• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ВИКОРИСТАННЯ СВІТЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ГАЛОБАКТЕРІЯМИ

Аноксигенний фотосинтез

В аноксигенному фотосинтезі бере участь одна фотореакція, вона підтримує циклічний транспорт електронів. Для попов­нення циклу електронами потрібні зовнішні донори електронів. Ними є сірководень, сірка, тіосульфат, органічні сполуки (малат, сукцинат та ін.), молекулярний водень. Фотореакція, хоча й ана­логічна першій фотореакції у зелених рослин, приводить тіль­ки до створення протонного потенціалу і синтезу АТФ, але не до відновлення НАД (у цьому разі відсутнє нециклічне перенесен­ня електронів, у результаті якого відновлюється НАД). НАДН у клітинах анаеробних фототрофів утворюється за рахунок зво­ротного транспорту електронів, який відбувається з витратами АТФ (за аналогією з аеробними хемолітоавтотрофами). Такий процес фотосинтезу є характерним для пурпурових фототрофних бактерій.

При фотореакції у зелених бактерій первинний акцептор електронів має окисно-відновний потенціал близько -0,5 В (у пур­пурових бактерій — всього -0,1 В!). За такого високого негатив­ного потенціалу є можливим перенесення електронів від пер­винного акцептора для відновлення фередоксину та відновлен­ня НАД. Отже, відновлювальні еквіваленти у зелених фотобак­терій утворюються не за рахунок зворотного транспорту елект­ронів, який потребує витрат АТФ (як у пурпурових фотобакте­рій), а в результаті фотореакції. З еволюційного погляду фото­синтез зелених бактерій міг би бути ланкою, яка зв'язує фото­синтез пурпурових бактерій і фотосинтез ціанобактерій і зеле­них рослин.

Галобактерії, які належать до архебактерій, існують у високо-концентрованих або насичених розчинах солей. Оптимальний ріст галобактерій відбувається у 3,0-3,5 М розчині хлористого натрію. Можливість існування цих бактерій у таких екстремальних умо­вах зумовлена тим, що концентрація солі всередині клітин є та­кою ж високою, як і в навколишньому середовищі.

Паличкоподібні рухливі клітини Halobacterium halobium забарвлені у червоний, оранжевий і жовтий кольори завдяки наяв­ності каротиноїдів. У клітинах галобактерій міститься також і бактеріородопсин — пігмент, який утворює в клітинах так звану пурпурову мембрану — темно-червоні плями діаметром 0,5 мкм у плазматичній мембрані. Ці пурпурові мембрани займають близь­ко половини поверхні клітини. Завдяки бактеріородопсину на світлі створюється протонний потенціал між зовнішнім і внутріш­нім боками мембрани. Отже, пурпурова мембрана виконує роль протонного насоса, який приводиться в дію світлом, що й спри­чиняє утворення електрохімічного мембранного потенціалу. Вирів­нювання зарядів (розрядка потенціалу) може супроводжуватися синтезом АТФ: пурпурова мембрана уможливлює функціонуван­ня особливого типу фосфорилювання. Крім енергії, одержаної за допомогою світла, галобактерії можуть отримувати енергію за рахунок аеробного окиснення субстрату.

Читайте також:

1. III. За виділенням або поглинанням енергії
2. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
3. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
4. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
5. Аналіз використання капіталу.
6. Аналіз використання матеріальних ресурсів
7. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
8. Аналіз використання обладнання.
9. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
10. Аналіз використання робочого часу на підприємстві
11. Аналіз використання фонду робочого часу.
12. Аналіз ефективності використання каналів розподілу

Переглядів: 1591