Метрологічна атестація засобів вимірювальної техніки

Основні положення, організацію та порядок проведення метрологічної атестації ЗВТ, що не підлягають під державні випробування, регламентує стандарт ДСТУ 3215-95. Стандарт не поширюється на МА вимірювальних каналів ВІС і автоматизованих систем керування технологічними процесами, порядок атестації яких регламентує рекомендація МИ 2002-89.

ДСТУ 3215-95 визначає загальні технічні вимоги до організації державної метрологічної атестації (ДМА) ЗВТ як різновиду державного метрологічного нагляду і МА ЗВТ, на які не поширюється державний метрологічний нагляд.

ДМА і МА поширюється на ЗВТ, які не призначені для серійного виробництва, а саме:

- ЗВТ, що виготовляються в поодиноких примірниках або малими партіями і не призначені для серійного виробництва;

- дослідні або експериментальні зразки ЗВТ, які виготовлені на етапі дослідно-конструкторських або науково-дослідних робіт, і передаються в експлуатацію;

- вбудовані вимірювальні канали, які за своїм прямим функціональним призначенням не є ЗВТ;

- окремі (поодинокі) зразки ЗВТ, що виготовляють серійно і використовують в умовах чи режимах експлуатації, відмінних від поданих в документації на ці ЗВТ або для яких необхідно встановити індивідуальні метрологічні характеристики;

- ЗВТ, що імпортуються в Україну поодиноких зразками чи малими партіями.

Допускається також МА поодиноких примірників ЗВТ серійного виробництва, МХ яких дозволяє встановлювати для цих ЗВТ індивідуальні показники.

Фактично йде мова про ЗВТ, які можна узагальнити назвою "нестандартизовані".

Мета метрологічної атестації: практично та сама, що і мета державних випробувань: забезпечення єдності вимірювання, ефективного використання ЗВТ; введення в дію нових, перспективних, більш точних або більш якісних ЗВТ.

Завдання метрологічної атестації є такі:

- визначення МХ ЗВТ і встановлення їх відповідності до вимог ТЗ на розроблення та інших нормативних документів, що поширюються на відповідні ЗВТ;

- встановлення переліку МХ, що будуть підлягати контролю при наступних перевірках і при повірці;

- перевірка правильності вибору методів і засобів повірки чи калібрування ЗВТ, поданих в експлуатаційній документації;

- апробація (випробування на практиці) методики повірки;

- встановлення придатності ЗВТ до застосування.

Отримані під час МА результати (наприклад, визначені МХ) обов’язково повинні бути відображені у свідоцтві про МА.

Метрологічну атестацію проводить Державні науково-метрологічні центри, територіальні органи, а також метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, підприємств та організацій.

Разом з ЗВТ на метрологічну атестацію подається комплект технічної документації:

- ТЗ на розроблення ЗВТ (містить вимоги до засобів) чи документ, що його замінює;

- експлуатаційна документація;

- технічні умови (якщо в ТЗ передбачено їх розроблення);

- проект програми та методики метрологічної атестації;

- проект методики повірки, за якою надалі допускається повірка атестованого ЗВТ (окремий документ або розділ експлуатаційної документації);

- протоколи попередніх випробувань, що виконувались розробником.

МА може бути поєднана з приймальними випробуваннями, якщо, наприклад, треба провести МА ВК, що входить до складу випробувального обладнання.

Метрологічна атестація нестандартизованих ЗВТ проводиться згідно програми метрологічної атестації (ПМА), яка повинна бути затверджена організацією, що проводить МА.

Проект ПМА розробляється до початку виконання атестації і повинен містити послідовність дій (операцій), що виконуються під час МА, а також вимоги до розгляду ТД, експериментальних досліджень МХ та оформлення результатів.

Під час розгляду ТД перевіряють відповідність очікуваних МХ атестованого ЗВТ, до вимог ТЗ та чинних НД; зручність використання експлуатаційної документації; обґрунтування (необхідність і достатність) вибраних методів та засобів повірки.

Результати досліджень, виконаних під час визначення МХ, заносять у протокол, який підписують виконавці. В загальному протокол МА повинен містити таку інформацію:

- назву, умовне позначення, заводський номер виробника ЗВТ, поданого на атестацію, а також дату проведення атестації;

- перелік робочих еталонів інших ЗВТ і випробувального обладнання, що застосовувались під час атестації;

- перелік проведених під час атестації операцій та досліджень з посиланням на пункти ПМА;

- умови досліджень;

- результати експериментальних досліджень за кожною операцією, що проводились протягом атестації, а також кількісні результати вимірювань, зведені у таблицю;

- результати обробки експериментальних даних, з врахуванням обчислених значень МХ (похибки, варіації показів тощо);

- висновки про відповідність чи невідповідність результатів досліджень вимогам ТЗ за кожним пунктом ПМА та щодо придатності ЗВТ до експлуатації;

- оцінку правильності вибраних методів і засобів повірки;

- рекомендації щодо придатності ЗВТ для передання в експлуатацію;

- рекомендації щодо міжповірювального інтервалу;

- підписи безпосередніх виконавців, їх прізвища, ініціали та посади.

Зауваження, виявлені під час розгляду документації разом з вказівками щодо їх усунення, рекомендується оформлювати у вигляді додатку до протоколу.

Рішення про придатність ЗВТ до застосування приймається керівниками метрологічних служб, що проводили атестацію. За позитивних результатів МА оформлюють свідоцтво, яке має встановлену форму. Свідоцтва про МА підлягають обліку і зберігаються протягом всього терміну експлуатації ЗВТ.

ЗВТ, які пройшли МА і допущені до використання, підлягають під час експлуатації повірці або калібруванню, за методикою, що була визначена під час МА.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Державні випробування засобів вимірювальної техніки	\|	Повірка засобів вимірювальної техніки

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.