МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||
Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами розуміють відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими євідносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами. Загальні принципи господарювання в Україні: 1) забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; 2) свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законодавством України; 3) вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; 4) обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; 5) захист національного товаровиробника; 6) заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у господарські відносини. Типологія виробничої та господарської підприємницької діяльності: 1. Виробнича підприємницька діяльність поділяється: 1.1 за характером: · основна; · допоміжна. 1.2 за спрямованістю: · традиційна (класична); · частково інноваційна; · інноваційна. 2. Посередницька підприємницька діяльність поділяється на: 2.1 агентську: · агенти (промислові, збутові, торговельні); · брокери; · комісіонери; · консигнанти. 2.2 суб’єктів торгово-комерційної діяльності: оптово-роздрібні фірми; торгові дома; дилери; дистриб’ютори; комівояжери. 2.3 аукціонну торгівлю: об’єкти (промислові товари, нерухомість, майнові сертифікати); форми (внутрішньодержавна, міжнародна). 2.4 біржове підприємництво: біржі (фондові, валютні, товарні, праці); специфічні операції (ф’ючерсні контракти, опціони). 2. Поняття і сутність фінансів підприємств Фінанси організацій (підприємств)— це відносно самостійна сфера системи державних фінансів, яка охоплює широке коло грошових відносин, пов'язаних із формуванням і використанням капіталу, доходів, грошових фондів у процесі їх кругообігу. Саме в цій сфері фінансів формується основна частина доходів, які далі перерозподіляються різноманітними каналами в народногосподарському комплексі і служать основним джерелом зростання і соціального розвитку суспільства. Виходщячи з цього можна сформулювати таке основне визначення фінансів підприємств. Фінанси підприємств — це економічні відносини, які відображають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб'єктів господарювання у процесі відтворення. Таким чином, фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто під поняттям "фінанси підприємств" розуміють грошові кошти та фінансові ресурси. Специфіка фінансів підприємств пов’язана з особливостями розподільчих відносин, де об’єктом розподілу виступають різноманітні за своєю природою грошові надходження; на основі їх розподілу формуються грошові фонди, які підлягають використанню для забезпечення неперервності господарської діяльності. Фінанси підприємств, з теоретичного погляду, мають такі специфічні ознаки: - функціонують у сфері товарно-грошових відносин; - відображають тільки ті відносини, які можна оцінити у вартісних вимірниках; - обслуговують рух вартості створеного продукту на всіх стадіях відтворювального процесу; - мають свого матеріального носія – фінансові ресурси, які одночасно є об'єктом фінансових відносин; - формують, розподіляють і використовують фінансові ресурси; - характеризуються різноманітністю та багатогранністю форм прояву, які відображається в системі відносин, та відбивають економічні факти і процеси, що відбуваються на підприємстві. До фінансів підприємств належать такі групи фінансових відносин підприємств: А) зовнішні фінансові відносини: - із засновниками (формування статутного капіталу, його зміна, виплата дивідендів та акцій чи відсотків за паї); - з іншими суб’єктами підприємництва (постачальниками, підрядниками, покупцями, замовниками) щодо розрахунків з ними; - із бюджетом ( платежі та асигнування); - із цільовими фондами (внески і надходження); - із банками, стаховими компаніями тощо (відкриття, ведення, закриття поточних рахунків, відкриття депозитів, отримання і погашення кредитів, отримання і сплата відсотків – банками; страхові платежі, страхове відшкодування); - з учасниками фондового ринку (розміщення власних цінних поперів, придбання та продаж цінних паперів та інших емітентів); - із галузевими і корпоративними органами управління (внески у централізовані фонди, надходження з них); Б) внутрішні фінансові відносини щодо: - формування і розподілу доходів підприємства (виторгу, чистого доходу від реалізації продукції, робіт та послуг, доходів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності тощо); - формування, розподілу і використання чистого прибутку; - формування та використання асортизаційного фонду; - формування та використання інших цільових фондів тощо. Для всіх видів відносин загальним є те, що всі вони мають вартісне вираження і виникають за ініціативою самого підприємства або контрагента. Рис. 1. Групи відносин у сфері фінансів підприємств Об'єктами фінансів підприємств є: економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб'єктами фінансів підприємствможуть бути підприємства, організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'єкти господарювання. Матеріальною основою фінансів підприємств є кругообіг капіталу, який в умовах товарно-грошових відносин набирає форми грошового обігу. Сферою фінансових відносин підприємств є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту (c + v + m), коли вона розподіляється на вартість матеріальних витрат (с), необхідного продукту (v), додаткового продукту (т). При цьому утворюються різні фонди грошових доходів. За допомогою фінансів у суспільному виробництві відбувається рух грошових коштів, які набирають специфічної форми фінансових ресурсів, що формуються у суб'єктів господарювання та держави. 