Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Внутрішньовиробничі логістичні системи: МRР, МRР II, KANBAN, ОРТ. Їх характеристика та порівняльний аналіз.

Однією з найбільш популярних у світі логістичних концепцій, на ос­нові якої розроблено і функціонує велика кількість мікрологїстичних сис­тем, є концепція «планування потреб/ресурсів» (requirements/resource planning, RP).

На цій кон­цепції ґрунтується система «планування потреби в матеріалах» (materials requirements planning) – MRP система, яка належить до систем штовхаючого типу. У ній складають перелік матеріалів, необхідних для виробництва визначеної кількості готової продукції відповідно до прогнозу ринкової кон’юнктури, після чого формують замовлення постачальникам. Основними цілями системи MRP є;

- задоволення потреби у матеріалах, компонентах і продукції для планування виробництва і доставки споживачам;

- підтримка низького рівня запасів матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції;

- планування виробничих операцій, графіків доставки, закупівельних операцій.

У процесі реалізації цих цілей система MRP забезпечує потік планових кількостей матеріальних ресурсів і запасів продукції на го­ризонті планування. Система MRP спочатку визначає, скільки і в які строки необхідно виготовити кінцевої продукції, а потім виз­начає час і необхідні кількості матеріальних ресурсів для виконання виробничого розкладу. Входом системи МRР є замовлення споживачів, підкріплені прогнозами попиту на готову продукцію, які закладені у план виробництва (графіки випуску готової продукції). Схематично функціонування системи представлено на рис. 5.1.

Отже, система MRP – це комп’ютеризований метод виявлення потреби в матеріалах на різних стадіях виробничого процесу. Недоліками системи є:

- значний обсяг обчислень, підготовки і попередньої обробки великого обсягу вихідної інформації, що збільшує тривалість виробничого періоду і логістичного циклу;

 

 


 

Рис.5.1. Система МRP

 

- недостатньо строге відстеження попиту з обов'язковою наявністю страхових запасів, які сповільнюють обертання обігових коштів фірми,

- зростання логістичних витрат на обробку замовлень і транспортування за умови прагнення фірми зменшити рівень запасів або перейти на випуск готової продукції в малих обсягах з високою періодичністю;

- нечутливість до короткочасних змін попиту.

Системи MRP переважно використовуються, коли попит на вихідні матеріальні ресурси дуже залежить від попиту споживачів на кінцеву продукцію. Система MRP може працювати із широкою но­менклатурою матеріальних ресурсів (багатоасортиментними вихідними матеріальними потоками). Хоча прихильники концепції «точно у термін» стверджують, і небезпідставно, що «тягнучі» мікрологістичні системи, які ґрунтуються на принципах цієї кон­цепції, швидше й ефективніше реагують на зміни споживчого попи­ту, але трапляються випадки, коли системи MRP є більш ефектив­ними. Це, зокрема, справедливо для фірм, які мають досить тривалі виробничі цикли, і в умовах невизначеного попиту. У той же час за­стосування систем MRP дозволяє фірмам досягати тих же цілей, що і за умови використання JIT-технології, зокрема досягати скорочення тривалості повного логістичного циклу та усунення надлишкових за­пасів, якщо час прийняття рішень щодо управління виробничими операціями і закупівлею матеріальних ресурсів порівняний з періодичністю зміни попиту.

Зазначені вище недоліки і деякі обмеження застосування MRP стимулювали розробку другого покоління цих систем, які використо­вуються в США і Західній Європі з початку 1980-х років. Це по­коління логістичних систем отримало назву системи MRP II(manufacturing resources planning) – системи планування виробничих ресурсів.Ці сис­теми є інтегрованими мікрологістичними системами, у яких об'єднані фінансове планування і логістичні операції. У даний час системи MRP II розглядаються як ефективний інструмент плануван­ня для реалізації стратегічних цілей фірми в логістиці, маркетингу, виробництві та фінансах. Більшість західних фахівців розглядають системи MRP II як інструментарій, який використовують в плану­ванні та управлінні організаційними ресурсами фірми з метою досяг­нення мінімального рівня запасів у процесі контролю за всіма стадіями виробничого процесу. Системи MRP II є ефективним інструментом внутрішньофірмового планування. Їх перевагою перед системами MRP є повніше задоволення споживчого попиту, яке досягається шляхом скорочення тривалості виробничих циклів, зменшення запасів, швидшої реакції на зміни попиту.

Однією із перших «тягнучих» мікрологістичних систем у виробництві стала розроблена корпорацією Тоуоta Моtoгмікрологістична системаКАNВАNщо в перекладі з японської означає «карта» [19, 24]. На впровадження цієї системи від початку розробки у фірми Тоуоtaпішло 10 років. Термін був таким тривалим, тому що си­стема КАNВАNне могла працювати без відповідного логістичного оточення концепції ЛТ. Ключовими елементами цього оточення стали:

- раціональна організація і збалансованість виробництва;

- тотальний контроль якості на всіх стадіях виробничого процесу і якості вихідних матеріальних ресурсів у постачальників;

- партнерство тільки з надійними постачальниками і перевізниками;

- підвищена професійна відповідальність всього персоналу.

Перші спроби американських і європейських конкурентів автома­тично перенести схему КАNВАNу виробництво без обліку цих та інших факторів логістичного оточення зазнали невдачі.

