Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Види переносних значень і переносних вживань

 

Розрізняють такі типи переносних значень і вживань: метафору, функціональний перенос, метонімію та синекдоху.

Метафора (від грец. metaphora – ‘перенесення’) – це перенесення назви з одного предмета на інший за схожістю якихось ознак, форм, якостей, властивостей, функцій. Перенесення це ґрунтується на тому, що в природі предмети, явища, процеси мають схожі риси, подібні, близькі або суміжні функції. Подібність така буває очевидною, іноді – віддаленою, прихованою або тільки уявною. Найбільш частими є метафоричне перенесення ознак, властивостей предметів на істоти або навпаки.

Метафора може бути побудована на:

1) подібностіформи, розташування:Помережав вечір кучерявий льодянимиґратами вікно” (М. Драй-Хмара); голка ялинки, боксерська груша; шляпка гриба, ніс чайника, підошва гори.

2) подібності кольору: “Сонце хилилось уже на захід і кривавимблискомобливало сніжні полонини” (І. Франко);

3) подібності властивостей: Відомо, що за людина з Невкипілого – кремінь (О. Теліга);

4) подібності вияву почуттів: “Думки, спогадикраялисерце Костомарова” (О. Іваненко);

5) схожості поведінки, способу дії:Втомакрадетьсятихо, але він втомі взяти себе не дає” (В. Бичко).

6) подібності відчуттів: теплий прийом, холодний погляд.

Метафора може будуватися на основі вражень, оцінки будь-чого: “Вишневіпахощі думок” (М. Драй-Хмара); “Ой, не рік – не два, як ся Івась залицяв, / Ой, він мені золотийвінок обіцяв...” (Народна творчість)

Різновидом метафори є функціональний перенос – перенос за функцією. Найчастіше перенос відбувається з живого предмета на неживий: ручка, двірник, кожух, фартух.

Різновидом метафори є також епітет (з грецької мови – ‘прикладка, прізвисько’). Це також переносне значення, яке виконує роль образного означення. Виникає епітет на перенесенні ознак, форм, якостей, властивостей з предмета, якому ці ознаки притаманні природно (існують у ньому об’єктивно), на інший, якому приписуються вже суб’єктивно автором. Але приписування це не є абсолютно довільним, воно зумовлене або реальною схожістю, або асоціаціями: золота осінь, золоте серце, золоті руки, золота душа; срібні струни, срібний місяць, срібна пісня; калинова кров, калинова мова; шовкова трава, шовковий шум. “В’єтьсямрія золота...”; “Кинь жмут тількисну золотого...”; “Полетіли небом взолоті краї...”; “Виглянуло сонце після днів негоди І зігріло землюзолотим крилом...”; “Летять вперед в незмірних степах Моїх думок золотогриві коні”(Олександр Олесь)

Метонімія (від грец. metonimia – ‘перейменування’) – це перенесення назви з одного класу предметів або назви одного предмета на інший, які межують між собою, є суміжними.

Назва матеріалу може переноситися на назву речі (золото у вухах, немає срібла (монет)); назва посудини виступає замість того, що є в ній (чаркою почастувати, з’їв тарілку); прізвище автора називають замість назви його творів (читав Шевченка, слухав Лисенка); назва місцевості виступає замість назви людей (село мовчить, Україна сміється) та ін. Може також переноситися назва приміщення – на людей у ньому:Інститут святкує своє сторіччя; “Нарешті вся семінарія готова веселитись” (О. Воропай); назва процесу, дії – на результат (диктант, фотографія, зупинка).

Синекдоха (від грец. sinekdoche – ‘спільне переймання, витлумачення’) – тип перенесення назви частини на ціле, й навпаки. Як і метонімія, синекдоха ґрунтується на понятті суміжності, але специфічним для неї є те, що ця суміжність кількісного характеру – загальніша й конкретніша назви. Тобто предмет іменується за якоюсь важливою його деталлю: ноги моєї там більше не буде, носа не показує, на очі не появляється; “Він скрізь руку має, а ми що?” (І. Карпенко-Карий); “Стара, необачна голово!.. Схаменись!..” (Марко Вовчок). “Ґринджолами мовчазно кожух проїхав” (М. Драй-Хмара); народ на площі зібрався; начальства понаїхало.

Синекдоха використовується як мовний художній засіб, але не так часто, як метафора та метонімія.

 


Читайте також:

  1. Види визначень.
  2. Визначення середніх значень динамічних рядів
  3. Визначення та обчислення функції для одного значення аргументу і для діапазону значень аргументу.
  4. Використання Довідника Значень
  5. Використання функції як параметра значень
  6. Вимоги до робіт із застосуванням переносних електрич- них світильників.
  7. Граматичних значень слова в українській мові
  8. Допустима тривалість вібраційного впливу під час перевищення нормативних значень
  9. Забезпечення безпеки виробництва робіт вантажо­підіймальними машинами поблизу контактної мережі і повітряних ліній усіх призначень і напруг.
  10. Загальна типологія лексичних значень
  11. Знайдіть відповідність визначень і термінів




Переглядів: 14479

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Переносне значення й переносне вживання слова | Багатозначних слів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.058 сек.