• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Переробка осадку мулоїдами та бактеріями

Дегідратація й гідратація осадків

Ущільнення осадку

Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін

Значення рН і Eh в осадках

У морських осадках Н. Страхов виділив відновне та кисле середовище. Зона окислення охоплює лиш верхній шар осадку (h) від долей до декількох см. В цій зоні Eh має додатні значення до декількох сотень мілівольт. Тут відбувається окислення Сорг., а в осадках проходить відновлення сульфатів, виділення Н₂СО₃, утворення Fе-Mn конкрецій. Нижче розвивається відновна зона, де Eh має відновні значення до декількох сотень мілівольт. В ній формуються оксиди заліза, карбонати кальцію, марганцю, сульфіди металів. Тут рН характеризується лужно-кислотними значеннями і мало відрізняється від води, що оточує осадок.

Осадок, що утворився на поверхні суші чи дні водойми – це неврівноважена система й відсутність фізико-хімічної та біохімічної рівноваги в осадку – це рушійна сила діагенезу. В результаті взаємодії між складовими частинами в середині осадку та взаємодії його з навколишнім середовищем виникає більш-менш врівноважена система.

У стадії діагенезу відбуваються такі процеси:

1 Ущільнення осадку під впливом вищезалягаючих осадочних товщ.

2 Дегідратація або гідратація осадку.

3 Переробка осадку мулоїдами та бактеріями.

4 Утворення стійких мінеральних модифікацій за рахунок нестійких.

5 Розчинення й розкладання нестійких складових частин осадку.

6 Мінеральні новоутворення.

7 Кристалізація й перекристалізація.

Осадок на стадії седиментогенезу має невисоку густину. У глинистих мулів – 1,2-1,3% г/см³, піщаних, алевритових породах, що накопичились у воді (1,5-1,7, а в тих, що на суші – 1,3-1,4 г/см³. На кінець стадії діагенезу внаслідок ущільнення, віджимання води густина глинистих осадків збільшується до 1,6-1,8 г/см³, пісковиків, алевролітів – до 1,7-1,9 г/см³.

Осадки, що утворилися у водному середовищі мають 75-85% води. У процесі ущільнення вода віджимається й переміщається у вищезалягаючі шари. Під кінець діагенезу з осадку виділяється до 50% води. Осадки, що утворилися на суші (еолові піски, лес) одержують вологу з підстилаючих шарів у процесі дифузії, або за рахунок атмосферних осадів.

Переробка осадку організмами відбувається як на суші, так і у водоймах. Найінтенсивніше переробляються тонкодисперсні осадки (пелітові, карбонатні, фосфатні) у водоймах із підвищеним вмістом С_орг. Головна роль у переробці осадків належить бактеріям та мулоїдам, черв’якам у самих верхніх шарах (перші десятки см) осадку.

Незначну роль при переробці осадків має коріння рослин.

Читайте також:

1. Аналітико-синтетична переробка інформації
2. ВИКОРИСТАННЯ СВІТЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ГАЛОБАКТЕРІЯМИ
3. Заготівля і переробка лісонасінневої сировини
4. Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку
5. Переробка зерна в крупу
6. Походження та класифікація нафти. Її видобування, переробка та застосування
7. Природний газ, його властивості. Видобування, транспортування та переробка природного газу
8. Реалізація та переробка молока
9. ФІКСАЦІЯ АЗОТУ ВІЛЬНО ІСНУЮЧИМИ БАКТЕРІЯМИ

Переглядів: 739