• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вимова абревіатур

Абревіатура – скорочене складне слово (іменник), утворене з початкових звуків, назв початкових літер чи початкових частин слів, на основі яких твориться скорочення: ЄС, НТР, КамАЗ, РП, СНІД.

За вимовою їх можна поділити на дві групи: а) ініціально-літерні, тобто абревіатури, які творяться поєднанням назв перших букв кількох слів. На письмі вони передаються переважно великими буквами. Наприклад, ХТЗ, РТС, ЄС тощо; б) ініціально-звукові, тобто абревіатури, що складаються з перших звуків тих слів, які стали основою для їх утворення, наприклад: ГЕС, МАЗ, САРС.

У наш час абревіатури досить широко використовуються в розмовно-побутовому мовленні, а також у сфері виробництва. Багато з них стали загальновживаними й увійшли в словниковий запас людей як повноправні лексичні одиниці. Вони постійно вживаються в різних стилях писемної мови. Проте вимові цих слів характерна іноді багатоваріантність, а в деяких випадках і непослідовність. Найчастіше абревіатура вимовляється за назвами початкових букв (еф-ер-ен – ФРН, ер-те-ес – РТС, ха-те-зе – ХТЗ). Однак такий підхід до вимови не завжди прийнятний, зважаючи на складність, немилозвучність вимови абревіатури, через те в окремих випадках варіантом може бути просторічний, простіший (не еф-зе-у, а фе-зе-у; фе-ер-ен, а не еф-ер-ен). Однак таких прикладів небагато.

Вимова абревіатур багато в чому залежить від кількості, а також розміщення голосних і приголосних звуків. Найголовнішими закономірностями вимови літерних абревіатур можна вважати такі:

за звуками вимовляються ініціально-звукові абревіатури, що складаються з ініціалів типу “приголосний – голосний - приголосний”, “приголосний – приголосний – голосний - приголосний”, “голосний –голосний – приголосний”, наприклад: ЖЕК, ЦУМ, ЛАЗ, ПАЗ, МХАТ, ООН, ЕОМ тощо;

літерні абревіатури, що складаються із двох або трьох приголосних та одного голосного, вимовляються за буквами, наприклад: ПТУ (пе-те-у) МПТУ (ем-пе-те-у), МВО (ем-ве-о);

однолітерні абревіатури з цифрами вимовляються за назвами букв: Т-34 (те-34), Т-150 (те-150).

Питання для самоконтролю

Що Вам відомо про орфоепію?

Розкажіть про формування української літературної вимови.

Назвіть причини порушення норм української літературної вимови.

Розкажіть про співвідношення між звуками української мови та буквами.

Дайте характеристику голосних звуків української мови.

Які Вам відомі особливості вимови голосних звуків?

Дайте характеристику приголосних української мови.

Розкажіть про вимову приголосних.

У яких словах слід писати букву Ґґ?

Що Вам відомо про вимову абревіатур?

Тема 17. АСИМІЛЯЦІЯ, ЗМІНИ ПРИГОЛОСНИХ ПРИ ЗБІГУ,

Читайте також:

1. Вимова голосних звуків
2. Вимова голосних звуків в українській мові
3. Вимова приголосних
4. Вимова приголосних звуків
5. Рід абревіатур
6. Родова належність абревіатур та незмінюваних іменників.
7. Тема: Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення. Вибір синонімів

Переглядів: 2948