• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 2 Потреби та інтереси – рушійна сила розвитку суспільства

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Шкала оцінювання знань студентів

ВСТУП

Економічна наука розвивається із розвитком економічних процесів у житті людства, при цьому необхідним елементом є прогнозування його економічного майбутнього. В сьогоднішніх умовах світового розвитку виникає потреба дослідження і внесення практичних пропозицій щодо такого явища, як соціально-ринкова економіка. Успішне продовження ринкових перетворень в Україні передбачає формування економічної теорії перехідних систем, яка повинна бути теоретико-методологічною основою подальшого реформування вітчизняної економіки. Це наукове надбання має зайняти своє місце у такій теоретичній науці, як економічна теорія.

Завданнями вивчення економічної теорії є наукове обґрунтування загальних основ економічного життя суспільства, розкриття закономірностей розвитку суспільного виробництва, з’ясування механізму дії економічних законів і механізму використання їх людьми у процесі господарської діяльності, визначення суттєвих рис основних соціально-економічних систем та напрямків їх еволюції, з’ясування ролі економічної теорії у розробці шляхів формування соціально орієнтованої економічної системи суспільства.

Мета курсу- формування ґрунтовних знань про економічну систему суспільства, закони її функціонування і розвитку для розуміння чинників зародження, утвердження і напрямів розвитку сучасних соціально-економічних систем, їх спроможності задовольняти потреби людей.

Предмет курсу - економічні процеси та економічні закони суспільного виробництва.

Завдання курсу – на методологічних засадах цивілізаційної теорії розвитку суспільного виробництва – продуктивних сил і економічних відносин – сформувати певний тип економічного мислення, економічну психологію та світогляд студентів, забезпечити засвоєння ними знань та методів цивілізаційного, синергетичного та діалектичного аналізу економічного життя суспільства.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен

мати: знання сутності економічних категорій та економічних законів, вміти з позиції соціальної справедливості оцінювати виробничі процеси, розуміти процес створення, розподілу та перерозподілу вартості товару;

розуміти: економічний інтерес підприємства в умовах ринкової економіки, вплив конкуренції на підвищення економічної і соціальної ефективності виробництва, особливості сучасної ринкової економіки, необхідність державного регулювання економічних процесів та ін.

бути ознайомленим: із законодавчою базою України з питань, що вивчаються дисципліною, з історичним розвитком економічних процесів та явищ.

Призначення методичних вказівок:формування філософії економічного мислення та її реалізація на практиці, через виконання функцій економічної теорії.

Лекція 1.Тема 1. Предмет і метод економічної теорії

1 Виникнення і розвиток економічної теорії

2 Основні сучасні напрямки економічної думки

3 Предмет та об’єкт економічної теорії

4 Функції і закони економічної теорії

5 Методи економічного дослідження

І.З моменту виникнення людина, щоб вижити, активно діяла, пристосовуючи навколишнє середовище до своїх потреб і вимог. Вона не одержувала все, що їй необхідне у готовому вигляді. Речі, що її оточували, треба було перетворювати, щоб одержати бажане в необхідній кількості, у тім місці, де вона жила, і у зручний час. Тобто, щоб досягти життєво важливих цілей, потрібно було в середовищі проживання (ойкос) діяти у визначеному порядку (номос). Такий вид людської діяльності і назвали економікою. Для того, щоб така діяльність була успішною, необхідні уміння, знання про те, як слід діяти. Знання накопичувалися поступово, у міру придбання досвіду, і спочатку являли собою певні інтуїтивні уявлення, деякі узагальнення поверхневих спостережень, закріплених в звичаях, традиціях, писемних пам’ятках. Тут і виявляються перші сліди економічної думки, що відбила не тільки розуміння сформованого порядку речей, але і деяку оцінку явищ та подій, що відбуваються.

ІІ. Основні етапи розвитку економічної теорії.

1. Меркантилізм (XV – XVII ст.ст.). Томас Ман й француз Жан Батист Кольбер.

2. Школа фізіократів (XVIIІ ст.). Ф. Кєне й Анн Тюрго.

3. Англійська класична політична економія (XVIIІ ст.) А.Сміт й Д.Рікардо.

4. Марксизм (XІX ст.) Карл Маркс та Фрідріх Енгельс.

5. Маржиналізм (друга половина ХІХ ст.)К. Менгер, Ф. Візер, Є.Бем-Баверк.

Нові напрямки економічної теорії.

1. Неокласичний. Альфред Маршалл.

