МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Однозначні та багатозначні слова. Пряме та переносне значення слів. Типи переносних значеньСлово може мати одне значення – бути однозначним. Таких слів небагато, в основному це терміни (гелій, присудок,суфікс, ангіна); деякі слова з конкретним значенням (віник, дріжджі, сім, краков’як, земля, моряк, олівець, кухар), інші слова (констатувати, вільний). Більшість слів в українській мові має два, три і більше значень – такі слова називаються багатозначними. Багатозначними, або полісемантичними (з гр. polus – багато і sema – знак) називаються слова, які можуть вживатися в різних значеннях: Голова людини, головасоняшника, головаколони.. Хліб – усьому голова(основа), 300 голів(кількість) свиней, думки роїлись в голові(мозок). Екваторіальний діаметр Землі(планета) дорівнює 12 756, 8 кілометра. Плоди падали на землю(вниз) і лежали на ній. (О.Довженко.) Еней в чужих землях(країнах) блукає. (І.Котляревський.) Земля (поле) набирала сили, хліба помітно зеленішали. (О.Гончар.) Якийсь час пливли вони в тумані, поміж берегами, одірвані од землі(суші) й безпомічні. (М.Коцюбинський.) Знову грузне кирка в землю(ґрунт). (М.Коцюбинський.) Одне зі значень багатозначного слова є прямим, інші – переносними. Прямим є первинне значення слова, з яким це слово виникло в мові (діти сміються, гіркий перець, високі дерева; До страви подали червоний перець). Пряме(основне) значення слова називає предмет чи явище, його ознаку, дію. Переносним (непрямим) називається вторинне лексичне значення слова. Переносне значення зрозуміле лише в контексті (У його словах було багато перцю). У семантичній структурі багатозначного слова найтиповішими є метафоричні й метонімічні відношення між семемами (одиницями смислу). Розрізняють такі типи переносних значень, як метафора і метонімія. Метафора (від гр. metaphora – перенесення) – вживання слова, що позначає предмет (явище, дію, ознаку) для назви іншого предмета з відповідною появою нового значення на основі подібності їх ознак або схожості вражень від них, наприклад: за формою (дзвоник – квітка і прилад для подавання звукових сигналів, голка – для шиття і їжакова); за кольором (золотий – браслет і сніп); за функцією (двірнúк – професія і деталь автомашини). Голос у нього гучний, але якийсь дерев’яний.(В.Козаченко.) Втома крадетьсятихо. (В.Бичко.) Півні кричать у мегафонимальв... (Л.Костенко.) Життя шумитьі грає. (М.Рильський.) Метонімія(від гр. metonimia – перейменування) – перенесення назви з одного класу предметів або одиничного предмета на інший клас або одиничний предмет на основі суміжності, тісного взаємозв’язку понять (читаю Шевченка, столове срібло, вся школа торжествувала, у київських парках ростуть липа, клен). Шумить Хрещатик туго, як прибій. (В.Сосюра.) Інститут відзначає свій ювілей. Діти читають Шевченка. Він любив слухати Дмитра Гнатюка. Синекдоха(від гр. synekdoche – співвіднесення, співрозуміння) – різновид метонімії, що полягає в перенесенні назви частини (або чогось меншого) на предмет як ціле (або щось узагалі більше) і навпаки, ґрунтується на суміжності кількісного характеру при відношеннях між певною сукупністю і її окремим елементом. За допомогою синекдохи щось ближче, вужче може виступати як знак дальшого, ширшого (копійка –гроші взагалі, хліб –харчові продукти і взагалі засоби до існування) і, навпаки, дальше – як знак ближчого (твар –„творіння, творіння, те, що створене: предмет, істота” – „обличчя”). Він скрізь рукумає, а ми що? (І.Карпенко-Карий.) Всі площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей.(Л.Смілянський.) Наш людмає в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків. (В.Стефаник.) Читайте також:
|
||||||||
|