• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Наступ зимою

Особовий склад механізованого взводу зимою (слайд 38) при глибокому сніговому покритті наступає, як правило, на лижах.

Спішування особового складу і постановка на лижі під час наступу з ходу проводяться, як правило, на більшому, ніж в звичайних умовах віддаленні від противника.

Бойові машини піхоти (бронетранспортери), діючи за танками, вогнем своєї зброї знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають просуванню особового складу і танків. На важкодоступних напрямках вони просуваються, як правило, по дорогах, підтримуючи взвод вогнем.

Атака на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах) можлива по насту або льодовому простору.

Танковий взвод при глибокому сніговому покритті наступає, як правило, в цепу механізованих підрозділів або за цепом, важкопрохідні ділянки долаються з використанням навісного обладнання.

Командир взводу під час організації наступу особливу увагу звертає на підготовку озброєння, техніки та засобів індивідуального захисту до застосування в умовах низьких температур і на запобігання переохолодження та обмороження особового складу, вживає заходів для забезпечення маскувальними халатами, а озброєння і техніка фарбуються у білий колір.

2 Робота командира взводу при організації наступу

2.1 Загальний порядок роботи командира взводу по організації бою

Бій командир взводу, як правило, організовує на місцевості, а якщо це неможливо – по карті (схемі, на макеті місцевості). В цьому випадку бойові завдання відділенням (танкам) і доданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період заняття ними позицій (висування їх до рубежу переходу в атаку). Загальний порядок роботи командира взводу ми вивчали на попередньої лекції. Він залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання та наявності часу.

Одержавши бойовий наказ (слайд 39), командир взводу

- з’ясовує його;

- оцінює обстановку;

- приймає рішення;

- проводить рекогносцировку;

- віддає бойовий наказ;

- організовує:

- взаємодію;

- бойове забезпечення;

- управління;

- підготовку особового складу, озброєння і техніки до бою;

- перевіряє готовність взводу до виконання бойового завдання;

- доповідає про це в установлений час командиру роти.

2.1.1 Під час з’ясування одержаного завданнякомандир взводу повинен:

- зрозуміти завдання роти і взводу;

- які об’єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів;

- завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;

- час готовності до виконання завдання.

2.1.2 Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен

- вивчити:

- склад, положення та можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

- стан, забезпеченість і можливість взводу та доданих підрозділів;

- склад, положення та характер дій сусідів і умови взаємодії з ними;

- характер місцевості, її захисні та маскуючи властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження і ведення вогню;

- врахувати: стан погоди, пору року, час доби та їхній вплив на підготовку і ведення бою.

2.1.3 У рішенні командир взводу визначає:

- способи виконання одержаного завдання:

- якому противнику, де і якими засобами нанести ураження;

- які при цьому заходи вживаються для його обману;

- завдання відділенням (танкам), доданим підрозділам та вогневим засобам;

- організацію управління.

2.1.4 Під час проведення рекогносцировки командир взводу на місцевості

- вказує положення противника і найбільш можливий характер його дій;

- уточнює завдання відділенням (танкам) та інші питання, які пов’язані з використанням місцевості в бою:

- місця позицій відділень;

- місця вогневих позицій бойових машин піхоти, бронетранспортерів, танків, протитанкових та інших вогневих засобів;

- місця загороджень і проходів в них;

- маршрут висування взводу;

- місця спішування механізованих відділень.

2.1.5 У бойовому наказікомандир взводу указує:

- орієнтири;

- склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

- завдання роти і взводу;

- об’єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уражаються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;

- бойові завдання відділенням (танкам), доданим підрозділам і вогневим засобам, а командир механізованого взводу, крім того, - завдання безпосередньо підпорядкованому особовому складу (снайперу, стрільцю-санітару та іншим);

- час готовності до виконання завдання;

- своє місце і заступника.

2.1.6 Під час організації взаємодіїкомандир взводу повинен:

- узгодити зусилля штатних і доданих вогневих засобів для успішного виконання поставленого завдання;

- добитися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень (танків) бойового завдання та способів його виконання;

- указати сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними.

2.1.7 Організовуючи бойове забезпечення, командир взводу вказує:

- порядок спостереження та дій особового складу під час застосування противником зброї масового ураження і високоточної зброї;

- порядок інженерного обладнання позицій;

- заходи щодо маскування, охорони та порядок їх виконання.

2.1.8 Під час організації управліннякомандир взводу уточнює (доводить):

- радіодані;

- порядок користування радіо- і сигнальними засобами зв’язку.

