Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 1. Сутність та види податків

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни

„ПОДАТКОВА СИСТЕМА”

для студентів заочної форми навчання

Керівник курсу: д.е.н., доцент Десятнюк Оксана Миронівна

1.Передумови виникнення та розвитку податків.

2.Соціально-економічний зміст та призначення податків.

3.Функції податків, їх природа.

4.Елементи податку, їх характеристика.

5.Види податків і податкових платежів та їх класифікація.

-1-

Податки дуже складна й надзвичайно впливова на всі економічні явища та процеси фінансова категорія. Це – обов’язковий елемент економічної системи держави незалежно від того, яку модель економічного розвитку вона вибирає, які політичні сили перебувають при владі. Відсутність податків паралізує фінансову систему держави в цілому, робить її недієздатною і в кінцевому підсумку – позбавленою будь-якого сенсу.

Об’єктивною реальністю є те, що за наявних економічних умов підприємницькі структури та громадяни повинні віддавати частку своїх доходів на загальнодержавні суспільні потреби, а натомість одержувати від держави безплатні блага та послуги.

Податкова система виникла і розвивалась разом з державою. На самих давніх ступенях державної організації початковою формою оподаткування можна вважати жертвоприношення, яке не було основане виключно на добровільних засадах. Жертвоприношення було неписаним законом і, таким чином, ставало примусовою виплатою чи збором.

Найдавнішим джерелом державних доходів були домени, або державне майно, землі, ліси. Спочатку вони належали до власності монарха, доходи якого служили одночасно й доходами держави. Це були приватно - правові, а не публічно-правові доходи.

Іншим джерелом державних доходів виступали регалії – доходні прерогативи казни, певні галузі виробництва, види діяльності , що приймались у виключне користування казни і виключалися з суспільного обороту, із сфери діяльності населення.

Основними видами регалій були:

- „безхазяйна регалія” – все, що не мало хазяїна, оголошувалось таким, що належить казні. Це природні явища, як наприклад, вітер, вода, надра, що тягло за собою встановлення державної монополії на вітряні млини;

- митна регалія, яка реалізовувалась шляхом встановлення зборів за право проїзду територією і стала прообразом митних платежів;

- судова регалія – це здійснення правосуддя тільки державою (судові штрафи, мито, доходи від конфіскацій );

- монетарна регалія – це право чеканити монету.

Регалії стали перехідним ступенем до податків.

Головними передумовами виникнення податків є перехід від натурального господарства до грошового та виникнення держави.

Як джерело доходів державного бюджету, податки не нараховують і двохсот років. Поняття податок першим розкрив А.Сміт у роботі "Про багатство народів" (1770 р.) За його словами "податок - це тягар, що накладається державою у формі закону, який передбачає і його розмір, і порядок сплати".

Найбільшого розквіту податки отримують за умов розвинутої ринкової економіки. Саме вони стають об’єктивним елементом фінансових відносин між державою та юридичними й фізичними особами. Формується завершена модель податкової системи кожної держави. Вона включає методи й об’єкти оподаткування, ставки податків, строки їх сплати, контроль за надходженням та витрачанням.

Податки стають ефективним знаряддям втілення державної політики з питань економіки та соціального розвитку. Змінюються не тільки їх види і форми справляння, а й саме ставлення до них. За допомогою податків здійснюється перерозподіл валового внутрішнього продукту в територіальному та галузевому аспектах, а також між різними соціальними групами. Цей перерозподіл згладжує вади ринкового саморегулювання, створює додаткові стимули для ділової та інвестиційної активності, мотивації до праці, підтримання рівня зайнятості.

-2-

За економічним змістом податки - це фінансові відносини між державою і платниками податків з приводу примусового відчуження частини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондів грошових ресурсів, необхідних для виконання державою її функцій.

Податки не єдина форма акумуляції грошових коштів бюджетом та іншими державними фондами. Існують ще обов’язкові платежі, яким притаманні риси податків:

1) податкові платежі : плата за воду, землю - обов’язкові збори, які стягується з платників за умови конкретного еквівалентного обміну між державою та платником;

2) відрахування, внески - обов’язкові збори з юридичних та фізичних осіб, яким притаманні ознаки цільового призначення.

Основними характерними особливостями податку в порівнянні з обов’язковими платежами є те, що він:

─ справляється на умовах безповоротності. Повернення податку можливе тільки в разі його переплати або тоді, коли законодавством передбачені пільги щодо даного податку;

─ має односторонній характер встановлення. Оскільки податок сплачується з метою покриття суспільних потреб, які в основному відокремлені від індивідуальних потреб конкретного платника, то він є індивідуально безповоротний. Сплата податку не породжує зустрічного зобов’язання держави вчиняти будь-які дії на користь конкретного платника;

─ може бути сплачений лише до бюджету, а не до іншого грошового централізованого або децентралізованого фонду;

─ не має цільового призначення;

─ є виключно атрибутом держави і базується на актах вищої юридичної сили.

