• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Ефективність логістичної системи, методика її оцінювання

ТЕМА 12. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ В ЛОГІСТИЦІ

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ

1. У чому полягає значення логістичного сервісу?

2. Охарактеризуйте «логістику сервісного відгуку».

3. Розкрийте поняття «послуга» і «сервіс». У чому полягає їх взаємозв'язок?

4. Дайте визначення логістичному сервісу. Що є предметом і об'єктом логістичного сервісу?

5. Викладіть концепції надання логістичних послуг.

6. Дайте класифікацію логістичних послуг.

7. Які роль і значення підсистеми обслуговування споживачів у логістичному сервісі?

8. Перелічіть основні принципи логістичного сервісу.

9. Який алгоритм комплексних дій з формування підсистеми логістичного сервісу?

10.Охарактеризуйте методи кількісної оцінки рівня логістичного обслуговування.

11.Що належить до ключових параметрів якості логістичного обслуговування?

План

12.1. Ефективність логістичної системи, методика її оцінювання

12.2. Особливості та перспективи використання логістики в Україні

12.3. Глобальна логістика, нові передумови розвитку та вимоги

Логістична політика розробляється з врахуванням двох факторів – бажаного рівня логістичного сервісу і мінімальної величини логістичних ви­трат, а мета логістичного менеджменту полягає у встановленні балан­су між цими двома складовими, вигідного як споживачу, так і генера­тору матеріального потоку.

Ефективність логістичної системивизначається через систему показників, які характеризують якість роботи логістичної си­стеми за заданого рівня логістичних витрат [14].

Зростаюча зацікавленість у підвищенні ефективності всього логістичного ланцюжка висуває підвищені вимоги і до системи оціночних показників, яка у даному випадку повинна забезпечувати інтегральну оцінку логістичних процесів.

Слід зазначити, що в спеціальній літературі немає єдиної думки щодо питання визначення ефективності функціонування логістичної системи [1, 3, 7, 20, 23]. Найчастіше основним критерієм ефек­тивності функціонування логістичної системи вважають мінімізацію логістичних витрат. Без сумніву, орієнтація на мінімізацію витрат є актуальною, але за умови досягнення необхідного рівня логістичного сервісу. Через це заслуговують на увагу рекомендації з оцінювання результатів логістичної діяльності американських спеціалістів, які пропонують багатокритеріальну оцінку функціону­вання логістичної системи [1].

Умовно показники, які характеризують переміщення матеріально­го потоку, можна об'єднати у такі групи.

Витрати. Фактична величина витрат, пов'язаних з виконанням певних логістичних операцій найбільшою мірою відображає резуль­тати логістичної діяльності. Величину витрат, як правило, виражають або загальною грошовою сумою витрат, або грошовою сумою з роз­рахунку на одиницю продукції (питомі витрати), або часткою в обсязі продажів. За кордоном аналіз логістичних витрат зазвичай здійснюється у відсотковому відношенні до ВВП (для країни в ціло­му) або обсягу продажів готової продукції фірми (галузі). Так, у країнах з ринковою економікою вони складають 10-15% ВВП.

Обслуговування споживачів/якість. Наступна група логістичних показників належить до обслуговування споживачів. Ці показники ха­рактеризують відносну здатність фірми задовольняти запити і потреби споживачів. До таких сервісних показників можна віднести: ймовірність та величину дефіциту, частоту пошкоджень продуктів, вартість пошкоджених продуктів, кількість претензій від споживачів, час реакції на претензії споживачів, час задоволення претензій спо­живачів, відношення кількості повернень до кількості замовлень, вартість повернутих товарів, рівень недопоставок, рівень браку в по­стачаннях, частку некомплектних постачань, частку постачань із запізненням, частку передчасних постачань, час реакції ланцюга постачань (час необхідний на внесення відповідних коректувань в оперативні плани через зміни ринкового попиту і збільшення виробництва продукції на 20%).

Особливе місце серед показників цієї групи займає тривалість логістичного циклу. Логістичний цикл виражається періодом часу, не­обхідним для оформлення замовлення на постачання певного товару, його виготовлення, включаючи придбання необхідних для цього за­собів виробництва, і безпосередньо на доставку замовленої продукції на склад споживача або до іншого місця призначення.

