• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Відображення в обліку операцій з продажу товарів на умовах наступної оплати

Під час відображення в обліку товарів на умовах попередньої оплати спочатку відображають надходження коштів:

Дт 311 “Поточний рахунок в національній валюті”

Кт 681 “Розрахунки за авансами отриманими”

Із суми продажу, яка підлягає оподаткуванню ПДВ:

Дт 643 “Податкові зобов’язання”

Кт 641 “Розрахунки за податками”.

Відображається продаж товарів покупцям:

Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

Кт 702.1 “Дохід від реалізації товарів в гуртовій торгівлі”

Нараховується податкове зобов’язання:

Дт 702.1 “Дохід від реалізації товарів в гуртовій торгівлі”

Кт 643 “Податкові зобов’язання”

Завершальною операцією (після запису операцій 3,4, які відображені у таблиці) є зарахування отриманого від покупця авансу:

Дк 681 “Розрахунки за авансами отриманими”

Кт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

У випадку, якщо у товарний документ включена позиція тари (яка не входить до вартості товару), на суму тари окремо від товару буде зроблено запис:

Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

Кт 284.1 “Тара на гуртових складах”

На суму витрат на перевезення, які підлягають оплаті гуртовому підприємству покупцем:

Дт 361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”

Кт 703 “Дохід від реалізації послуг”

Нарахування податкового зобов’язання з ПДВ із транспортних послуг:

Дт 703 “Дохід від реалізації послуг”

Кт 641 “Розрахунки за податками”

Постачання товарів від гуртового підприємства до покупця може здійснюватися третьою стороною на підставі угоди на перевезення або у порядку самовивезення. За таких обставин на гуртовому підприємстві поряд з товарними ці операції відображатися не будуть.

До операцій, які не відносяться до товарообороту належить внутрішнє переміщення товарних запасів.

Внутрішнє переміщення – це переміщення товарних запасів і тари в межах одного підприємства (юридичної особи).

Існують такі види внутрішнього переміщення товарів і тари на гуртовому підприємстві:

- переміщення всередині галузі (між складами);

- переміщення між галузями (зі складу в магазин і навпаки);

- переміщення товарів (списання) для власних потреб.

Подібні операції здійснюються лише за наявності дозволу керівника і головного бухгалтера та оформляються виписуванням накладної на внутрішнє переміщення.

Розглянемо відображення цих операцій в обліку:

а) відпускання товарів з складу №1 на склад №2 за обліковими цінами:

Дт 281.1 “Товари на гуртових складах”, аналітичний рахунок складу №2.

Кт 281.1 “Товари на гуртових складах”, аналітичний рахунок складу №1.

б) передавання товару зі складу в магазин за обліковими цінами:

Дт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

Кт 281.1 “Товари на гуртових складах”

в) поряд із попереднім записом у складі-магазині (магазині) буде нарахована торгова націнка:

Дт 282.2 “Товари в роздрібній торгівлі”

Кт 285.2 “Торгова націнка на товари в роздрібній торгівлі”

г) відпущено товари зі складу на потреби санітарно-гігієнічного характеру або на інші власні потреби:

Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності”

Кт 281.1 “Товари на гуртових складах”

До операцій, які зменшують залишки товарно-матеріальних цінностей на гуртовому підприємстві, але не відносяться до гуртового товарообороту також належать товарні втрати.

Розрізняють товарні втрати в межах норм природного убутку та понад норми природного убутку.

На підставі доповідної записки, поданої матеріально відповідальною особою, керівник гуртового підприємства призначає своїм наказом комісію, яка повинна встановити реальну суму втрат товарів (тари).

Результати перевірки та встановлення втрат товарно-матеріальних цінностей оформляють актом про псування, бій і лом товару, на підставі якого матеріально відповідальна особа повинна дати письмове пояснення про причини виникнення псування, бою, лому товарів.

Відомості акту і пояснення завідуючого складом (комірника) керівник бере до уваги при визначенні, за чий рахунок слід віднести втрати.

Втрати товарно-матеріальних цінностей у межах затверджених норм списуються за рішенням керівника на витрати підприємства.

