Вогнегасником називається переносне чи пересувне обладнання для гасіння осередків пожежі за рахунок випуску запасеної вогнегасної речовини.

Пожежний інвентар має бути пофарбований в червоний та білий кольори, а пожежний інструмент — в чорний.

Серед первинних засобів пожежогасіння найважливіша роль відводиться самим ефективним з них — вогнегасникам.Встановлено, що з використанням вогнегасників успішно ліквідують загоряння протягом перших 4 хв з моменту їх виникнення, тобто до прибуття пожежних підрозділів.

Загальний принцип роботи вогнегасника полягає в утворенні надлишкового тиску в корпусі (за винятком закачних), під дією якого вогнегасна речовина подається до осередку пожежі.

Вогнегасник складається з корпусу для зберігання вогнегасної речовини або компонентів для її отримання, пристрою підготовки вогнегасної речовини та подавання її на вогнище пожежі, пристроїв, що запобігають перевищуванню тиску понад допустимий йвипадковому приведенню до дії, джерела надлишкового тиску (стиснений газ може знаходитись у корпусі вогнегасника).

Залежно від способу транспортування до місця пожежі вогнегасники поділяють на:

— переносні, конструктивне виконання та маса яких забезпечують зручність їхнього перенесення людиною (можуть бути ручними чи ранцевими):

- пересувні, змонтовані на колесах чи візку. За видом вогнегасної речовини вогнегасники поділяють на:

—водні (із зарядом води чи води з добавками);

—пінні (із зарядом піноутворювачів різноманітних видів);

— добавок);

—хімічно-пінні (із зарядом хімічних речовин, які на момент приведення вогнегасника до дії вступають у реакцію з утворенням піни та надмірного тиску);

—порошкові (із зарядом вогнегасного порошку);

—вуглекислотні (із зарядом діоксиду вуглецю);

—хладонові (із зарядом вогнегасної речовини на основі гало-генізованих вуглеводнів);

—комбіновані (із зарядом двох і більше вогнегасних речовин).

У зв'язку з введенням в дію з 01.01.1999 р. державного стандарту України ДСТУ 3675 — 98 Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань. Вогнегасники хімічно-пінні ОХП-10 та ОХВП-10 зняті з виробництва як такі, що не відповідають вимогам зазначеного стандарту (не обладнані пристроями для переривчастого викидання вогнегасної речовини).

На маркуванні корпусу кожного вогнегасника позначаються класи пожеж у вигляді символів для гасіння яких рекомендовано або не рекомендовано вогнегасник. Символи класів пожеж, для гасіння яких вогнегасник непридатний, перекреслюється чрвоною діагональною лінією від верхнього лівого кута до нижнього правого кута використовуваного символу .

Комплектування технологічного устаткування вогнегасниками здійснюється відповідно до вимог технічних умов (паспортів) на це устаткування або відповідних галузевих правил пожежної безпеки, затверджених у встановленому порядку.

Вибір типу та визначення потрібної кількості вогнегасників здійснюється згідно з таблицями, що наведені в Правилах пожежної безпеки в Україні, в залежності від їх вогнегасної здатності граничної захищуваної площі, класу пожежі тощо.

Крім перерахованих параметрів, береться до уваги також категорія приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Громадські й адміністративно-побутові будинки на кожному поверсі повинні мати не менше двох переносних вогнегасників, Крім того, слід передбачати по одному вогнегаснику з величиною заряду 3 кг і більше:

—на 20 кв.м. площі підлоги в таких приміщеннях: офісні приміщення з ПЕОМ, комори, електрощитові, вентиляційні камери та інші технічні приміщення;

—на 50 кв.м. площі підлоги приміщень архівів, машзалів, бібліотек.

Приміщення, обладнані стаціонарними установками автоматичного пожежогасіння, оснащуються вогнегасниками на 50% їхньої розрахункової кількості.

Необхідність оснащення автобусів, легкових й вантажних автомобілів вогнегасниками встановлюється Правилами дорожнього руху, Правилами пожежної безпеки в Україні та постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.97 № 1128 «Про забезпечення транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння» (НАПБ Б.06.005-97).

Згідно з Правилами дорожнього руху України забороняється експлуатація (з вилученням номерних знаків) автобусів, легкових і вантажних автомобілів у разі відсутності вогнегасника (підпункт «ж» пункту 31.4.7). При цьому вогнегасник повинен знаходитися у закріпленому стані в місцях, що визначені підприємством-виготовлювачем. Якщо конструкцією транспортного засобу ці місця не передбачені, вогнегасник повинен знаходитись у легкодоступних місцях, крім багажника легкового автомобіля. В автобусі один вогнегасник повинен бути у кабіні водія, а другий — в пасажирському салоні.

Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та помітних місцях (коридорах, біля входів або виходів з приміщень тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання прямих сонячних променів та безпосередньої (без загороджувальних щитків) дії опалювальних та нагрівальних приладі її.

—Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

—встановлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).

Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на корпусі.

Максимально допустима відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника має бути:

20 м — для громадських будівель та споруд;

ЗО м — для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);

40 м — для приміщень категорій В і Г;

70 м — для приміщень категорії Д.

Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників повинні здійснюватися у відповідності з паспортами заводів-виготовлювачів, а також затвердженими у встановленому порядку регламентами технічного обслуговування.

Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:

—облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;

—пломби на пристроях ручного пуску;

—бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.

Зарядження й перезарядження вогнегасників усіх типів повинні виконуватися відповідно до інструкції з експлуатації. Газові та закачні вогнегасники, в яких маса вогнегасного заряду або тиск середовища менше або більше номінальних значень на 5 % (за температури 204-2 С), підлягають дозарядженню (перезарядженню).

Використані вогнегасники, а також вогнегасники з зірваними пломбами необхідно негайно направляти на перезарядження або перевірку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підприємства	\|	I. Правильно визначена мета.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.

Вогнегасником називається переносне чи пересувне обладнан­ня для гасіння осередків пожежі за рахунок випуску запасеної вогнегасної речовини.

Вогнегасником називається переносне чи пересувне обладнання для гасіння осередків пожежі за рахунок випуску запасеної вогнегасної речовини.