• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Будова системи синхронічного словотворення

ЛЕКЦІЯ № 7

План:

1. Комплексні одиниці словотвору, їх характеристика:

а) словотвірна пара,

б) словотвірний ланцюжок,

в) словотвірна парадигма,

г) словотвірне гніздо.

2. Способи словотворення в сучасній українській мові. Загальна характеристика.

Література: основна (1, 6, 13, 14, 17, 18), додаткова (1, 2, 3, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 24, 25, 26, 29, 30, 32, 34), довідкова (1, 3, 6, 8,16).

1. Комплексні одиниці словотвору– це такі словотвірні одиниці, які складаються з кількох (двох чи більше) похідних слів і беруть участь у системній організації словотвору. Сюди належать: словотвірна пара; словотвірний ланцюжок; словотвірна парадигма; словотвірне гніздо.

Словотвірна пара (СП)– це найменша ланка словотвірної системи, яка складається з твірного і похідного слів: воля à вільний; вечоровий à вечорово; місто à прамісто.

Словотвірний ланцюжок (СЛ) – це ряд спільнокореневих слів, що перебувають у відношеннях послідовної мотивації:

білий / à біленький / à біленько(тричлений, триелементний СЛ).

СЛ має словотвірні ступені ( / … / … /), їх може бути від 2 до 7. у працях Тихонова є інформація, що зафіксовано 11 таких кроків словотворення.

Кожне слово СЛ є твірним для наступного похідного: писати àнаписатиà напис 0; читати àпрочитати àпрочитання(за правилами похідності не можна третє слово виводити від першого).

СЛ бувають різні за будовою, мають різну частиномовну характеристику, різну кількість елементів. Вершиною СЛ є вихідне слово (певна частина мови): ви àвикати; зелений àзеленіти àпозеленіти àпозеленіння.

Для української мови найбільш характерними є СЛ, що складаються з 3-4 елементів.

СЛ є відкриті(дає можливість новим утворенням) та закриті.

Слова-елементи СЛ переважно мають прозорі семантичні зв’язки. Якщо слово багатозначне, то семами можуть і не передаватися впохідні, але не завжди: казатиàдоказати àдоказувати; казати à показатиà показ 0(втратилась сема «говорити»). СЛ досліджувала Л.Коржик (Пена).

Словотвірна парадигма (СП) –це сукупність похідних, які мають одну твірну основу і знаходяться на одному ступені словотворення:

конячий

кінь кінський

коник

Парадигма (певний зразок, наприклад, іменники в однині, множині). Це поняття належить до відносно нових у теорії словотвору. Частіше термін «парадигма» використовують у морфології як сукупність усіх морфологічних форм слова. Цю комплексну одиницю досліджували О. Земська, В. Лопатін, В.Грещук, З.Валюх, О.Микитин, І.Джочка, Р.Бачкур та ін.

біленький

біло

білити

білий

білість

білизна

пребілий

Як бачимо, маємо сукупність усіх похідних на певному етапі творення, мотивованих однією твірною основою (з різними формантами).

Словотвірна парадигма – це сукупність похідних на певному етапі словотворення від одного і того ж слова, що утворюється за допомогою різних словотворчих засобів.

Словотвірна парадигма є відкритою велиною і може поповнюватися новими словами:

піарник

піарщик

піарити

піар піарний

піаристий

піаррішення

піарпростір

Словотвірне гніздо (СГ) –це сукупність слів, упорядкованих відношеннями похідності об’єднаних спільним коренем.

В українській мові – приблизно 17 тисяч гнізд. Межі гнізд у мові – рухомі. СГ існують доти, доки відчуваються живі словотвірні зв’язки між ними. Наприклад, слово «казати» етимологічно повязне із «казити», «ворог» – із «ворожити», «бути» – із «забути».

У творюються СГ із різних частин мови: від іменників – 70%; дієслів – більше 19%; прикметників – 7,5%; решти частин мови – 3,3%. Протенайпотужнішими є СГ з дієслівними вершинами:

доказатиà доказувати àдоказування

переказати à переказуватиàпереказування

наказати àнаказувати àнаказування

казати

(вершина СГ) вказатиà вказуватиà вказування

розказатиà розказувати àрозказування

підказати àпідказувати àпідказування

У наведеному прикладі подано лише фрагмент СГ (слова доказ, переказ, наказ, підказка та ін.теж входять сюди), оскільки СГ – це всясукупність однокореневих слів, упорядкована відношеннями похідності:

граціозно

граціяà граціозний

граціозність

СГ досліджували І. Ковалик, О. Тихонов, Н. Клменко, Є. Карпіловська, Н. Тишківська, Г. Василевич, М. Лесюк.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
4. II. Будова доменної печі (ДП) і її робота
5. IV. Розподіл нервової системи
6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
7. IV. Філогенез кровоносної системи
8. POS-системи
9. VI. Філогенез нервової системи
10. Автокореляційна характеристика системи
11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
12. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ

Переглядів: 4137