Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Сучасна зарубіжна психологія розвитку

 

У когнітивній теорії Ж.Піаже (1896 – 1980) увага зосереджується на розвитку пізнавальних процесів, а розвиток емоційно-пізнавальної сфери залишається в тіні. Соціальний розвиток виступає як фон розумового розвитку, а розумові операції розглядаються поза зв`язком із предметною діяльністю дитини, характером її спілкування.

Психіка людини, згідно Ж.Піаже, є активною і динамічною, їй притаманні вродженні структури обробки та організації інформації. У процесі розвитку дитина не просто реагує на впливи зовнішнього середовища, а діє активно. Як приклад адаптації до зовнішніх вимог середовища – інтелект. Адаптація здійснюється завдяки двом процесам – асиміляції, тобто включення нової інформації в уже існуючи структури, й акомодації, тобто зміні цих структур відповідно до вимог зовнішнього середовища.

Основою здобування нових знань – є ментальні структури, які Піаже називає схемами. Процес розвитку інтелекту здійснюється так: схеми, тобто способи обробки інформації, реорганізуються в операції, різні поєднання яких відповідають якісно відмінним стадіям когнітивного розвитку. Таких стадій чотири.

Перша – сенсомоторна (від народження до 1,5-2 років) Процес урівноважування здійснюється на основі даних органів чуття і рухів. Малюки користуються невеликою кількістю схем, більшість яких – дії.

Друга – доопераційна (від 2 до 7 років). Діти у змозі користуватися символами, наприклад, мовою. Пізнання дійсності відбувається через власні дії. Мислення конкретне. Різниця між об`єктом та його символічним відображенням ще не усвідомлюється.

Третя – стадія конкретних операцій (від 7 до 12 років). Діти здатні логічно мислити, спроможні класифікувати предмети з урахуванням ієрархії класів.

Четверта – стадія формальних операцій (з 12 років). Підлітки у змозі оперувати абстрактними поняттями, досліджувати всі логічні варіанти розв`язання задач, реалістично думати про майбутнє, формувати ідеали тощо.

На думку Піаже, важливо не прискорювати зміну стадій, а створювати на кожній стадії важливі умови для розвитку всіх сторін інтелекту.

Ж.Піаже не зосередив увагу на питанні про зв’язок між пізнанням та афективною сферою. Дитина в його концепції приходить до соціуму довгим шляхом, позбавляючись егоцентризму. Дослідження Ж.Піаже із використанням моральних дилем продовжив Л.Колберг.Він виокремив наступні рівні морального розвитку:

А. Передморальний рівень (від 4 до 10 років). На цьому рівні вчинки дитини детерміновані зовнішніми обставинами і точка зору інших людей не враховується. Цей рівень розвитку має дві стадії. На першій – судження залежать від похвали або покарання оточуючими. На другій стадії – судження про вчинок виноситься у зв’язку із користю, яку можна достати.

Б. Конвенціональний рівень (від 10 до 13 років). Вчинки оцінюються у зв’язку з нормами, які прийняті в суспільстві. Дитина орієнтується на оцінки інших людей. На третій стадії головним критерієм судження стає схвалення або засудження іншим людьми. На четвертій – дитина орієнтується на загальноприйняті закони та норми.

В. Пост конвенціональний рівень (з 13 років) оцінюється Колбергом як істинна моральність, адже людина виходить з особистісних критеріїв, що розуміє високий рівень інтелектуального розвитку. На п’ятій стадії судження про вчинок базується на повазі прав людини та признанні демократичних норм. На шостій фазі для людини головним джерелом учинків стає його сумління, незалежно від загально прийнятих норм.

У дітей, починаючи із підліткового віку, передморальний рівень замінюється конвенціональним і, в меншій мірі, постконвенціональним. Колберг наголошує, що багато людей так і не переходять на четверту стадію морального розвитку, а шостої стадії досягають лише 10% людей старше 16 річного віку.

Отже, концепції Піаже та Колберга прослідкують когнітивний розвиток людини до підліткового віку, наполягаючи, що в даному віці когнітивна функція досягає максимальної зрілості. Але це не так. Інтелектуальний розвиток продовжується і змінюється протягом усього життєвого циклу. Багато досліджень підтвердили, що в різні періоди життя людини спостерігається нерівномірний розвиток психічних функцій. Найбільший рівень чутливості до професійного та соціального досвіду спостерігається у віці від 18 до 25 років. При незначному збільшенні загального інтелекту в період від 18 до 46 років, співвідношенні пам’яті, уваги та мислення мають значні коливання.

У 26-29 років відбувається зниження функцій пам’яті та мислення, це пояснюється тим, що на перший план починають виступати міжособистісні проблеми: з’ясування життєвих позицій, побудова власної сім’ї, засвоєння нової соціальної ролі у колективі. У віці 30-35 років відбувається високий підйом усіх інтелектуальних функцій, із поступовим зниження до 40 років.

У дорослої людини інтелектуальна діяльність досягає найбільш високого рівня розвитку при умові творчої активності, незалежно від її форми. Експериментальні дослідження вітчизняних та зарубіжних психологів доказали, що найбільшого розвитку наукова творчість досягає до 35-40 та 40-45 років життя. Середні значення максимального вираження творчої активності для багатьох спеціальностей фіксують в 35-39 років.

Періодизація особистісного розвитку людини за З.Фрейдом (1856 – 1939).Згідно цієї концепції, розвиток особистості відповідає психосексуальному розвитку людини. Джерелом розвитку особистості є вроджена енергія – лібідо. Якщо лібідо не одержує задоволення на певному етапі розвитку або задовольняється неадекватним чином, то відбувається затримка психічного розвитку людини на певній стадії і у нього фіксуються відповідні якості особистості. Фрейд виділяв п’ять стадій особистісного розвитку:

 


Читайте також:

  1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
  2. III.Цілі розвитку особистості
  3. III.Цілі розвитку особистості
  4. III.Цілі розвитку особистості
  5. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
  6. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
  7. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
  8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  9. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
  10. Альтернативність у реалізації стратегії розвитку підприємства
  11. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ
  12. АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВНИХ НАПРЯМІВ|направлень| РОЗВИТКУ МЕТОДІВ РОЗПІЗНАВАННЯ




Переглядів: 643

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Становлення зарубіжної вікової психології | Стадії особистісного розвитку за З.Фрейдом

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.