Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виника­ють між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності.

Під організаційно-господарськими відносинами розуміють відно­сини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами ор­ганізаційно-господарських повноважень у процесі управління господар­ською діяльністю.

Внутрішньогосподарськими євідносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Загальні принципи господарювання в Україні:

1) забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

2) свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законодавством України;

3) вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

4) обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

5) захист національного товаровиробника;

6) заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб у господарські відносини.

Типологія виробничої та господарської підприємницької діяльності:

1. Виробнича підприємницька діяльність поділяється:

1.1 за характером:

· основна;

· допоміжна.

1.2 за спрямованістю:

· традиційна (класична);

· частково інноваційна;

· інноваційна.

2. Посередницька підприємницька діяльність поділяється на:

2.1 агентську:

· агенти (промислові, збутові, торговельні);

· брокери;

· комісіонери;

· консигнанти.

2.2 суб’єктів торгово-комерційної діяльності:

оптово-роздрібні фірми;

торгові дома;

дилери;

дистриб’ютори;

комівояжери.

2.3 аукціонну торгівлю:

об’єкти (промислові товари, нерухомість, майнові сертифікати);

форми (внутрішньодержавна, міжнародна).

2.4 біржове підприємництво:

біржі (фондові, валютні, товарні, праці);

специфічні операції (ф’ючерсні контракти, опціони).

2. Поняття і сутність фінансів підприємств

Фінанси організацій (підприємств)— це відносно самостійна сфера системи державних фінансів, яка охоплює широке коло гро­шових відносин, пов'язаних із формуванням і використанням ка­піталу, доходів, грошових фондів у процесі їх кругообігу. Саме в цій сфері фінансів формується основна частина доходів, які далі пере­розподіляються різноманітними каналами в народногосподарсько­му комплексі і служать основним джерелом зростання і соціально­го розвитку суспільства.

Виходщячи з цього можна сформулю­вати таке основне визначення фінансів підприємств.

Фінанси підприємствце економічні відносини, які відображають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб'єктів господарювання у процесі відтворення.

Таким чином, фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто під поняттям "фінанси підприємств" розуміють грошові кошти та фінансові ре­сурси.

Специфіка фінансів підприємств пов’язана з особливостями розподільчих відносин, де об’єктом розподілу виступають різноманітні за своєю природою грошові надходження; на основі їх розподілу формуються грошові фонди, які підлягають використанню для забезпечення неперервності господарської діяльності.

Фінанси підприємств, з теоретичного погляду, мають такі специфічні ознаки:

- функціонують у сфері товарно-грошових відносин;

- відображають тільки ті відносини, які можна оцінити у вартісних вимірниках;

- обслуговують рух вартості створеного продукту на всіх стадіях відтворювального процесу;

- мають свого матеріального носія – фінансові ресурси, які одночасно є об'єктом фінансових відносин;

- формують, розподіляють і використовують фінансові ресурси;

- характеризуються різноманітністю та багатогранністю форм прояву, які відображається в системі відносин, та відбивають економічні факти і процеси, що відбуваються на підприємстві.

До фінансів підприємств належать такі групи фінансових відно­син підприємств:

А) зовнішні фінансові відносини:

- із засновниками (формування статутного капіталу, його зміна, виплата дивідендів та акцій чи відсотків за паї);

- з іншими суб’єктами підприємництва (постачальниками, підрядниками, покупцями, замовниками) щодо розрахунків з ними;

- із бюджетом ( платежі та асигнування);

- із цільовими фондами (внески і надходження);

- із банками, стаховими компаніями тощо (відкриття, ведення, закриття поточних рахунків, відкриття депозитів, отримання і погашення кредитів, отримання і сплата відсотків – банками; страхові платежі, страхове відшкодування);

- з учасниками фондового ринку (розміщення власних цінних поперів, придбання та продаж цінних паперів та інших емітентів);

- із галузевими і корпоративними органами управління (внески у централізовані фонди, надходження з них);

Б) внутрішні фінансові відносини щодо:

- формування і розподілу доходів підприємства (виторгу, чистого доходу від реалізації продукції, робіт та послуг, доходів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності тощо);

- формування, розподілу і використання чистого прибутку;

- формування та використання асортизаційного фонду;

- формування та використання інших цільових фондів тощо.

Для всіх видів відносин загальним є те, що всі вони мають вар­тісне вираження і виникають за ініціативою самого підприємства або контрагента.

 
 

Рис. 1. Групи відносин у сфері фінансів підприємств

Об'єктами фінансів підприємств є: економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошо­вих фондів.

Суб'єктами фінансів підприємствможуть бути підприємства, організації, банківські установи та страхові компанії, позабю­джетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'єкти господарювання.

Матеріальною основою фінансів підприємств є кругообіг капіта­лу, який в умовах товарно-грошових відносин набирає форми гро­шового обігу. Сферою фінансових відносин підприємств є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту (c + v + m), коли вона розподіляється на вартість матеріальних витрат (с), необхід­ного продукту (v), додаткового продукту (т). При цьому утворю­ються різні фонди грошових доходів. За допомогою фінансів у су­спільному виробництві відбувається рух грошових коштів, які на­бирають специфічної форми фінансових ресурсів, що формуються у суб'єктів господарювання та держави.

3. Функції фінансів підприємств

Фінанси підприємств виконують такіж функції, що й загальнодержавні фінанси, а саме:

- розподільчу (розподіл фінансових ресурсів підприємств за їх цільовими призначеннями: на покриття витрат, формування фондів тощо.)

- контрольну(контроль за дотриманням пропорцій первинних розподільчих і перерозподільчих процесах. Контролює кількісні та вартісні пропорції виробництва та реалізації продукції, грошові розрахунки, аналізуючи фінансові показники оцінює фінансовий стан і перспективи розвитку підприємства. Фінансовий контроль здійснюють державні та відомчі контрольні органи.)

