферу називається літосферою. З нею пов'язані основні геологічні процеси і явища, що впливають на екологію.

Жива речовина планети, гідросфера, частина атмосфери і літосфери утворюють складну оболонку Землі – біосферу. Сфери Землі мають здатність до взаємопроникнення| і вони взаємозв'язані. Літосфера складається з мінералів (хімічні елементи і їх з'єднання) і гірських порід (поєднання мінералів), які поставляють хімічні елементи для формування ґрунтів, рослинності, живих організмів. Рослинність і живі організми, у свою чергу, грають істотну роль в утворенні біогенних мінералів і гірських порід. Під впливом процесів, що відбуваються в атмосфері і гідросфері, руйнуються і перетворюються мінерали і гірські породи.

По хімічному складу мінерали підрозділяються на класи:

• клас самородних| елементів і сульфідів (сірка, графіт, золото, платина, галеніт, сфалерит|, пірит);

• клас галоїдних з'єднань (галіт, сильвін|, флюорит);

• клас оксидів і гідроксидів (кварц, халцедон, опал, гематит, магнетит, лимоніт, боксит);

• клас карбонатів (кальцит, доломіт, сидерит|);

• клас сульфатів (ангідрит, гіпс);

• клас фосфатів (апатит, фосфорит);

• клас силікатів (олівін, ортоклаз|, гіперстин, рогова обманка, біотит|, мусковіт, тальк, нефелін).

За умовами створення гірські породи підрозділяються на магматичні, осадкові і метаморфічні. Магматичні породи утворюються в процесі застигання магматичного розплаву, осадкові – в результаті вивітрювання стародавніх гірських порід, а метаморфічні – в результаті впливу на породи високих температур, тиск і хімічно активних речовин.

У гірські породи земної кори входять в основному легкі елементи. В.А. Алексеєнко (1997р.) пише, що процес еволюційного розвитку живих організмів відбувався в середовищі з різким переважанням легких хімічних елементів над важкими, звідки витікає біологічна важливість одних елементів і токсичність інших. Для розвитку життя необхідні Na, K, Mg, Ca, Fe, Zn та інші, небезпечні для життя – As, Rb, Ti, Pb, Hg, радіоактивні та інші елементи.

Розподіл хімічних елементів пов'язаний з геологічною будовою регіонів. Так, для Уралу характерний підвищений середній вміст магнію, нікелю, для Алтаю – свинцю, алюмінію, для Каратау – свинцю і цинку.

Висока концентрація певних хімічних елементів може робити істотний вплив на живу речовину. Концентрація елементів залежить від типів порід. Максимальна концентрація радіоактивних елементів торію і урану, калію, рубідію характерна для кислих магматичних порід; барію і особливо важких Ge, La, Nd – для середніх магматичних порід. У глинах і глинистих сланцях| збільшені концентрації Hg, S, Se, N, B. У глинистих опадах Океану збільшені концентрації важких Pb, Tl, Ba, Hg, Hf і інших.

Для конкретних ділянок біосфери елементи можуть підрозділятися на дефіцитні, збільшення яких в організмі сприяє його розвитку (Zn, Fe, Cu, J, Se, Co, Mn, Ni і ін.) і надмірні, збільшення яких гальмує розвиток організму, а іноді веде до його загибелі (Hg, Ba, As, Tl, Ni, Be, Cd, Pb і ін.). У Східному Забайкаллі в долині річки Уров в ґрунтах і водах різко підвищений зміст Sr і Ba (надмірних) і знижені - Ca і J (дефіцитних). Таке співвідношення елементів привело до захворювання тварин і людей (уровська| хвороба).

Для районів середнього і нижнього Амура дефіцитними є Zn,Cu, Ni, Co, V, надмірними – Zr, Sn, Pb, Мо, в ґрунтах підвищена концентрація ртуті. В результаті цього місцеве населення найбільш схильне до захворювань анемією, дисфункцією периферичної нервової системи, атеросклерозом, онкологічними і іншими захворюваннями (Ф.С.Кот, 1996).

Породи на земній поверхні піддаються вивітрюванню і відбувається міграція і подальша концентрація їх в корі, ґрунтах, водах, атмосфері, організмах.

При здобичі корисних копалин теж відбувається перерозподіл речовини: концентрація одних елементів і розсіяння інших. Токсичні Hg, Pb, As, Sr, F, радіоактивні елементи, а іноді і Zn, Be, Cd, можуть бути канцерогенними. Накопичуючись в місцях переробки руд і скидання промислових відходів, вони забруднюють середовище, концентруючись в ґрунті, рослинах, ґрунтових водах, атмосфері в кількостях, що перевищують в десятки, сотні і тисячі разів гранично допустимі концентрації (ГДК). Експлуатація Багатовершинного золоторудного| родовища забруднює навколишню місцевість важкими металами: свинцем, міддю, цинком, сурмою, миш'яком, селеном, телуром|, кадмієм, ртуттю, хромом і іншими (П.В. Іванов, 1996). Накопичуючись в організмі, вони можуть викликати токсикоз, порушення функцій органів і їх систем, зміну спадкової основи (мутагенез), злоякісні пухлини. В результаті біомоніторингу в зоні впливу комбінату «Печенганікель» виявлено накопичення важких металів хрому, нікелю, міді, цинку і кадмію в рослинах і в органах і тканинах тварин, що мешкають в радіусі до 15 км від джерела забруднення.

Читайте також:

1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
2. IX. Відомості про військовий облік
3. IX. Відомості про військовий облік
4. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
5. Білковий обмін: загальні відомості
6. Біографічні відомості
7. Боротьба з проявами національної самосвідомості
8. Вальниці ковзання. Загальні відомості
9. Види правосвідомості
10. Вимір дохідності та загальні підходи до оцінки ефективності управління інвестиційним портфелем.
11. ВИМОГИ ДО ОБ'ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ РІШЕНЬ ГАРАЖІВ Загальні вимоги
12. Виникнення і розвиток свідомості у людини.

Переглядів: 798