Отже, податки - це обов’язкові платежі, які законодавчо встановлюються державою, сплачуються юридичними та фізичними особами в процесі перерозподілу частини вартості валового внутрішнього продукту й акумулюються в централізованих грошових фондах для фінансового забезпечення виконання державою покладених на неї функцій.

-3-

Функції податку – це проявлення його сутності в дії, спосіб вираження його властивостей.

Виходячи із сутності податку як категорійного поняття, можна визначити дві функції даної категорії: фіскальну і розподільчо-регулюючу.

Суть фіскальної функції полягає в тому, що з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави. Податки виступають основним (найважливішим) джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Об’єктивне існування податків як основного джерела доходів передбачає:

а) надходження їх рівномірно в календарному розрізі (рівнонапруженість);

б) стабільність надходження;

в) податки повинні рівномірно надходити по всіх територіальних рівнях.

Розподільчо-регулююча функція полягає в тому, що за допомогою податків відбувається перерозподіл вартості валового внутрішнього продукту між державою та її суб’єктами і через елементи податку (об’єкт, суб’єкт оподаткування, ставка податку, податкові пільги тощо) держава в змозі регулювати вартісні пропорції такого розподілу. Змінюючи пропорції функціонування ресурсів в економіці, оподаткування суттєво впливає на процес виробництва, нагромадження капіталу, інвестування, платоспроможний попит і пропозицію. Завдяки податкам держава отримує можливість регулювати різні аспекти соціально-економічного життя на макрорівні, а на мікрорівні – впливати на конкретну поведінку платника податків. Так, маніпулюючи пропорціями та режимами вилучення в суб’єктів господарювання або домогосподарств частки їх доходів, податок може відповідно міняти напрями їхньої діяльності.

Із з’ясування сутності податків та єдності їх функцій випливає важливий у теоретичному плані висновок проте, що специфічне суспільне призначення податків знаходить своє вираження не в існуванні кожної функції окремо, а лише в їх єдності.

Справляння податку пов’язано з вартісними пропорціями розподілу ВВП та національного продукту. Причому держава через конкретні ставки та пільги може регулювати ці вартісні пропорції розподілу. Іншими словами, податки- це інструмент державного втручання в економічні процеси, що проходять в суспільстві. Використовуючи такий інструмент, держава повинна оптимально враховувати інтереси 3-х сторін оподаткування:

1) держава;

2) платники податку;

3) конкретні громадяни - виборці, які отримують суспільні блага.

Соціально-економічний характер податку проявляється в одночасному існуванні податку як фіскального інструменту формування дохідної частини бюджету, а також як інструменту економічного регулювання вартісних пропорцій розподілу ВВП та національного продукту. В цьому і проявляється природа податку.

-4-

Для пізнання природи податку необхідно чітко визначити основні елементи, які зумовлюють внутрішній зміст даного поняття.

До основних елементів податку відносять:

1) суб’єкт податку - це учасник процесів справляння податку (платник, держава, державні органи);

2) об’єкт оподаткування - явище, предмет чи процес, внаслідок наявності яких сплачується податок.

Є два підходи до оцінки об’єкту:

а) кількісний і натуральний;

б) грошовий.

3) джерело сплати - це той фонд, явище чи предмет, з якого сплачується податок. Джерелом може виступати:

─ доходи платника податку, отримані в різних формах;

─ частина майна, коли для покриття податку не вистачає доходу;

─ позика як джерело сплати;

4) база оподаткування – законодавчо закріплена частина доходів чи майна платника податків ( за вирахуванням пільг), яка враховується при розрахунку суми податку;

5) масштаб вимірювання - це та одиниця, яка покладається в основу виміру об’єкту оподаткування (грошова одиниця для прибуткового податку, одиниця вимірювання площі для земельного податку);

6) ставки податку - це законодавчо встановлений розмір податку, виходячи із об’єкту оподаткування або масштабу вимірювання. Існує два види ставок:

─ натуральні (тверді) - встановлюються в грошовому виразі на одиницю об’єкта оподаткування в натуральному обчисленні;

─ процентні ставки -встановлюється у певних процентних відношеннях до об’єкту оподаткування.

Процентні ставки є таких видів:

а) пропорційна - процентна ставка, яка забезпечує пропорцію нарахування податку;

б) прогресивна - при збільшенні об’єкту оподаткування збільшується ставка податку. Якщо темпи росту ставки податку відповідають темпу росту об’єкту оподаткування - це проста прогресія. Якщо темпи росту ставок податку випереджують темпи росту об’єкту оподаткування - складна прогресія.

в) регресивні ставки - при збільшенні об’єкту оподаткування, зменшується ставка податку.

