МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Однозначні та багатозначні слова. Пряме та переносне значення слів. Типи переносних значеньСлово може мати одне значення – бути однозначним. Таких слів небагато, в основному це терміни (гелій, присудок,суфікс, ангіна); деякі слова з конкретним значенням (віник, дріжджі, сім, краков’як, земля, моряк, олівець, кухар), інші слова (констатувати, вільний). Більшість слів в українській мові має два, три і більше значень – такі слова називаються багатозначними. Багатозначними, або полісемантичними (з гр. polus – багато і sema – знак) називаються слова, які можуть вживатися в різних значеннях: Голова людини, головасоняшника, головаколони.. Хліб – усьому голова(основа), 300 голів(кількість) свиней, думки роїлись в голові(мозок). Екваторіальний діаметр Землі(планета) дорівнює 12 756, 8 кілометра. Плоди падали на землю(вниз) і лежали на ній. (О.Довженко.) Еней в чужих землях(країнах) блукає. (І.Котляревський.) Земля (поле) набирала сили, хліба помітно зеленішали. (О.Гончар.) Якийсь час пливли вони в тумані, поміж берегами, одірвані од землі(суші) й безпомічні. (М.Коцюбинський.) Знову грузне кирка в землю(ґрунт). (М.Коцюбинський.) Одне зі значень багатозначного слова є прямим, інші – переносними. Прямим є первинне значення слова, з яким це слово виникло в мові (діти сміються, гіркий перець, високі дерева; До страви подали червоний перець). Пряме(основне) значення слова називає предмет чи явище, його ознаку, дію. Переносним (непрямим) називається вторинне лексичне значення слова. Переносне значення зрозуміле лише в контексті (У його словах було багато перцю). У семантичній структурі багатозначного слова найтиповішими є метафоричні й метонімічні відношення між семемами (одиницями смислу). Розрізняють такі типи переносних значень, як метафора і метонімія. Метафора (від гр. metaphora – перенесення) – вживання слова, що позначає предмет (явище, дію, ознаку) для назви іншого предмета з відповідною появою нового значення на основі подібності їх ознак або схожості вражень від них, наприклад: за формою (дзвоник – квітка і прилад для подавання звукових сигналів, голка – для шиття і їжакова); за кольором (золотий – браслет і сніп); за функцією (двірнúк – професія і деталь автомашини). Голос у нього гучний, але якийсь дерев’яний.(В.Козаченко.) Втома крадетьсятихо. (В.Бичко.) Півні кричать у мегафонимальв... (Л.Костенко.) Життя шумитьі грає. (М.Рильський.) Метонімія(від гр. metonimia – перейменування) – перенесення назви з одного класу предметів або одиничного предмета на інший клас або одиничний предмет на основі суміжності, тісного взаємозв’язку понять (читаю Шевченка, столове срібло, вся школа торжествувала, у київських парках ростуть липа, клен). Шумить Хрещатик туго, як прибій. (В.Сосюра.) Інститут відзначає свій ювілей. Діти читають Шевченка. Він любив слухати Дмитра Гнатюка. Синекдоха(від гр. synekdoche – співвіднесення, співрозуміння) – різновид метонімії, що полягає в перенесенні назви частини (або чогось меншого) на предмет як ціле (або щось узагалі більше) і навпаки, ґрунтується на суміжності кількісного характеру при відношеннях між певною сукупністю і її окремим елементом. За допомогою синекдохи щось ближче, вужче може виступати як знак дальшого, ширшого (копійка –гроші взагалі, хліб –харчові продукти і взагалі засоби до існування) і, навпаки, дальше – як знак ближчого (твар –„творіння, творіння, те, що створене: предмет, істота” – „обличчя”). Він скрізь рукумає, а ми що? (І.Карпенко-Карий.) Всі площа була повна людських голів, подертих кожухів, сіряків, кирей.(Л.Смілянський.) Наш людмає в собі багато сили, щоб родити Шевченків, Федьковичів і Франків. (В.Стефаник.) Читайте також:
|
||||||||
|