• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Банку — по одержаному кредиту 20 000 грн.

постачальникам — за матеріали______ 30 000 грн.

Разом. .................................. 50 000 грн.

Внаслідок даної операції зменшилися грошові кошти на поточному рахунку підприємства (на 50 000 грн.) і одночасно зменшилася заборгованість банку по раніше одержаних кредитах (на 20 000 грн.) і постачальникам (на ЗО 000 грн.). Операція п'ята має бути оформлена складною бухгалтерською проводкою:

Д-т рах. "Кредити банків" 20 000 грн.

Д-т рах. "Постачальники" З0 000 грн,

К-т рах. "Поточний рахунок" 50 000 грн.

Операція 6. Оприбутковано до складу основних засобів внесене засновниками до статутного капіталу обладнання вартістю 168 000 грн.

Ця операція має бути відображена на дебеті активного рахунка "Основні засоби" (відбулося їх збільшення) і кредиті пасивного рахунка "Статутний капітал" (оскільки внаслідок збільшення основних засобів відбулося збільшення і статутного капіталу підприємства — як джерела їх формування). Бухгалтерська проводка по шостій операції буде такою:

Д-т рах. "Основні засоби"

К-т рах. "Статутний капітал" 168 000 грн.

З розглянутих прикладів (операції 1—6) видно, що кожна господарська операція зумовлює подвійні зміни в господарських засобах та їх джерелах. Основою відображення господарських операцій в системі рахунків є чотири типи балансових змін.

При цьому господарські операції, що стосуються однакових об'єктів, тобто господарських засобів(операція 1), або двох джерел засобів (операція 2), спричинюють на рахунках протилежні зміни: збільшення на одному активному рахунку і зменшення - на другому або збільшення на одному пасивному рахунку і зменшення - на іншому. Такі операції не змінюють загальну суму господарських засобів та їх джерел.

Операції ж, що стосуються протилежних об'єктів обліку (тобто одночасно господарських засобів та джерел їх формування), спричинюють в обох об'єктах однакові зміни. Так, при надходженні господарських засобів на підприємство (операції З, 6) відбувається збільшення певного виду засобів на активному рахунку і збільшення відповідного джерела їх утворення — на пасивному рахунку. Операції, що характеризують вибуття засобів із господарства (операції 4, 5), викликають зменшення певного виду засобів на активному рахунку з одночасним зменшенням відповідного джерела їх утворення — на пасивному рахунку.

Такі операції змінюють загальну суму господарських засобів та їх джерел, але в однаковій сумі, тому рівність між ними не порушується.

З'ясувавши, яких об'єктів стосується дана господарська операція (засобів чи джерел) та які зміни вона зумовлює (збільшення чи зменшення), визначають, який рахунок треба дебетувати, а який — кредитувати.

За даними кінцевих залишків (сальдо) на рахунках складають баланс на 1-ше число наступного за звітним місяця (у нашому прикладі — на 1 лютого). При цьому рахунки, які мають дебетові залишки (активні), записують в активі балансу, а рахунки,які мають кредитові залишки,— в пасиві балансу.

Таким чином, бухгалтерський баланс і рахунки є взаємопов'язаними елементами методу бухгалтерського обліку: за даними балансу на початок місяця відкривають рахунки для поточного обліку господарських операцій, а потім дані цих же рахунків з відображеними на них операціями і виведеними кінцевими залишками служать підставою для складання нового балансу.

Баланс, складений за даними залишків (сальдо) на рахунках на 1 лютого звітного року, матиме такий вигляд:

Баланс на 1 лютого звітного року

6. Узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку

Для узагальнення господарських операцій, відображених на рахунках, з метою отримання інформації про наявність і зміни ресурсів підприємства та джерел формування їх, а також для перевірки правильності облікових записів і складання якісної; звітності дані поточного бухгалтерського обліку за звітний період необхідно узагальнювати. Для цього складають оборотні відомості, які є способом узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний місяць, а також засобом взаємозв'язку між балансом і рахунками.

