Проблеми інтеграції вітчизняної статистики в міжнародну статистику

Політика в галузі статистики спрямована на активне подолання нашарувань і деформацій, привнесених командно-адміністративною системою: недоліків у методології обліку і статистики; у вдосконаленні системи показників у подоланні розриву з загальносвітовою практикою, міжнародними стандартами, показниками і методами їх формування шляхом переходу до міжнародної методології, заснованої на національного рахівництва.

Система національних рахунків (СНР) - це система взаємопов'язаних показників, що застосовується для опису та аналізу макроекономічних процесів у країнах з ринковою економікою. Міжнародне співтовариство через національні статистичні служби, через різні потужні й авторитетні міжнародні організації вже виробило загальні найбільш ефективні принципи і методи побудови статистичної інформації для країн з ринковою економікою. Теоретично більш вигідно взяти все краще у багатьох країн. Але не можна допустити, щоб захоплення зарубіжним досвідом призвело до втрати позитивних моментів, накопичених вітчизняною статистикою. Тому слід використовувати наявний арсенал знань, застосувавши його до сучасних умов.

Перехід до міжнародної методології вносить суттєві зміни у зміст застосовуваних у вітчизняній практиці понять і категорій і передбачає необхідність розгляду нових:

1) змінюється уявлення про виробничу економічної діяльності, її кордонах і результати;

2) з'являються поняття економіки внутрішньої і національною, а звідси - валового внутрішнього і валового національного продукту;

3) переглядається відношення до сфери послуг і її участі в процесі суспільного виробництва;

4) уточнюється класифікація галузей економіки за сферами діяльності;

5) вводиться нове для вітчизняної практики поділ економіки на сектори;

6) уточнюються поняття результатів економічної діяльності, продуктів, товарів і послуг;

7) роз'яснюються поняття трансфертів, резидентів, нерезидентів, економічної території і т.д.

З метою інтеграції вітчизняної статистики в міжнародну статистику необхідне рішення наступних завдань вітчизняними статистичними службами:

- перехід на макроекономічні показники, адекватні ринковій економіці;

- створення системи національних рахунків;

- розробка міжгалузевих балансів (МОБ) за схемою системи національних рахунків;

- організація роботи з міжнародних зіставлень валового внутрішнього продукту (і розробка методики розрахунку валового регіонального продукту);

- перетворення фінансової, банківської та бюджетної статистики;

- розробка платіжних балансів;

- приведення у відповідність до міжнародних вимог показників статистики цін, статистики населення та праці, зовнішньої торгівлі, включаючи митну статистику;

- участь у розбудові у відповідність до міжнародних вимог обліку;

- формування ЄДРПОУ усіх форм власності і господарювання;

- розробка і впровадження єдиної системи класифікації та кодування відповідно до міжнародних стандартів;

- здійснення підготовки та перепідготовки кадрів статистики та обліку;

- розгортання міжнародного співробітництва.

Так, в ПМР прийнята Державна програма переходу ПМР на міжнародну систему бухгалтерського обліку і статистики (Постанова Уряду ПМР № 56 від 25 лютого 2000р. - Офіційний вісник № 2 ч. II 2000р.).

Основною метою Державної програми є створення максимально об'єктивних умов для державного розвитку суспільства на основі об'єктивної і достовірної оцінки стану і можливостей різних форм власності та секторів економіки, своєчасного виявлення тенденцій та прогнозування їх розвитку та оцінки наслідків управлінських рішень.

У зв'язку з цим Державна програма передбачає:

1) більш повне відображення в системі статистичних показників різних аспектів соціально-економічних процесів, які використовуються у міжнародній практиці; посилення аналітичних тенденцій та оперативності збору, обробки та розповсюдження статистичних даних на основі технічного переоснащення органів статистики;

2) розробку та внесення в єдину статистичну систему нових форм первинного обліку, впровадження нових методів обробки даних первинного обліку з метою групування їх, згідно з міжнародними правилами;

3) уточнення складу показників, періодичності, порядку подання та форми публікації статистичних даних.

5. Асоціація міст України (АМУ)

Асоціація міст України - майже ровесниця нашої молодої незалежної держави. Вона має досить цікаву і динамічну історію. За цей відносно короткий проміжок часу своєю активною суспільною діяльністю вона зуміла не тільки привернути увагу широкої громадськості, об'єднати для співпраці більшу частину українських міст, а й змусила поважати себе усі гілки влади.

АМУ заснована в червні 1992 року, і на той час до її складу входило 35 міст. На міжрегіональній нараді керівників міських Рад, що відбулася тоді в Дніпропетровську, було визначено основну мету діяльності Асоціації - підтримка курсу ринкових перетворень, розширення горизонтальних зв'язків між містами на ґрунті економічного співробітництва, захист законних прав та інтересів членів Асоціації в органах влади та управління, взаємодія з владними структурами і громадськими об'єднаннями в справі перетворення України на країну з соціально орієнтованою ринковою економікою.

У січні 1995 року на загальних зборах Асоціації був прийнятий новий статут, згідно з яким вона стала носити свою теперішню назву - Асоціація міст України, і одержала статус всеукраїнської недержавної організації.

АМУ є потужною організацією, що довела свою спроможність захищати інтереси місцевого самоврядування на національному та європейському рівнях.

Протягом років своєї діяльності АМУ бере активну участь у формуванні законодавчої бази місцевого самоврядування, реформуванні бюджетної політики та міжбюджетних відносин, надає інформаційну, організаційну та консультативну допомогу своїм членам, опікується проблемою підготовки і перепідготовки муніципальних кадрів, налагоджує міжнародні побратимські зв‘язки між містами.

АМУ лобіює інтереси територіальних громад в центральних та регіональних органах державної влади, регулярно інформує їх та громадськість про проблеми місцевого самоврядування та шляхи їх вирішення. В квітні 2003 року з її ініціативи вперше в Україні проведено парламентські слухання з питань місцевого самоврядування. При її безпосередній участі розроблено цілу низку законопроектів та концептуальних документів. Серед них найважливіші: положення ХІ розділу Конституції України „Місцеве самоврядування”, Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Хартія українських міст, Бюджетний кодекс України. На клопотання АМУ Указом Президента України 7 грудня встановлено День місцевого самоврядування.

АМУ планомірно поглиблює стосунки між українськими містами та їх європейськими партнерами. У 1999-2001 роках було розбудовано мережу регіональних відділень Асоціації, яких нині діє 25 у всіх регіонах України. Сьогодні Асоціація міст України об'єднує 557 міст, селищ і сіл, в яких проживає понад 80% населення України.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Цілі та завдання муніципальної статистики	\|	Предмет і методи дослідження статистики населення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.