2. Кейнсіанство. Дж. М. Кейнс

3. Інституціоналізм. Т. Веблен, Дж.Р. Коммонс, І.К. Мітчелл.

4. Економічний лібералізм. Л. Мізес, Ф. Хайєк.

5. Монетаризм. М. Фрідмен.

6. Неокласичний синтез. Е.Хансен, П. Самуельсон, Дж.Хікс.

7. Ліворадикальна політична економія. Г.Ширман, Р.Едванс, П.Андерсон, Дж.Харрісон.

ІІІПредмет економічної теорії – відносини між людьми з приводу використання обмежених ресурсів у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання благ з метою задоволення потреб індивіда і суспільства.

Об’єкт економічної теорії – сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних між собою економічних явищ і процесів. У вузькому розумінні – економіка.

IV.Економічна теорія знаходиться у взаємодії з усією системою знань і суспільною практикою і виконує ряд функцій:

Теоретико-пізнавальна;

Методологічна;

Практична;

Ідеологічна;

Господарська;

Прогностична;

Виховна.

Економічна теорія залежно від функціональної мети поділяється:

· Позитивна;

· Нормативна;

Економічна теорія взаємодіє з усією системою суспільних економічних наук.

Економічна категорія – узагальнене поняття, що відображає явища і процеси економічного життя суспільства.

За допомогою економічних категорій пізнання поглиблюється до розкриття економічних законів, які відображають найбільш суттєві, стійкі, повторювані причинно-наслідкові зв’язки між економічними явищами й процесами.

Економічна наука відбиває об’єктивні закони, що існують незалежно від свідомості і бажання людей

Структура економічних законів наведена на рис.1.

Структурі і логіці розвитку предмету відповідає структура і логіка розгортання економічної теорії. За сучасних умов економічна теорія складається (рис 2):

Економічна теорія водночас входить у дві системи наук, що має принципове значення для розуміння її ролі та функцій. Передусім вона становить невід’ємну складову вчення про суспільство. Вчення про економіку як основу суспільного розвитку становить головну частину суспільствознавства. Водночас вона входить у систему економічних наук. Вона є фундаментальною наукою, теоретичною основою всіх економічних наук.

V Предмет і метод політичної економії становить єдине ціле. Як неможлива наукова теорія без наукового методу, так і метод неможливий без наукової теорії.

Метод – це діяльність, що спрямована на досягнення певної мети. Метод науки, з одного боку відображає вже пізнані закони, сфери оточуючого світу, як засіб послідуючого пізнання.

Структура методів політичної економії.

Специфічні :

а) аналіз і синтез;

б) Індукція та дедукція;

в) Аналогія;

г) Гіпотеза;

д) Докази.

Загальнонаукові методи.

а) діалектичний

Діалектика. В цій групі виділяються:

1) метод сходження від абстрактного до конкретного;

2) метод єдності історичного та логічного.

б) наукової абстракції;

в) системний підхід.

Економічні моделі та експерименти.

а) експериментальні;

б) економіко-математичне моделювання.

в) метод кількісного і якісного аналізу;

Визначні представники немарксистського напрямку історії науки з метою аналізу її прогресу розробили в ХХ столітті ряд моделей. Найбільш відомі серед них: кумулятивна, фальсифікаційна, наукових революцій, конкуруючих програм дослідження, циклічного розвитку.

1. Кумулятивна модель, автором є видатний французький вчений Дюгем. Основні поняття моделі: „накопичення знань”, „спадкоємність”, „першовідкривач”.

Сутність: наука розглядається як сукупність факторів, теорій, методів зібраних в підручниках, а розвиток її як поступовий послідовний процес накопичення наукових досліджень.

2. Фальсифікаційна модель – автор К.Поппер.

Основні поняття моделі: спростування гіпотез, фальсифікаціонізм, об’єктивне знання.

Суть в тому, що історія науки – це історія безперервного висунення гіпотез і спростування їх в ході емпіричних перевірок. Необхідна негайна відмова від теорії, як тільки виявлено її фальсифікацію.

3. Модель наукових революцій – автор Кун.

Основні поняття: „парадигма”, „наукове товариство”, „нормальна наука”, „криза”, „наукова революція”.

Термін парадигма має 2 значення:

1) сукупність переконань, цінностей, технічних засобів, яка характерна для членів цього наукового товариства;

2) один вид елементу в цій сукупності – конкретні вирішення наукових головоломок.

Нормальна наука – це така діяльність наукового товариства, яка не виходить за межі прийнятої їм парадигми і зводиться до вирішення наукових головоломок.