Існує три методи встановленняставок:

А) інтуїтивний - ставки встановлюються на основі бажання та волі законотворців;

Б) емпіричний -ставки встановлюються на основі аналізу за попередній період і у відповідності з потребами;

В) метод математичного моделювання;

7) податкові пільги - це законодавчо встановлені умови та можливості пониження податкового навантаження та послаблення податкового пресу.

Існує чотири види пільг:

─ повне або часткове звільнення від сплати податку конкретного платника;

─ повне або часткове звільнення від сплати податку певного виду діяльності або об’єкту оподаткування;

─ пониження ставок оподаткування і використання нульової ставки;

─ зменшення належної до сплати суми нарахованого податку і використання податкового кредиту;

8) норма оподаткування - відношення податкових надходжень до податкової бази;

9) податкові канікули - відстрочення на певний період належних до сплати сум податків або повне звільнення від сплати податку протягом певного періоду;

10) податкове право – сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі податків;

11) податковий звіт – документ, що подається до податкової інспекції із звітними даними про розрахунки з бюджетом;

12) податковий період – строк, протягом якого завершується процес формування податкової бази, остаточно визначається розмір податкового зобов’язання;

13) податковий кредит – термінова відстрочка податку, який належить до сплати підприємством у бюджет в календарному році;

14) податковий тиск – відношення загальної суми податкових зборів до сукупного національного продукту;

15) податкове розслідування – виявлення і розслідування фактів ухилення від оподаткування шляхом приховування доходів та інших об’єктів оподаткування;

16) ухилення від сплати податків – дії платників податків, спрямовані на несплату податків шляхом заниження доходу та оцінки майна або повного приховування їх;

17) податкові правовідносини – суспільні відносини, які виникають при сплаті податків та інших платежів і які урегульовані нормами фінансового, адміністративного, цивільного та кримінального права.

-5-

Податки можна класифікувати за певними ознаками:

1) за економічною ознакою об’єкта оподаткування:

─ податки на доходи та прибутки - обов’язкові збори, які стягуються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб в момент його отримання. Безпосередніми об’єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток чи валовий доход підприємства;

─ податки на споживання - обов’язкові збори, які стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата не залежить від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання. Вони справляються у вигляді непрямих податків.

─ податки на майно - обов’язкові збори, які стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державних формах власності (податок на нерухоме майно, податок з власників транспортних засобів).

2) за економічним змістом:

─ прямі податки - обов’язкові платежі, які напряму сплачуються платником до бюджету держави в залежності від розміру об’єкту оподаткування. Причому сплата такого податку призводить до вартісного зменшення об’єкта оподаткування (податок з прибутку підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, плата за землю, податок з власників транспортних засобів);

─ непрямі податки - обов’язкові платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує об’єкту оподаткування, а збільшує ціну товару (ПДВ, акцизний збір, мито);

3) за ознакою органів державної влади, які їх встановлюють:

─ загальнодержавні податки - обов’язкові платежі, які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов’язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів;

─ місцеві податки та збори - обов’язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади і є обов’язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території. Місцеві податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів.

У фіскальній практиці існує три методики (варіанти) запровадження місцевих податків:

1) місцеві органи влади базового рівня управління встановлюють місцеві податки згідно переліку та в межах граничних розмірів, які затверджуються найвищим органом влади в державі;

2) встановлення місцевих податків як надбавки до загальнодержавних (приклад США)

3) повна автономія запровадження місцевих податків (Італія, Японія);

4) за формою стягнення:

─ розкладні (розкладкові) податки - обов’язкові платежі, які визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників (подушні податки). Такі податки широко використовувались на ранній стадії розвитку оподаткування. Їх розмір визначали, виходячи з потреби здійснити конкретні витрати: викупити короля з полону, побудувати захисну стіну тощо. Суми витрат розподілялись між платниками – на кожного платника припадала конкретна сума податку. В теперішній час розкладні податки використовуються рідко, в основному в місцевому оподаткуванні;

─ квотарні (окладні, дольові, кількісні) податки - обов’язкові платежі, які стягуються за певними ставками від чітко визначеного об’єкту оподаткування. На відміну від розкладних, вони виходять не із потреби покриття витрат, а з можливості платника заплатити податок. Дані податки безпосередньо чи непрямо враховують майновий стан платника податку;

5) за способом зарахування податкових надходжень:

─ закріплені - обов’язкові платежі, які на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету (бюджетів);

─ регулюючі - обов’язкові платежі, які можуть надходити до різних бюджетів (акцизний податок);

6) по відношенню до платника:

─ податки з юридичних осіб (податок на прибуток, комунальний податок);

─ податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб);

─ змішані (плата за землю, податок з власників транспортних засобів);

7) по відношенню до джерела сплати:

─ податки, що включаються у валові витрати та собівартість;

─ податки, що включаються в ціну товару;

─ податки, що сплачуються з прибутку або капіталу.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Тема 2. Податкова політика і податкова система держави

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.