Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Загальна типологія лексичних значень

Лексичне значення як один з типів мовного значення

Лекція 3

 

1. Лексичне значення як один з типів мовного значення.

2. Поняття лексичного значення.

3. Лексичне і граматичне значення.

4. Типи лексичних значень (мовне та оказіональне, денотативне і конотативне, первинне і вторинне, пряме і переносне; різновиди переносного значення; вільне і зв’язані).

Лексичне значення – це один з типів мовного значення, що характеризується конкретністю, індивідуальністю і відбиває і закріплює у свідомості людини уявлення про предмет, явище позамовної дійсності.

Лексичне значення як один з типів мовного значення протиставлене іншому, тобто граматичному типу мовного значення.

Ознаки лексичного значення Ознаки граматичного значення
1. Індивідуальне для кожної лексеми. 1. Загальне для великих груп лексем
2. Конкретне. 2. Абстрактне.
3. Широка варіативність засобів вираження. 3. Має стандартизоване в конкретній мові вираження.

Лексичне значенняГраматичне значення

— індивідуальне для кожної лексеми —загальне для великих груп слів

—конкретне —абстрактне

(формується на основі встановлення (формується на основі мисленнєвого

мисленнєвого зв’язку з певним встановлення відношень зв’язків)

позначуваним позамовної дійсності)

—може мати широку варіативність —має стандартизоване в конкретній

засобів вираження мові вираження

 

o за усталеністю у мові:

Мовнета Оказіональне

o за відношенням до номінативної функції:

Денотативне та Конотативне

o за типом зв'язків з позначуваним:

Пряме та Переносне

o за синтагматичною характеристикою:

Вільні та Зв'язні

o за протиставленням за хронологічною виникненням у структурі слова:

Первинні та Вторинні.

 

Денотативне лексичне значення – це такий різновид лексичного значення, в якому відбивається об'єктивна інформація про позначуване, його властивості, його ознаки.

Конотативне лексичне значення – це такий різновид лексичного значення, що несе інформацію про суб'єктивну оцінку позначуваного.

Вільні лексичні значення – це такий тип лексичних значень, що виявляються у великій сполучуваності із іншими словами, обмежені лише логіко-семантичною відповідністю сполучуваних слів.

Зв'язні лексичні значення – це такий тип лексичних значень, що виявляються в обмеженій сполучуваності. За характером такої сполучуваності поділяються на:

· фразеологічні зв'язні (єгипетська жорстокість) – виявляються у слова тільки у складі певного фразеологізму;

· синтаксично-зумовлені;

· конструктивно-зумовленні.

Мовне лексичне значення – це такий тип лексичного значення, що є усталеним для семантичної структури лексеми, як мовної одиниці. Це те значення, що фіксується у словниках.

Оказіональне лексичне значення – це значення, яке розвивається у слова у процесі індивідуального мовленнєвого використання і яке не набуло ще усталеності у словниках.

Пряме лексичне значення – це такий тип денотативного лексичного значення, що формується в результаті встановлення безпосереднього мисленнєвого зв'язку між позначуваним і матеріальною формою слова.

Переносне лексичне значення – це такий тип денотативного лексичного значення, що формується в результаті опосередкованих зв'язків між позначуваним і словом, як матеріальною формою.

Пряме значення є первинним у часовому розумінні, вихідним, воно становить сутність реального змісту слова, зрозумілого поза зв'язками з іншими словами.

Переносне значення є вторинним, похідним від прямого значення, воно виникає внаслідок перенесення назв одних предметів, явищ, дій, ознак на інші і залежить від зв'язку з іншими словами (контексту). Так, прямим значенням слова гавкати є «видавати звуки» (про собаку), а переносним – «говорити» (зі зневажливим відтінком). Тут ознаки собачого злого гавкання переносяться на різке мовлення людини.

Переносне значення може творитися внаслідок метафоризації (грец. metaphora – переміщення), метонімізації (грец. metonymia – перейменування) і синекдохи (грец. synekdohe – співвіднесення).

Метафора – це такий тип переносного значення, що формується на підставі виявлення подібності між позначуваним за прямим значенням та іншим позначуваним. Цей семантичний процес виявляється в тому, що форма мовної одиниці переноситься з одного предмета, явища, дії чи ознаки на інші за подібністю: дуб – «нерозумна людина» (негнучкий розум людини подібний до твердості деревини дуба).

Використовується метафора з метою первинної номінації у процесі пізнання нових об'єктів, явищ, дій, ознак, а також з метою вторинної номінації під час розвитку семантичної структури слова. Так, розвиваючи інформатику та комп'ютерні технології, людина відображає їх у мові (здійснює первинну номінацію), часто використовуючи відомі назви: вірус (мікроорганізм і комп'ютерна програма, що пошкоджує інші програми), дружній (про людину, прихильну до іншої, і про сумісність програм), зависати (зачепившись за щось, триматися у повітрі і тимчасове припинення функціонування програми), каталог (систематизований перелік книг, рукописів, картин тощо і перелік файлів, наборів даних), миша (дрібний гризун і комп'ютерний маніпулятор), павутина (сітка, яку плетуть павуки, і комп'ютерна мережа), стискати (здавлювати і архівувати файли).