Наукова революція – це виключна ситуація, в яких виникає зміна професійних приписань.

4. Модель конкуруючих програм – автор І.Лакатош в 70-х роках ХІХ ст.

Основні поняття: „науково-дослідна програма”, „жорстке ядро”, „захисний пояс”, „прогресивні та дегенеруючі програми наукових досліджень”.

Сутність моделі: історія науки була і мала бути історією конкуруючих програм дослідження, але вона ніколи не була і не стане історією зміни періодів нормальних наук, зміни монополій дослідних програм.

5. Модель циклічного розвитку – автори Ш.Жід, Ш.Ріст. Вважали, що в еволюції економічної думки спостерігається певна циклічність.

В конкретно-історичних умовах на перший план завжди висувається якась теорія, потім вона відступає перед натиском інших, щоб знов з’явитися в новій формі на новому етапі розвитку.

1. Економічний закон зростання потреб.

2 Сутність і класифікація благ

3 Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємозв’язок.

4 Взаємозв’язок потреб та інтересів.

5 Мотиви та стимули ефективного господарювання. Мотиваційний механізм

І. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів породжують дію двох законів суспільного розвитку: закону зростання потреб; закон розвитку факторів виробництва. Ці закони взаємопов’язані і характеризують дві сторони соціально-економічного прогресу: неухильний розвиток людини з її зростаючими потребами; підвищення ефективності виробничих ресурсів за послідовного нарощування обсягу відтворюваних ресурсів та їх якісних показників (продуктивності, корисності тощо). Виробничі фактори, безперервно розвиваючись, не лише створюють умови для задоволення потреб, які склалися, а й стають підґрунтям для виникнення нових потреб.

Потреби мають об’єктивно – суб’єктивний характер і утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями. У найзагальнішому вигляді визначають:

· фізіологічні потреби;

· соціальні потреби;

· духовні потреби.

Зазначена класифікація є умовною, оскільки фізіологічні, соціальні та духовні потреби переплітаються і взаємодіють між собою, утворюючи цілісну систему. Так, «піраміда потреб» А.Маслоу ілюструє стійку ієрархію переваг, відповідно до якої кожна наступна група потреб виявляється та задовольняється після задоволення потреб попереднього рівня (рис.1)

Як альтернативний напрям запропоновано рядом вчених багатокритеріальний підхід до визначення структури потреб, що випливає з необхідності всебічного комплексного вивчення системи економічних потреб, відповідно необхідність їхньої класифікації за такими критеріями (рис.2).

Відповідно до наведених критеріїв розрізняють:

За характером виникнення:

· первинні, пов’язані із самим існуванням людини;

· вторинні, виникнення та зміна яких зумовлені розвитком цивілізації.

ІІРезультатами виробництва є створенні економічні блага, які мають задовольняти потреби людини і суспільства.

Благо – будь-яка корисність, яка задовольняє людську потребу.

Критеріальна класифікація економічних благ.

1 за матеріальною формою:

1.1 товари; 1.2 послуги;

2 за способом споживання

2.1 приватні; 2.2 колективні;

3 за можливістю відтворення:

3.1 відтворювані; 3.2 не відтворювані;

4 за вибором:

4.1 індивідуальні; 4.2 не індивідуальні;

5 за характером зв’язку:

5.1 благо-доповнювач (комплімент) 5.2 благо-замінник (субститут).

ІІІ Економічний інтерес – категорія суб’єктивно-об’єктивна. Суб’єктами економічних інтересів є окремі індивіди, сім’ї, домогосподарства, колективи, групи людей, спільнот, держава, суспільство в цілому. Об’єкти економічних інтересів – економічні блага.

Економічні інтереси суспільства утворюють складну і динамічну систему. Їх класифікують за наступними критеріями (рис. 3).

V. Забезпечення високої мотивації господарської діяльності – важлива економічна проблема. Стимул – подразник, який викликає ту чи іншу реакцію, спонукання до дії. Мотив – спонукальна причина дій і вчинків людини.

Спонукання економічних суб’єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткові задоволення або незадоволення потреби, утворюючі таким чином логічний ланцюжок активної діяльності рис.5

Отже, суперечлива взаємодія виробництва та споживання, інтересів, потреб і стимулів є рушійною силою соціально-економічного розвитку. Водночас стимулююча роль економічних потреб, інтересів і сформованих на їхній основі мотивів господарської поведінки визначається соціально-економічним середовищем та специфічними рисами конкретної економічної системи.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
5. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
6. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
7. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
8. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
9. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
10. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
11. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
12. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ

Переглядів: 1636