Переробка осадку мулоїдами та бактеріями

Дегідратація й гідратація осадків

Ущільнення осадку

Основні процеси на стадії діагенезу, причини, фактори та наслідки діагенетичних змін

Значення рН і Eh в осадках

У морських осадках Н. Страхов виділив відновне та кисле середовище. Зона окислення охоплює лиш верхній шар осадку (h) від долей до декількох см. В цій зоні Eh має додатні значення до декількох сотень мілівольт. Тут відбувається окислення Сорг., а в осадках проходить відновлення сульфатів, виділення Н₂СО₃, утворення Fе-Mn конкрецій. Нижче розвивається відновна зона, де Eh має відновні значення до декількох сотень мілівольт. В ній формуються оксиди заліза, карбонати кальцію, марганцю, сульфіди металів. Тут рН характеризується лужно-кислотними значеннями і мало відрізняється від води, що оточує осадок.

Осадок, що утворився на поверхні суші чи дні водойми – це неврівноважена система й відсутність фізико-хімічної та біохімічної рівноваги в осадку – це рушійна сила діагенезу. В результаті взаємодії між складовими частинами в середині осадку та взаємодії його з навколишнім середовищем виникає більш-менш врівноважена система.

У стадії діагенезу відбуваються такі процеси:

1 Ущільнення осадку під впливом вищезалягаючих осадочних товщ.

2 Дегідратація або гідратація осадку.

3 Переробка осадку мулоїдами та бактеріями.

4 Утворення стійких мінеральних модифікацій за рахунок нестійких.

5 Розчинення й розкладання нестійких складових частин осадку.

6 Мінеральні новоутворення.

7 Кристалізація й перекристалізація.

Осадок на стадії седиментогенезу має невисоку густину. У глинистих мулів – 1,2-1,3% г/см³, піщаних, алевритових породах, що накопичились у воді (1,5-1,7, а в тих, що на суші – 1,3-1,4 г/см³. На кінець стадії діагенезу внаслідок ущільнення, віджимання води густина глинистих осадків збільшується до 1,6-1,8 г/см³, пісковиків, алевролітів – до 1,7-1,9 г/см³.

Осадки, що утворилися у водному середовищі мають 75-85% води. У процесі ущільнення вода віджимається й переміщається у вищезалягаючі шари. Під кінець діагенезу з осадку виділяється до 50% води. Осадки, що утворилися на суші (еолові піски, лес) одержують вологу з підстилаючих шарів у процесі дифузії, або за рахунок атмосферних осадів.

Переробка осадку організмами відбувається як на суші, так і у водоймах. Найінтенсивніше переробляються тонкодисперсні осадки (пелітові, карбонатні, фосфатні) у водоймах із підвищеним вмістом С_орг. Головна роль у переробці осадків належить бактеріям та мулоїдам, черв’якам у самих верхніх шарах (перші десятки см) осадку.

Незначну роль при переробці осадків має коріння рослин.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Роль органічних речовин на стадії діагенезу	\|	Кристалізація й перекристалізація складових частин осадку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.