Суть ринку праці, умови його становлення та механізм функціонування

РИНОК ПРАЦІ. ЗАРОБІТНА ПЛАТА

Виникненню ринку праці передували два історичні процеси – звільнення трудящих від різних форм особистої залежності та відокремлення виробників від засобів виробництва (капіталу). Ринок праці – це сукупність економічних відносин, форм і методів погодження і регулювання інтересів безпосередніх виробників і роботодавців, пов’язаних з організацією, використанням і оплатою найманої праці. Основними економічними важелями механізму функціонування ринку праці є попит, пропозиція і ціна ( заробітна плата). Важливим економічним фактором попиту на працю є фонд заробітної плати фірми: висока заробітна плата обмежує роботодавця у найманні працівників і навпаки. Щодо пропозиції праці, то основним матеріальним стимулом служить реальна заробітна плата: чим вищий її рівень, тим більше працівників пропонує свою працю і тим довше вони хочуть працювати.

Залежно від співвідношення між попитом і пропозицією праці формується ринкова кон'юнктура:

- рівноважна (якщо попит на працю та її пропозиція збігаються);

- трудодефіцитна (якщо попит на працю перевищує пропозицію);

- трудонадлишкова (якщо пропозиція праці перевищує попит на неї).

Суб’єктами ринку праці являються фірми і наймані працівники, які вступають у відносини купівлі-продажу праці. В результаті конкуренції між ними через механізм попиту і пропозиції встановлюється певний обсяг зайнятості і рівень оплати праці. Отже ринок праці – це конкурентний ринок.

На рисунку 8.1 зображено взаємозв’язок між реальною заробітною платою, тобто ціною праці (PL) і кількістю необхідної праці (QL) – крива попиту на працю (DL), та крива пропозиції праці (SL). Стан рівноваги ринку праці визначається рівноважною ціною праці , яка збалансовує попит на працю та її пропозицію.

Ринок робочої сили – це сукупність виробничих відносин, у результаті яких носії робочої сили отримують джерело до існування й перетворюються в найманих робітників, а власники засобів виробництва отримують джерело для своїх майбутніх прибутків, перетворюючись у роботодавців. Робоча сила – головний елемент продуктивних сил у будь-якому суспільстві, але товаром вона стає лише за капіталізму. Як і будь-який інший товар робоча сила має дві сторони: споживчу вартість і мінову вартість.

Рисунок 8.1 Крива попиту й крива пропозиції

З погляду споживчої вартості специфіка цього товару виявляється в тому, що у процесі його споживання він не зникає, а створює нову вартість, більшу від вартості самого товару робоча сила. В основі споживчої вартості лежить абстрактна праця, тобто певна її кількість. Інтерес роботодавця полягає у привласненні споживчої вартості робочої сили, її здатності створювати додаткову вартість. Економічний інтерес власника робочої сили (робітника) полягає у реалізації мінової вартості робочої сили.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Механізм ціноутворення	\|	Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.