Наднормативні витрати або втрати, у виникненні яких визначена вина матеріально-відповідальної особи відносяться за її рахунок. За письмовим розпорядженням керівника здійснюються стягнення сум втрат за рахунок винної особи за обліковими цінами згідно з Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення матеріальних цінностей, який затверджено постановою КМУ від 22.01.96р. №116 із змінами.

Так покажемо, як відображають в обліку операції, пов`язані з урегулюванням виявленого лому (бою, псуванню) товарів.

1. Відображену суму нестачі товарів у складі інших операційних витрат:

Дебет 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”

Кредит 281.1 “Товари на гуртових складах”

2. Відкоригована сума ПДВ із суми нестачі товарів (червоне сторно):

Дебет 641 “Розрахунки за податками”

Кредит 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”

3. Віднесено нестачу товарно-матеріальних цінностей на встановлену винну особу за обліковими цінами:

Дебет 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”

Кредит 716 “Відшкодування раніше списаних активів”

4. Проведено перерахунок збитку для визначення різниці, що підлягає перерахуванню до бюджету (згідно з Порядком № 116):

Дебет 375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”

Кредит 642 “Розрахунки за обов`язковими платежами”

5. Віднесено на винну особу суму ПДВ, що підлягає перерахуванню до бюджету:

Дебет375 “Розрахунки з відшкодування завданих збитків”

Кредит 641 “Розрахунки за податками”.

Інші нестачі і втрати товарів будуть розглянуті у зв`язку з інвентаризацією товарно-матеріальних цінностей.

Слід зауважити, що повернення товарів покупцями може відбуватися через невідповідність за їх якістю, асортиментом, з інших причин.

Невідповідність товарів може виявлятися на різних етапах: під час отримання цінностей від постачальника, при доставці покупцю, при прийманні товарів на складі покупця.

Слід детальніше зупинитися на повернені товарів покупцями, тому що інші зазначені операції були розглянуті раніше. Мова йде про операції, які були відображені у складі доходу гуртового підприємства одночасно з відвантаженням товарів покупцям.

Для цих цілей планом рахунків на рахунку 70 “Доходи від реалізації” передбачено окремий субрахунок 704 “Вирахування з доходу”. Субрахунок 704 призначений для відображення сум, на які повинен бути зменшений дохід, тому вартість повернення товарів покупцями буде відображатися за дебетом субрахунку 704 “Вирахування з доходу” (табл. 4).

Як передбачено ПСБО 9 “Запаси” товарні запаси відображаються в обліку і звітності за найменшою з двох оцінок – первинною вартістю або чистою вартістю реалізації.

За чистою вартістю реалізації запаси відображаються тоді, коли на дату балансу їх ціна знизилася, вони застаріли або іншим чином втратили первісно-очікувані економічні вигоди.

Для підприємства гуртової торгівлі визначення чистої вартості реалізації товарів можна подати:

= –

Суму очікуваних витрат на реалізацію товарів визначають згідно з методичними рекомендаціями з формування складу витрат та порядку їх планування у торгівельній діяльності.

За умови встановлення суми витрат товари підлягають уцінці (зменшення вартості).

Для проведення уцінки товарів керівник гуртового підприємства призначає комісію, до складу якої включають спеціаліста з товарознавства. Уцінку товарів фіксують в описах-актах (перелік товарів, що потребує зниження цін). Дані описи розглядаються керівником підприємства і затверджуються вищестоячою організацією.

Під час проведення уцінки комісія здійснює перемаркування товарів а також проводить комплексний контроль їх якості.

Проведення дооцінки протягом звітного періоду (на початок кожного місяця, іноді на дату надходження) регламентовано Порядком №37-20/248 (4). Згідно з цим порядком дооцінці підлягають купівельні товарно-матеріальні цінності за умови зміни їх цін (як цін постачальника, так і цін на аналогічні вироби, виготовлені підприємствами України).

Таблиця 4

Читайте також:

1. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
2. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
3. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
4. V теорія граничної корисності визначає вартість товарів ступенем корисності останньої одиниці товару для споживача.
5. VII. За видами товарів і послуг
6. Автомати для продажу гарячих напоїв
7. Автомати для продажу гарячих страв
8. Автомати для продажу штучних товарів
9. Автоматизація касових операцій
10. Автоматизовані форми та системи обліку.
11. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
12. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.

Переглядів: 1448