Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Роль відносин власності та господарського механізму у формуванні економічного суверенітету.

Третя важлива складова економічного суверенітету України, якщо вихо­дити зі структури економічної системи, — її незалеж­ність у формуванні та розвитку виробничих відносин, або економічних відносин власності.

Власність як економічна категорія є діалектичною єдністю матеріально-речового змісту і суспільної форми. Отже, економічний суверенітет у цій сфері суспільного способу виробництва має два виміри. З боку матеріально-речового змісту власність означає певну сукупність мате­ріальних благ, грошей, цінних паперів, певні об'єкти привласнення (засоби праці, предмети праці, предмети споживання, земля, послуги, а також патенти, ліцензії як об'єкти інтелектуальної власності), до яких належить і робоча сила — специфічний об'єкт привласнення. Об'єктами власності є й природні ресурси, територія, створений національний доход, інформація та ін. Тому економічний суверенітет України передбачає встановлен­ня повної або абсолютної власності українського народу на всі названі об'єкти привласнення, а також на повітря­ний басейн над її територією. У колишньому СРСР част­ка всесоюзних міністерств і відомств у власності на засо­би виробництва становила до 95%, що відповідало біль­шою мірою статусу колонії, а не суверенної держави.

З боку суспільної форми власність як економічна ка­тегорія означає відносини між людьми з приводу прив­ласнення названих різних об'єктів власності в усіх сфе­рах суспільного відтворення (безпосередньому виробниц­тві, розподілі, обміні та споживанні), тому економічний суверенітет України означає повну незалежність при створенні властивої їй системи виробничих відносин.

Теоретичним вираженням відносин власності (у діа­лектичній взаємодії матеріально-речового змісту та сус­пільної форми) є вся система економічних категорій, зок­рема вартість, ціна, прибуток, заробітна плата, гроші, то­вар тощо. Тому економічний суверенітет України у сфері економічних відносин власності означає незалежність держави (уряду, підприємств, об'єднань тощо) в ціноут­воренні, перерозподілі прибутків, встановленні заробіт­ної плати тощо.

Внаслідок інтенсивних світових інтеграційних проце­сів, зокрема із вступом України у наднаціональні органі­зації конфедеративного чи федеративного типу, вона мо­же поступатися частиною прав при здійсненні наднаціо­нальними органами узгодженої з нею цінової, кредитної, фінансової політики. Ці процеси набувають все більшого поширення, зокрема у країнах ЄС.

Якщо розвиток інтеграційних процесів у Європі від­буватиметься саме так (закони продуктивних сил, усус­пільнення виробництва і праці диктують такий хід по­дій), то Україна через певний час віддаватиме (або пере­даватиме, поступатиметься, обмежуватиме) окремі права суверенної держави (зокрема, поступатиметься частиною прав при здійсненні законодавчої діяльності, економічної та соціальної політики тощо) наднаціональним органам. Інакше її економіка розвиватиметься всупереч тенденці­ям і закономірностям світового господарства, світової ци­вілізації, що негативно позначилося б на ході соціально-економічного прогресу, життєвому рівні населення.

У межах суспільного способу виробництва (діалектичної єдності продукти-вних сил і виробничих відносин) та відповідних складових економічного сувере-нітету Україна частково обмежуватиме свою незалежність при формуванні та розвитку системи продуктивних сил, технікоекономічних відносин, економічних відносин власності (або виробничих відносин), а також господарського механізму. Це економічно неминучі кроки у процесі інтенсив­ної інтернаціоналізації продуктивних сил, всього проце­су суспільного відтворення в органічній єдності та безпо­середньо виробництва, розподілу обміну й споживання.

Господарський механізм, як уже зазначалось, є скла­довою економічної системи, а отже й економічного сувере­нітету. Він виконує такі важливі функції: використання економічних законів, розв'язання соціально-економічних суперечностей, реалізація відносин власності, насамперед власності на засоби виробництва.

Виходячи з цього, економічний суверенітет України у формуванні та розвитку господарського механізму перед­бачає можливість законодавчих органів і уряду України застосовувати всю сукупність адміністративних та еконо­мічних важелів для регулювання сторін, елементів, скла­дових розвитку суспільного способу виробництва, а та­кож здійснення контролю за виконанням прийнятих рі­шень. Формами господарського механізму на рівні дер­жави є регулювання, програмування та прогнозування економіки. Основні важелі економічного регулювання — податкова, фінансово-кредитна, амортизаційна, структурна, регіональна політика та ін. Програмування еконо­міки передбачає складання науково обґрунтованих пла­нів її розвитку. У колишньому СРСР виконання п'яти­річних планів центр домагався головним чином адміністративними методами. У країнах Заходу це відбувається завдяки використанню економічних важелів (підвищен­ня або зниження ставки відсотка, шкали оподаткування та ін.). Використовують також правові та адміністратив­ні методи, але вони відіграють другорядну роль.

На сучасному етапі становлення економічного сувере­нітету Україні необхідно сформувати власний незалеж­ний господарський механізм, оволодіти всім арсеналом державного регулювання, програмування та прогнозу­вання економіки, запозичити передовий досвід країн За­ходу в регулюванні цін, грошового обігу, здійсненні структурної політики тощо. Згодом за участі України у федеративних або конфедеративних утвореннях виникне потреба в узгодженні національного господарського меха­нізму з відповідним механізмом інших країн, у переданні частини економічних та юридичних важелів регулю­вання економіки наднаціональним органам. Воно повин­но супроводжуватися стабільним розвитком економічної системи, соціально-економічним і політичним прогресом.

 


Читайте також:

  1. А/. Право власності.
  2. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
  3. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
  4. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
  5. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
  6. Адміністративні правовідносини
  7. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  8. Адміністративно-політичний устрій Української козацької держави середини XVII ст. Зміни в соціально-економічних відносинах
  9. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  10. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  11. Адміністративно-правові відносини
  12. Адміністративно-правові відносини




Переглядів: 557

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Незалежність у формуванні технологічного способу виробництва. | Структура економічної безпеки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.