Перенос водою

ПЕРЕНОС (ТРАНСПОРТУВАННЯ) ОСАДОЧНОГО МАТЕРІАЛУ

ЛЕКЦІЯ №4

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

Стійкість мінералів при вивітрюванні. Механічна і хімічна стійкість

Механічна стійкість залежить від твердості, спайності, ступеню вивітрювання мінералів.

Хімічна стійкість залежить від хімічного складу, кристалічної будови, характеру середовища й часу, що мінерал знаходиться в цьому середовищі, ступеню дисперсності.

Наприклад, розчинність польових шпатів у порошку у воді незначна, але вона різко зростає в соляній кислоті.

При підвищеному тиску й температурі розчинність мінералів у воді зростає, а ще більше в кислотах.

Досить стійкі до процесів вивітрювання кварц, польові шпати, лімоніт, циркон, гідрооксиди заліза, кількість яких у продуктах вивітрювання приблизно така ж як і у свіжій породі, нестійкі – плагіоклази, піроксени, амфіболи, біотит.

Здатність мінералів по-різному протистояти зовнішнім факторам дії веде до того, що в процесі вивітрювання збільшується кількість стійких, а нестійкі можуть повністю зникнути. Ці явища мають велике значення при реконструкції палеокліматичних і палеогеологічних умов.

На процеси вивітрювання має великий вплив клімат, рельєф, тектонічний режим.

Н. Логвиненко приводить дані, як відбуваються процеси вивітрювання в різних кліматичних зонах.

Формування кори вивітрювання відбувається, коли продукти вивітрювання довгий час знаходяться на поверхні Землі.

1 З яких компонентів складаються осадочні породи ?

2 В яких геосферах відбувається формування осадочного матеріалу?

3 Що таке гіпергенез?

4 Яке значення має фізичне й хімічне вивітрювання на стадії гіпергенезу?

5 Що таке гальміроліз?

6 Яка роль атмосфери, глибинних надр планети і космічного простору на стадії гіпергенезу?

7 Як проявляється механічна й хімічна стійкість мінералів на стадії гіпергенезу?

Вслід за стадією гіпергенезу і паралельно з нею відбувається перенос та осідання осадочного матеріалу. Осадочний матеріал майже не залишається на місці свого формування. Під дією різних факторів він переноситься на різні ділянки земної поверхні, сприятливі для його накопичення та захоронення, це переважно понижені ділянки суші та дно водойм. Транспортування осадочного матеріалу здійснюється переважно за допомогою води і вітру, крім того помітну роль в переміщенні осадків відіграють рухомі льодовики, айсберги, прибережний лід, а також пов’язані з силою тяжіння зсуви, обвали та живі організми.

Вода виконує головну роботу при переносі осадочного матеріалу. Осадочний матеріал на значні відстані переноситься ріками, морськими та океанічними течіями, тимчасовими потоками, які виникають при випаданні атмосферних опадів, розтаванні снігу, льоду. В цілому води несуть величезну кількість уламкового, вулканогенного, колоїдного, розчинного та органогенного матеріалу. Величина уламків та органогенних решток визначається швидкістю переміщення водних потоків та густиною матеріалу. Переміщення осадочного матеріалу, в залежності від форми частинок, розміру, густини здійснюється в завислому стані, скачкоподібно (шляхом сальтації) та перекочуванням.

На процеси переносу впливає також швидкість та режим течій (турбулентний, ламінарний). Гірські ріки зі швидкістю 7-10 м/сек з турбулентним режимом здатні переміщати не тільки пісок, гальку, але і величезні глиби. Рівнинні ріки, які мають швидкість 0,2-0,5 м/сек, а під час паводків до 2м/сек, переносять значно дрібніший матеріал.

Відмічено, що для розмиву осадка необхідні більші швидкості течій і потоків, ніж для підтримки їх переміщення, Піщані осадки розмиваються швидше, ніж алевритові та глинисті. Це пояснюється тим, що для взмучування осадку потрібний турбулентний режим, який виникає при торканні води з жорсткою поверхнею. Оскільки поверхня глинистого осадку більш гладка, то для розмиву його потрібна велика швидкість потоку. Річкові води крім уламкового матеріалу, переносять величезну кількість речовин в колоїдному і розчиненому стані, а також біогенні рештки. Зокрема, р. Волга виносить в середньому за рік 115416 тис. т розчинених речовин, р. Аму-Дар’я – 13398 тис. т, р. Міссісіпі – 126360 тис. т. Всі ріки Землі щорічно зносять з материків приблизно 4868 млн. т розчинених речовин і 12685 млн. т завислого матеріалу.

Величезну роботу по транспортуванні осадочного матеріалу здійснюють тимчасові потоки, які утворюються на суші під час ливнів, а в горах можуть утворюватися селі та мури. Кількість матеріалу, який переміщають дощові і снігові води – величезна, вона можливо перевищує кількість матеріалу, який переноситься ріками.

Значну роботу по транспортуванні осадочного матеріалу виконують морські та океанічні течії. Швидкість їх сягає З м/сек, а протяжність виміряється тисячами кілометрів (Гольфстрім). Встановлено, що в кожному кубічному кілометрі води знаходиться біля 35 млн. т розчинених речовин і 350-500 т завислих частинок.

Морські течії діють разом з вітровими хвилями, які проникають на глибину, рівну довжині хвилі. Такі хвилі періодично взмучують придонні осадки і залишають на їх поверхні знаки бриж. Періодично в морях та океанах під дією землетрусів, вулканічної діяльності виникають гігантські хвилі (цунамі), які проникають на глибину до 1000 м і більше. Головною ареною вітрових хвиль є прибережна зона літоралі і субліторалі. Вітрові хвилі постійно діють на осадок, сортують його і переносять вздовж акваторії на десятки і сотні кілометрів. За даними В. Зенковича на побережжі Чорного моря під час штормів приходять в рух товщі галечників до 2м, які за добу переміщаються вздовж берега на 100 м і навіть більше. Такі процеси переміщень теригенного матеріалу відбуваються у великих масштабах.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Роль гідросфери	\|	Транспортування осадочного матеріалу льодом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.