Серед сучасних підходів до оцінки сукупної ефективності всіх операцій, спрямованих на задоволення споживачів, все більший інте­рес викликає концепція досконалого замовлення. Досконале замов­лення – це найвищий критерій якості логістичних операцій, оскільки «досконале замовлення» виступає мірилом загальної ефективності всієї інтегрованої діяльності фірми, а не окремих функцій. Цей показ­ник характеризує, наскільки рівномірно і безперебійно відбувається виконання замовлення на всіх етапах, тобто наскільки налагоджено весь багатоетапний процес управління замовленням і чи не виника­ють у ньому збої.

Досконале замовлення – це організація роботи, яка відповідає та­ким нормативам [14]:

1) повна доставка всіх виробів за всіма замовленими товарними позиціями;

2) доставка в необхідний споживачем строк із допустимим відхи­ленням 1 день;

3) повне і акуратне ведення документації щодо замовлення;

4) бездоганне дотримання погоджених умов постачання (якісна установка, правильна комплектація, готовність до використання і відсутність пошкоджень.

Сьогодні найкращі логістичні організації демонструють рівень досконалого замовлення в 55-60% усіх своїх операцій, тоді як більшості інших не вдається досягнути і 20% [1].

Продуктивність. З погляду логістики продуктивність вимірю­єтеся відношенням між кінцевим результатом роботи системи «на ви­ході» (тобто обсягом виготовлених продуктів або послуг) і обсягом ресурсів «на вході», які використовує система для отримання цього результату. Серед показників продуктивності можна назвати такі: кількість відвантажень на одного працівника, відношення обсягу про­дажів до фонду оплати праці, кількість замовлень на одного торгово­го працівника і т.д.

При цьому показники продуктивності потрібно розглядати в сис­темі з іншими логістичними показниками. Так, приймальники замов­лень можуть показати високу продуктивність виконуваної операції, але через брак часу для уважного вислуховування побажань кожного клієнта це може призвести до низького ступеня вдоволення спожи­вачів.

Активи.Предметом оцінювання активів є ефективність викорис­тання капіталу, вкладеного в споруди та устаткування, а також обіго­вого капіталу, пов'язаного у запасах. Оцінка управління активами по­казує, наскільки швидко обертаються ліквідні активи (зокрема запа­си) і наскільки успішно основні засоби окупають вкладені в них інве­стиції. Типовими показниками ефективності управління логістични­ми активами є: тривалість операційного циклу, обертання запасів (в обертах і днях), витрати на підтримку запасів, рівень застарілих за­пасів, рентабельність сукупних активів, рентабельність обігового капіталу, рентабельність основного капіталу, рентабельність інвес­тицій і т.д.

Перераховані логістичні показники призначені для внутрішньої оцінки функціонування логістичної системи. Однак, крім внутрішніх логістичних показників, які важливі для управлінського контролю над всіма аспектами діяльності логістичної системи, для виявлення і реалізації споживчих очікувань як постійних орієнтирів діяльності, а також для освоєння передового досвіду інших галузей можуть бути використані й зовнішні системи оцінки.

Так, найважливішим компонентом діяльності логістичних систем є регулярне вивчення сприйняття їх роботи споживачами. Для цього фірми самостійно або із залученням фахівців здійснюють цільові дослідження. У ході подібних досліджень вивчається робота фірми та її конкурентів у цілому або за окремими напрямками. Типо­ве дослідження дає комплексну оцінку сприйняття споживачами та­ких аспектів логістичної діяльності, як тривалість логістичного цик­лу, доступність інформації, способи вирішення виникаючих проблем, сервісна підтримка продукту і т.д.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
3. АНАТОМІЯ І ФІЗІОЛОГІЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ЇЇ ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ
4. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
5. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
6. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
7. Види вправ з лексики й методика їх проведення
8. Види оцінювання та процедура перевірки
9. Види педагогічного оцінювання і педагогічних оцінок.
10. Види та жанри образотворчого мистецтва, методика ознайомлення з ними у початковій школі.
11. Використання АВС та ХУZ- аналізу для визначення логістичної стратегії управління запасами
12. Винагорода за брокерську діяльність та ефективність її здійснення

Переглядів: 2484