Мікрологістична система КАNВАN, вперше застосована корпо­рацією Тоуоta Моtoгу 1972 р. на заводі «Такахама» (м. Нагоя, Японія), є системою підприємства неперервного виробничого потоку, який здат­ний до швидкої перебудови і практично не потребує страхових запасів. Сутність цієї системи полягає в тому, що всі виробничі підрозділи заводу, включаючи лінії кінцевого складання, забезпечують­ся матеріальними ресурсами тільки в тій кількості й у такі строки, які необхідні для виконання заданого підрозділом-споживачем замовлен­ня. Таким чином, на відміну від традиційного підходу до виробництва, структурний підрозділ-виробник не має загального жорсткого графіка виробництва, а оптимізує свою роботу в межах замовлення наступного у виробничо-технологічному циклі підрозділу фірми, що здійснює опе­рації на наступній стадії виробничо-технологічного циклу.

Особливостями такого планування є те, що вся диспетчеризація процесу побудована на горизонтальних зв'язках вздовж всього техно­логічного ланцюжку, а не на піраміді, характерній для традиційних рішень.

В останні роки в багатьох країнах було здійснено спроби створити комбіновані системи MRP II – КАNВАN для взаємного усунення не­доліків, властивих кожній із цих систем окремо. Зазвичай у таких комбінованих системах MRP II використовують для планування і про­гнозування попиту, збуту і закупівель, а систему КАNВАN – для опе­ративного управління виробництвом.

У США і в інших країнах у 80-і роки почали широко використовува­ти систему підприємства виробництва, у якій на якісно новій основі от­римали подальший розвиток ідеї, закладені в системах КАNВАN і MRP. Система підприємства виробництва і постачання, яку назвали «Оптимізованою виробничою технологією»(Орtimized Ргоduction Тесhnology, ОРТ),розроблена ізраїльськими та американськими фахівцями .

ОРТ належить до класу тягнучих систем підприємства постачання і виробництва. Окремі західноєвропейські фахівці небезпідставно вважають, що ОРТ – це фактично комп'юте­ризований варіант системи КАNВАN з тією істотною різницею, що ОРТ запобігає виникненню вузьких місць у ланцюзі «постачання-виробництво-збут», а система КАNВАN дозволяє ефективно усувати вже існуючі вузькі місця.

Основний принцип ОРТ – виявлення у виробництві вузького місця або критичних ресурсів. У їх якості можуть виступати:

- запаси сировини і матеріалів;

- машини й устаткування;

- техпроцеси;

- персонал.

Творці системи ОРТ стверджують, що втрати критичних ресурсів вкрай негативно впливають на виробництво у цілому, а економія некри­тичних ресурсів реальної вигоди виробництву, з погляду кінцевих ре­зультатів, не приносить. Від ефективності використання критичних ре­сурсів залежать темпи розвитку виробничої системи, у той час, як підвищення ефективності використання інших (некритичних) ресурсів на розвиток системи практично не впливає.

У системі ОРТ в автоматичному режимі вирішується ряд завдань оперативного і короткострокового управління виробництвом, у тому числі формування графіка виробництва на один день, тиждень. Під час формування оптимального графіка виробництва використовується кри­терій забезпеченості замовлень сировиною і матеріалами, ефектив­ності використання ресурсів, мінімуму обігових коштів у запасах і гнучкості виробництва. Ця система дозволяє зменшувати виробничі запаси та збільшувати випуск продукції при незмінних основних фондах.

У останні роки на багатьох західних фірмах в оперативному менеджменті набула поширення логістична концепція «худе виробництво» (lean production, LP). Сутність внутрішньовиробничої логістичної концепції «худе ви­робництво» виражається у творчому поєднанні таких основних компо­нентів:

 

- високої якості;

- невеликого розміру виробничих партій;

- низького рівня запасів;

- висококваліфікованого персоналу;

- гнучких виробничих технологій.

Концепція «худе виробництво» отримала свою назву тому, що потре­бує значно менше ресурсів, ніж масове виробництво (менше запасів, ча­су на виробництво одиниці продукції), спричиняє менші втрати через брак і т.д. Таким чином, ця концепція поєднує в собі переваги масового (великі обсяги виробництва – низька собівартість) і дрібносерійного ви­робництва (розмаїтість продукції та гнучкість). Основні цілі концепції «худе виробництво» у плані логістики:

- високі стандарти якості продукції;

- низькі виробничі витрати;

- швидке реагування на зміну споживчого попиту;

- малий час переналагодження устаткування.

Ключовими елементами реалізації логістичних цілей в оперативно­му менеджменті під час використанні цієї концепції є:

- зменшення підготовчо-заключного часу;

- невеликий розмір партій виробленої продукції;

- мала тривалість виробничого періоду;

- контроль якості всіх процесів;

- партнерство з надійними постачальниками;

- еластичні потокові процеси;

- «тягнуча» інформаційна система.

Велику увагу в концепції «худе виробництво» приділяють загальній виробничій підтримці для того, щоб забезпечити стан безперервної готов­ності технологічного устаткування, практично виключити можливість йо­го відмови, поліпшити якість його технічного обслуговування і ремонту. Девізом концепції «худого виробництва» є усунення зайвих операцій, під якими розуміємо складування і очікування у виробничому циклі.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
  3. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  4. II. Морфофункціональна характеристика відділів головного мозку
  5. SWOT-аналіз.
  6. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
  7. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  8. Автокореляційна характеристика системи
  9. Амплітудно-частотна характеристика, смуга пропускання і загасання
  10. Аплікація як вид образотворчої діяльності дошкільнят, його характеристика.
  11. Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3
  12. Афіксальні морфеми. Загальна характеристика




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Варіанти управління матеріальними потоками в рамках внутрішньовиробничих логістичних систем: штовхаюча система і тягнуча система управління. | Врахування принципів ресурсоощадного господарювання, принципів сталого розвитку у виробничій логістиці.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.