Оборотні відомості складають як по синтетичних рахунках, так і по аналітичних. В них показують обороти по дебету і кредиту рахунків, а також залишки на початок і кінець звітного місяця. Ознайомимося передусім з будовою, порядком складання і, призначенням оборотної відомості по синтетичних рахунках.

Оборотна відомість по синтетичних рахунках. Оборотна відомість по синтетичних рахунках будується у вигляді багатографної таблиці, у першій графі якої записують назву рахунків, а в наступних графах — дебетові і кредитові залишки на рахунках на початок місяця, обороти по дебету і кредиту кожного рахунка за місяць, а також залишки на рахунках на 1-ше число наступного за звітним місяця. В кінці оборотної відомості по кожній із граф визначають підсумки.

Оборотна відомість узагальнює дані поточного синтетичного обліку, даючи зведену інформацію про зміни господарських засобів та їх джерел за звітний місяць, а також їх наявність на початок і кінець місяця.

Оборотна відомість по синтетичних рахунках має велике контрольне значення для перевірки правильності і повноти облікових записів на рахунках, що ґрунтується на одержанні в ній трьох пар рівних між собою підсумків: рівність підсумків по дебету і кредиту рахунків на початок місяця; рівність підсумків оборотів по дебету і кредиту рахунків за місяць; рівність підсумків залишків по дебету і кредиту рахунків на кінець місяця.

Рівність підсумків першої пари граф, тобто дебетових і кредитових залишків на рахунках на початок місяця, зумовлена рівністю підсумків активу і пасиву балансу, який е підставою для, запису початкових залишків на активних і пасивних рахунках.

Рівність підсумків другої пари граф,тобто оборотів по дебету і кредиту рахунків, зумовлена подвійним записом операцій,згідно з яким кожна операція в однаковій сумі записується по дебету і; кредиту різних рахунків.

Третя рівність (тобто підсумки залишків по дебету і кредиту рахунків на кінець місяця) зумовлена двома попередніми рівностями: якщо початкові залишки на рахунках рівні між собою, а також рівні суми оборотів, то і залишки активних і пасивних рахунків на кінець місяця в підсумку повинні бути рівні між собою.

Порушення цих рівностей свідчить про помилки, допущені в облікових записах або при складанні самої оборотної відомості.

Складемо оборотну відомість по рахунках синтетичного обліку за даними розглянутого раніше прикладу і записів на рахунках.

Оборотна відомість по синтетичних рахунках

за січень звітного року

За допомогою оборотної відомості по синтетичних рахунках можуть бути виявлені в облікових записах помилки, зумовлені порушенням правила подвійного запису: якщо сума операції записана на дебеті одного рахунка, а на кредиті іншого пропущена (або навпаки), або коли на дебеті рахунка дана операція записана в одній сумі, а на кредиті другого рахунка — в іншій. В цих випадках буде порушена рівність підсумків оборотів за місяць по дебету і кредиту рахунків в оборотній відомості, а також рівність залишків на них на наступну звітну дату.

Якщо ж господарська операція записана на рахунок в неправильній кореспонденції або в неправильній, але в однаковій сумі, або була зовсім пропущена чи, навпаки, записана двічі, тобто коли помилка виходить за межі порушення правила подвійного запису, то оборотна відомість не забезпечує її виявлення. Такі помилки виявляють іншими способами. Зокрема, повноту облікових записів на синтетичних рахунках перевіряють порівнянням підсумків дебетових і кредитових оборотів в оборотній відомості з підсумком реєстраційного журналу, в якому в хронологічному порядку зареєстровані господарські операції, здійснені за звітний місяць. При правильних облікових записах на рахунках підсумок реєстраційного журналу (хронологічний облік) має дорівнювати підсумкам оборотів по дебету і кредиту рахунків в оборотній відомості.