3. Функції фінансів підприємств Фінанси підприємств виконують такіж функції, що й загальнодержавні фінанси, а саме: - розподільчу (розподіл фінансових ресурсів підприємств за їх цільовими призначеннями: на покриття витрат, формування фондів тощо.) - контрольну(контроль за дотриманням пропорцій первинних розподільчих і перерозподільчих процесах. Контролює кількісні та вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, грошові розрахунки, аналізуючи фінансові показники оцінює фінансовий стан і перспективи розвитку підприємства. Фінансовий контроль здійснюють державні та відомчі контрольні органи.) У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна категорія проявляються і виражають свою сутність через такі функції: 1) формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності; 2) розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх зобов'язань перед фінансово-банківською системою та для соціально-економічного розвитку підприємств; 3) контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення. Контрольна функція реалізується через внутрішній і зовнішній контроль: Зовнішній контроль здійснюється державними органами — Казначейством, Податковою адміністрацією і поліцією, Контрольно-ревізійним управлінням (КРУ). Окремі види фінансового контролю здійснюються НБУ, комерційними банками, аудиторами. Внутрішньофірмовий контроль здійснюється контрольно-аналітичними підприємствами, бухгалтерією, внутрішніми аудиторами з метою підвищення ефективності роботи. Визначення функцій фінансів підприємств, їх кількості залежить від концепції визначення суті фінансів та поняття фінансів підприємств. Так, відтворювальна концепція в тій чи іншій мірі стверджує, що фінанси виконують лише дві функції: 1) створення грошових доходів і грошових фондів; 2) використання грошових доходів і грошових фондів. Розподільча ж концепція фінансів визначає такі функції: розподільчу, перерозподільчу, регулюючу, стимулюючу, контрольну, забезпечувальну тощо. При цьому немає єдиної думки щодо кількості функцій, які виконують фінанси підприємств. Узагальнюючи підходи до визначення сутності фінансів підприємств і їх функцій та виходячи з їх теоретичних засад, можна, стверджувати, що функції фінансів підприємств реалізуються на рівні мікроекономіки і безпосередньо пов’язані з формуванням та використанням грошових фондів підприємств в умовах економічної самостійності. А отже, вони можуть виконувати такі функції: 1. Формування грошових надходжень та фондів. Проявляється при формуванні статутного капіталу, залучення коштів із зовнішніх джерел, акумуляція коштів зі складу виручки від реалізації, формування нерозподіленого прибутку, залучення спеціальних цільових коштів. Як результат дії цієї функції – забезпечення джерелами розвитку підприємства, його фінансової стійкості та інтересів власників. 2. Розподілу та використання грошових фондів. Проявляється при забезпеченні податкових та неподаткових платежів до бюджету та інших централізованих фондів, використання грошових коштів з метою виробничого та соціального розвитку, вкладення вільних грошових коштів в найбільш прибуткові операції. Результат – забезпечення розвитку підприємства, інтересів вкладників та трудового колективу. 3. Регулювання та контролю грошових потоків і фондів. Проявляється при виборі найбільш раціональних способів формування статутного капіталу і залученні додаткових коштів в оборот підприємства, формуванні організаційної структури управління фінансами, яка забезпечить оптимізацію грошових потоків, визначення умов господарських договорів, що пов’язані із способами та строками розрахунків, виплатою штрафних санкцій, впровадженні системи фінансового планування для відображення руху грошових потоків, облік та контроль грошових потоків і фондів. Результат – забезпечення збалансованості грошових потоків і формування фонду грошових коштів для забезпечення статутної діяльності, виконання усіх зобов’язань. Саме виділення, цих трьох, функцій, що їх виконують фінанси, дає можливість чіткіше показати роль фінансів в економіці, зрозуміти їх об’єктивну необхідність, природу, визначити, які результати досягаються чи можуть бути досягнутими завдяки їх функціонуванню. Тобто регулювання, контроль, стимулювання – це роль, яку виконують фінанси, або інструменти, за допомогою яких реалізуються фінанси підприємств. Існує також думка, що фінансові функції підприємств – це певні взаємозв’язані групи, що об’єднують фінансові трансакції, які виконуються підприємствами. Тобто, на рівні підприємств всі вище згадані функції поділяються на дві групи: об’єктивні і суб’єктивні фінансові функції, які трансформуються у такі: 1) обслуговування грошовими коштами життєдіяльності фірми; 2) забезпечення фірми необхідною кількістю грошових коштів; 3) забезпечення фінансових пропорцій фірми; 4) відтворювальна функція; 5) функція фінансового планування; 6) підтримка певної структури капіталу фірми; 7) раціональне використання грошових коштів фірми. Зрозуміло, що питання сутності фінансів підприємств та їх функцій є дискусійними. Все це зумовлює необхідність подальшої розробки теоретичних проблем фінансів. А поглиблення знання економічної природи фінансів та фінансів підприємств, а також їх властивостей дозволить більш активно та ефективно використовувати зазначену категорію у практиці господарювання та розвитку системи фінансових взаємовідносин. Таким чином, необхідно підкреслити, що фінансові відносини на підприємстві мають суперечливий характер. А саме, кожний їх суб’єкт прагне отримати якомога більше від розподілу фінансових ресурсів, що можливе тільки за рахунок інших суб’єктів. Для вирішення цього протиріччя необхідно збалансування інтересів суб’єктів фінансових відносин на базі збільшення доходів та оптимізації розподілу фінансових ресурсів, ефективного їх використання. Читайте також:
|
|||||||||||
|