2.2 Особливості роботи командира взводу при організації наступу

2.2.1 Послідовність роботи

Послідовність роботи в основному співпадає з загальним порядком роботи командира (див. 2.1). Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником, а якщо дозволяє обстановка, то і під час наступу з ходу вся робота щодо організації бою проводиться на місцевості.

При цьому рішення на наступ командир взводу приймає, як правило, в ході рекогносцировки, яка проводиться старшим командиром. Якщо обстановка не дозволяє організувати підготовку бою на місцевості, командир взводу приймає рішення, віддає бойовий наказ і організовує взаємодію по карті (схемі, на макеті місцевості).

2.2.2 Особливості проведення рекогносцировки

У рекогносцировці (слайд 40), як правило, беруть участь командири відділень (танків), а іноді і механіки-водії (водії).

2.2.2.1 Загальний зміст рекогносцировки

У ході рекогносцировки командир взводу:

- вивчає місцевість;

- указує орієнтири;

- уточнює:

- зображення переднього краю оборони противника;

- розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових;

- місця і характер загороджень, перешкод;

- цілі, які уражаються засобами старшого командира;

- бойові завдання відділень (танків) та доданих вогневих засобів;

- рубежі переходу в атаку і безпечного віддалення;

- місця проходів у загородженнях і переходів через перешкоди та їхнє позначення;

- місця оснащення танків катковими мінними тралами.

2.2.2.2 Особливості проведення рекогносцировки по видах наступу

Командир взводу, крім того, уточнює (слайд 41):

а) Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником:

- вихідну позицію (ділянку траншеї, окопи) для наступу;

- маршрут виходу бойових машин піхоти (бронетранспортерів) до взводу;

- місця для пропускання танків і їхнє позначення.

б) Під час наступу з ходу:

- маршрут висування;

- рубежі розгортання;

- місця посадки десантом на танки та спішування.

2.2.3 Зміст бойових завдань підлеглим у бойовому наказі командира взводу на наступ

Під час постановки завдань (слайд 42) командир взводу в бойовому наказівказує:

· Командирам відділень:

- об'єкт атаки;

- напрямок продовження наступу;

- рубіж переходу в атаку.

Командир механізованого взводу під час атаки в пішому порядку вказує також:

- місця спішування;

· Своєму заступнику:

- порядок ведення вогню бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами);

- їх місце в бойовому порядку взводу;

· Снайперу (кулеметнику ПК):

- цілі для знищення;

- порядок ведення вогню;

- місце в бойовому порядку взводу;

· Стрільцю-санітару:

- завдання;

- місце знаходження.

2.2.4 Особливості організації взаємодії

Організовуючи взаємодію, командир взводу повинен:

а) Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником (слайд 43) указати порядок:

Командир механізованого взводу:

- заняття вихідних позицій (ділянку траншеї, окопів) для наступу;

- пропускання танків через бойовий порядок;

- виходу і заняття своїх місць бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами).

Командир танкового взводу:

- проходження танків через позиції механізованих підрозділів;

- ведення вогню під час руху в атаку.

б) Під час наступу з ходу

- вказати порядок:

- висування до рубежу переходу в атаку;

- розгортання в бойовий порядок;

- ведення вогню із стрілецької зброї, бойових машин піхоти (бронетранспортерів) і танків;

- руху в атаку;

- пророблювання проходів у загородженнях, у тому числі встановлених засобами дистанційного мінування;

в) Незалежно від виду наступу командир взводу, організовуючи взаємодію, повинен:

- узгодити дії відділень (танків) між собою і з доданими вогневими засобами та сусідами;

- вказати порядок:

- ведення вогню по повітряних цілях;

- заходи щодо захисту від високоточної зброї противника;

- повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними.

Командир механізованого взводу, крім того, вказує:

- номери (пізнавальні знаки) танків, що атакують попереду взводу, та напрямок їх наступу;

- під час атаки в пішому порядку – місця спішування особового складу і порядок дій після цього бойових машин піхоти (бронетранспортерів).

Читайте також:

1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
2. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
3. Ведення наступу
4. Вибір наступальної стратегії
5. Види наступного аналізу
6. Види наступного аналізу
7. Види правопорушень, за які наступає відповідальність
8. Відображення в обліку операцій з продажу товарів на умовах наступної оплати
9. Відповідно до ст. 69 ЦПК перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
10. Всю сукупність теорій виникнення держави можна обєднати в наступні напрямки теорій: теологічну, патріархальну, договірну, органічну, класову, теорію насильства тощо.
11. Галицько-Волинська держава – правонаступниця Київської Русі
12. Готельні номери оснащують наступними побутовими приладами: аудіо- та відеотехніка, фени, праски, чайники та ін.

Переглядів: 735