Помилки, зумовлені порушенням встановленої кореспонденції рахунків, виявляють на підставі первинних документів, що послужили підставою для складання бухгалтерських проводок, записаних на рахунках.

Оборотну відомість по синтетичних рахунках використовують для складання бухгалтерського балансу на наступну звітну дату (на 1-ше число наступного за звітним місяця). Кінцеві залишки на рахунках оборотної відомості показують наявність і розміщення господарських засобів (дебетові залишки), а також джерела їх формування (кредитові залишки). Ці залишки рахунків переносять у баланс, в якому рахунки, що мають дебетові залишки, записують в активі, а рахунки, що мають кредитові залишки,— в пасиві балансу. Проте треба зауважити, що складання балансу — це не механічне перенесення в балансову таблицю залишків рахунків, наведених в оборотній відомості. Оборотна відомість містить тільки попередні показники про наявні господарські ресурси та їх джерела на звітну дату. Визначені в ній залишки перед складанням балансу перевіряють і уточнюють. Тому оборотну відомість по синтетичних рахунках називають ще перевірочним балансом.

Показники оборотної відомості по синтетичних рахунках використовують також для аналізу й оцінки загальних змін господарських ресурсів та їх джерел. Так, з наведеної оборотної відомості видно, що господарські засоби за звітний місяць збільшилися на 262 000 грн. (1 114 000 - 852 000), у тому числі за рахунок збільшення основних засобів на 168 000 грн. (880 000 - 712 000), матеріальних запасів — на 44 000 грн. (80 000 - 36 000), затрат на незавершене виробництво — на 100 000 грн. (104 000 - 4 000); збільшився також залишок грошових коштів у касі на 28 000 грн. (30 000 - 2 000) при одночасному їх зменшенні на поточному рахунку в банку — на 78 000 грн. (98 000-20 000). Зміни в господарських засобах зумовили зміни і в джерелах їх формування: збільшився статутний капітал на 168 000 грн. (985 000-817 000), а також заборгованість постачальникам — на 99 000 грн. (114 000 - 15 000), при одночасному зменшенні заборгованості банку по короткострокових кредитах — на 5 000 грн. (20 000-15 000).Отже, оборотна відомість по синтетичних рахунках є способом узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку з метою перевірки повноти і правильності облікових записів і складання балансу, а також отримання узагальненої інформації про наявність і зміни господарських ресурсів та джерел їх формування, необхідної для управління діяльністю господарства.

Шахова оборотна відомість. Розглянута оборотна відомість дає загальну інформацію про стан і зміни господарських засобів та джерел їх формування, але недостатньо розкриває економічний зміст оборотів: звідки надійшли товарно-матеріальні цінності або грошові кошти, за рахунок яких джерел або де вони "були використані. Цей недолік оборотної відомості можна усунути, побудувавши її за шаховою формою.

За будовою шахова оборотна відомість нагадує шахову дошку. Всі рахунки на ній записують двічі: один раз назви рахунків розміщують у лівій частині таблиці по вертикалі (як і в простій оборотній відомості), а другий — ці самі рахунки і в такій самій послідовності записують по горизонталі — у верхній частині таблиці.

Суми оборотів по кожному рахунку записують на перетині кореспондуючих рахунків, що дебетуються (по вертикалі), і рахунків, що кредитуються (по горизонталі). Так, наведена у таблиці сума 168 000 грн., записана на перетині рядка рахунка "Основні засоби" і графи рахунка "Статутний капітал", відображає збільшення основних засобів підприємства і внаслідок цього — збільшення статутного капіталу; сума, що стоїть на перетині рядка рахунка "Матеріали" (144 000) і графи рахунка "Постачальники", показує надходження матеріалів у господарство від постачальників і збільшення в результаті цій операції заборгованості перед ними. В такому ж порядку аналізують зміст господарських оборотів по кожному кореспондуючому рахунку.