Метафори вторинної номінації належать до фігуративної мови, тобто є мовностилістичними зворотами, якими досягають певного виражально-зображального ефекту, напр.: Ми просто йшли: у нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко); Шовковий шум нив (М. Коцюбинський); Знов бачу синяву ясну і далину, ланами латану (Є. Маланюк); Пронозисті вікна. Таксі шурхотіння. Заплакані вікна (В. Стус); Ах, а серце і досі ще плаче (П. Тичина).

Основою метафори може бути подібність за:

– формою: лист дерева – лист паперу, стріла лука – стріла крана, хребет істоти – хребет гори;

– місцем розташування: п'ята людини – п'ята приладу, голова істоти – голова колони;

– кольором: бронзова статуетка – бронзова шкіра, золоте кільце – золоте сонце;

– звучанням: хлопець барабанить – дощ барабанить;

– особливостями руху: коник (маленький кінь) – коник (комаха, що стрибає, як маленький кінь); черепашача швидкість (швидкість черепахи) – черепашача швидкість (невелика швидкість);

– виконуваною функцією: повітряний потік – повітряний флот, стискати руку – стискати файли, крило птаха – крило літака;

– фізіологічними і психічними враженнями від сприймання об'єкта: гострий ніж – гострий розум, море хвилюється – людина хвилюється, шлях до Києва – життєвий шлях, високий мур – високий урожай.

Метафора як перенесення ознаки за подібністю є важливим і необхідним елементом процесів первинної номінації у зв'язку з безперервністю пізнання людиною навколишнього світу і дієвим виражально-зображальним засобом під час вторинної номінації.

Метонімія. Під час цього семантичного процесу форма мовної одиниці переноситься з одного предмета, явища, дії чи ознаки на інший за суміжністю.

Суміжність, що лежить в основі метонімії, може бути:

– просторовою: концертний зал – зал аплодував; спинка дитини – спинка стільця; тарілка на столі – з'їв тарілку;

– часовою: косовиця (процес) – косовиця (час), вечір (час) – вечір (зібрання з розвагами);

– атрибутивною (ознаковою): трон (меблі) – трон (влада монарха), булава (зброя) – булава (гетьманство), сивина (колір волосся) – сивина (старість), генерал (військове звання) – генерал (людина), святковий деньсвятковий одяг;

– каузальною (причиново-наслідковою): шиття (дія) – шиття (пошита річ), креслення (дія) – креслення (накреслений об'єкт);

– суб'єктно-предикатною, тобто суміжністю дії і виконавця: рада (настанова, вказівка) – рада (державний орган), щедрий чоловікщедрий подарунок.

Як і метафора, метонімія може використовуватися з метою первинної і вторинної номінації.

Синекдоха. Цей семантичний процес виявляється в тому, що форма мовної одиниці переноситься з одного предмета, явища, дії чи ознаки на інший на основі кількісних відношень, що полягають у заміні назви цілого назвою його частини.

Основою синекдохи можуть бути:

– істотність частини у структурі цілого об'єкта: парус (частина парусного судна) – парус (парусне судно), літо (пора року між весною та осінню) – літо (рік), спідниця (верхній жіночий одяг) – спідниця (жінка), зелений капелюх (головний убір зеленого кольору) – зелений капелюх (людина в такому капелюсі), руки (верхні кінцівки людини) – руки (робоча сила);

– родо-видові відношення: боєць (будь-який учасник бою) – боєць (військовик найнижчого звання, рядовий), ріка (будь-який водний потік, що живиться із джерела) – Ріка (річка на Закарпатті), круча (високий, стрімкий берег) – Круча (назва частини села на стрімкому березі);

– відношення «ознака частини» – «цілий предмет»: чорнявий (колір волосся людини) – чорнявий (людина з таким кольором волосся), гугнявий (нерозбірлива мова людини) – гугнявий (людина, що нерозбірливо говорить), горілчані вироби (горілка) – горілчані вироби (всі міцні алкогольні вироби).

Синекдоха є різновидом метонімії, однак її за традицією розглядають як окремий семантичний процес.


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. Ni - загальна кількість періодів, протягом яких діє процентна ставка ri.
  3. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика
  4. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.
  5. Види визначень.
  6. Види злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина та їх загальна характеристика.
  7. Види і загальна характеристика нормативних актів
  8. Види і загальна характеристика правових актів.
  9. Види переносних значень і переносних вживань
  10. Види та загальна характеристика злочинів проти громадської безпеки
  11. Види фінансового контролю: класифікація, суть, загальна характеристика
  12. Визначення середніх значень динамічних рядів




Переглядів: 4388

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. | Поняття про мету виховання. Умови і фактори визначення цілей виховання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.