У процесі відтворення фінанси підприємств як економічна ка­тегорія проявляються і виражають свою сутність через такі функції:

1) формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-госпо­дарської діяльності;

2) розподіл та використання фінансових ресурсів для забез­печення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для ви­конання своїх зобов'язань перед фінансово-банківською системою та для соціально-економічного розвитку підприємств;

3) контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів у процесі відтворення.

Контрольна фун­кція реалізується через внутрішній і зовнішній контроль:

Зовнішній контроль здійснюється державними органами — Каз­начейством, Податковою адміністрацією і поліцією, Контрольно-ревізійним управлінням (КРУ). Окремі види фінансового контро­лю здійснюються НБУ, комерційними банками, аудиторами.

Внутрішньофірмовий контроль здійснюється контрольно-ана­літичними підприємствами, бухгалтерією, внутрішніми аудитора­ми з метою підвищення ефективності роботи.

Визначення функцій фінансів підприємств, їх кількості залежить від концепції визначення суті фінансів та поняття фінансів підприємств.

Так, відтворювальна концепція в тій чи іншій мірі стверджує, що фінанси виконують лише дві функції:

1) створення грошових доходів і грошових фондів;

2) використання грошових доходів і грошових фондів.

Розподільча ж концепція фінансів визначає такі функції: розподільчу, перерозподільчу, регулюючу, стимулюючу, контрольну, забезпечувальну тощо. При цьому немає єдиної думки щодо кількості функцій, які виконують фінанси підприємств.

Узагальнюючи підходи до визначення сутності фінансів підприємств і їх функцій та виходячи з їх теоретичних засад, можна, стверджувати, що функції фінансів підприємств реалізуються на рівні мікроекономіки і безпосередньо пов’язані з формуванням та використанням грошових фондів підприємств в умовах економічної самостійності. А отже, вони можуть виконувати такі функції:

1. Формування грошових надходжень та фондів. Проявляється при формуванні статутного капіталу, залучення коштів із зовнішніх джерел, акумуляція коштів зі складу виручки від реалізації, формування нерозподіленого прибутку, залучення спеціальних цільових коштів. Як результат дії цієї функції – забезпечення джерелами розвитку підприємства, його фінансової стійкості та інтересів власників.

2. Розподілу та використання грошових фондів. Проявляється при забезпеченні податкових та неподаткових платежів до бюджету та інших централізованих фондів, використання грошових коштів з метою виробничого та соціального розвитку, вкладення вільних грошових коштів в найбільш прибуткові операції. Результат – забезпечення розвитку підприємства, інтересів вкладників та трудового колективу.

3. Регулювання та контролю грошових потоків і фондів. Проявляється при виборі найбільш раціональних способів формування статутного капіталу і залученні додаткових коштів в оборот підприємства, формуванні організаційної структури управління фінансами, яка забезпечить оптимізацію грошових потоків, визначення умов господарських договорів, що пов’язані із способами та строками розрахунків, виплатою штрафних санкцій, впровадженні системи фінансового планування для відображення руху грошових потоків, облік та контроль грошових потоків і фондів. Результат – забезпечення збалансованості грошових потоків і формування фонду грошових коштів для забезпечення статутної діяльності, виконання усіх зобов’язань.

Саме виділення, цих трьох, функцій, що їх виконують фінанси, дає можливість чіткіше показати роль фінансів в економіці, зрозуміти їх об’єктивну необхідність, природу, визначити, які результати досягаються чи можуть бути досягнутими завдяки їх функціонуванню. Тобто регулювання, контроль, стимулювання – це роль, яку виконують фінанси, або інструменти, за допомогою яких реалізуються фінанси підприємств.

Існує також думка, що фінансові функції підприємств – це певні взаємозв’язані групи, що об’єднують фінансові трансакції, які виконуються підприємствами. Тобто, на рівні підприємств всі вище згадані функції поділяються на дві групи: об’єктивні і суб’єктивні фінансові функції, які трансформуються у такі:

1) обслуговування грошовими коштами життєдіяльності фірми;

2) забезпечення фірми необхідною кількістю грошових коштів;

3) забезпечення фінансових пропорцій фірми;

4) відтворювальна функція;

5) функція фінансового планування;

6) підтримка певної структури капіталу фірми;

7) раціональне використання грошових коштів фірми.

Зрозуміло, що питання сутності фінансів підприємств та їх функцій є дискусійними. Все це зумовлює необхідність подальшої розробки теоретичних проблем фінансів. А поглиблення знання економічної природи фінансів та фінансів підприємств, а також їх властивостей дозволить більш активно та ефективно використовувати зазначену категорію у практиці господарювання та розвитку системи фінансових взаємовідносин.

Таким чином, необхідно підкреслити, що фінансові відносини на підприємстві мають суперечливий характер. А саме, кожний їх суб’єкт прагне отримати якомога більше від розподілу фінансових ресурсів, що можливе тільки за рахунок інших суб’єктів. Для вирішення цього протиріччя необхідно збалансування інтересів суб’єктів фінансових відносин на базі збільшення доходів та оптимізації розподілу фінансових ресурсів, ефективного їх використання.


Читайте також:

  1. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
  2. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  3. Адміністративні правовідносини
  4. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  5. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  6. Адміністративно-правові відносини
  7. Адміністративно-правові відносини
  8. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
  9. Антагоністичні взаємовідносини.
  10. Антропогенний вплив на біосферу.
  11. Банківські правовідносини
  12. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.




Переглядів: 3021

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Функції фінансів підприємств | Загальна типологія лексичних значень

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.013 сек.