Шахову оборотну відомість складають за даними записів на рахунках, які при відповідних формах бухгалтерського обліку мають спеціальну будову . Це забезпечує можливість складати шахову оборотну відомість без додаткових вибірок оборотів по окремих рахунках.

Основною перевагою шахової оборотної відомості є наявність в ній кореспондуючих рахунків, що дає змогу аналізувати господарські обороти і використовувати, облікову інформацію для оперативного керівництва і контролю. Так, за даними шахової оборотної відомості визначають не тільки суму грошових коштів, витрачених з поточного рахунка (78 000), а й на які потреби використані ці кошти (видано в касу 28 000, перераховано в погашення кредитів банку — 20 000, постачальникам —30000).

Шахову оборотну відомість використовують також і для перевірки правильності кореспондуючих рахунків. Так, якби внійсума обороту була записана на перетині дебету рахунка "Каса" і кредиту рахунка "Основні засоби", то така помилка була б відразу виявлена. Проте, якщо обліковий запис зроблено неправильний, але практично допустимий, то шахова оборотна відомість не забезпечує виявлення такої помилки.

Незважаючи на певні, переваги шахової оборотної відомості перед простою відомістю, застосування її в практиці бухгалтерського обліку обмежене, оскільки при великій кількості рахунків вона громіздка, утруднюється її наочність і аналітичність. В той же час шаховий принцип будови і однократні шахові записи оборотів широко використовуються при будові облікових регістрів, зокрема при журнально-ордерній формі бухгалтерського обліку.

Оборотні відомості по аналітичних рахунках. Крім оборотних відомостей по рахунках синтетичного обліку (простої і шахової форми) підприємства складають також оборотні відомості по аналітичних рахунках. Техніка складання оборотних відомостей по аналітичних рахунках така сама, як і по синтетичних рахунках. Тільки по синтетичних рахунках щомісячно складають одну оборотну відомість, а по аналітичних рахунках — по кожній групі рахунків, що ведуться до відповідного синтетичного рахунка.

Оборотні відомості по аналітичних рахунках за змістом можуть відрізнятися між собою, що зумовлено особливостями обліковуваних на рахунках об'єктів. Так, аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей ведеться як в натуральних, так і в грошовому вимірниках, тому в оборотних відомостях по аналітичних рахунках таких цінностей передбачені графи для запису їх кількості, ціни і вартості. Для початкового і кінцевого залишків в оборотних відомостях по таких рахунках відводять тільки одну графу, оскільки кредитового залишку на матеріальних рахунках не може бути.

Аналітичний облік розрахунків і джерел засобів ведуть тільки у грошовому вимірнику, тому в оборотних відомостях по таких рахунках передбачені графи лише для грошового вимірника.

На відміну від оборотної відомості по синтетичних рахунках оборотні відомості по рахунках аналітичного обліку не мають трьох пар рівних між собою підсумків. Це пояснюється тим, що кожну оборотну відомість по рахунках аналітичного обліку складають тільки по одному синтетичному рахунку.

В оборотній відомості по аналітичних рахунках початкові і кінцеві залишки залежно від того, якими є рахунки — активними чи пасивними, будуть дебетовими або кредитовими.

Оскільки записи на синтетичних і аналітичних рахунках роблять паралельно на підставі одних і тих же документів, то при правильних облікових записах підсумки оборотів і залишків в оборотній відомості по аналітичних рахунках повинні дорівнювати сумам оборотів і залишку відповідного синтетичного рахунка. Порушення цієї рівності свідчить про наявність помилок в облікових записах.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. Алгоритм формування статутного фонду банку
3. Аналіз активів банку
4. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
5. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
6. Аналіз кредитного ризику банку
7. Аналіз пасивів банку
8. Аналіз пасивних операцій банку
9. Аналіз прибутків комерційного банку
10. Аналіз ресурсної бази та активів банку з позиції ліквідності
11. Аналітична оцінка динамічної ліквідності банку
12. Аудит операцій на рахунках у банку

Переглядів: 1088