• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Шкала оцінювання якості проведення семінарського заняття

Особлива увага арбітра повинна бути приділена розкриттю змісту питання. Якщо доповідач питання розкрив не повністю або допустив помилки (пропущені основні моменти), то арбітр повинен звернути на це увагу аудиторії і зробити відповідні поправки і доповнення.

Функції арбітра по ведучому. Арбітр по ведучому оцінює його виступ за згаданою шкалою. При цьому ведучий САФ оцінюється за двома критеріями: 1) за підготовку і організацію семінарського заняття; 2) за проведення заняття. Особлива увага арбітра повинна бути зосереджена на вмінні ведучого організувати обговорення всіх питань, для того щоб план семінарського заняття був виконаний повністю.

У процесі проведення семінарського заняття оцінка дій його учасників дається самими студентами, а в кінці заняття (під час підведення підсумків) – викладачем.

Індивідуальне навчальне заняттяпроводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки і розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні заняття організовуються за графіком індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з певної дисципліни, а в окремих випадках - повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього чи кваліфікаційного рівня.

Консультація– форма навчального заняття, при якій студент одержує відповіді або пояснення від викладача на конкретні питання певних теоретичних положень та аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів. Обсяг часу, відведений викладачеві для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом. Як правило, це 2 академічні години.

Аналізуючи різні форми підвищення рівня готовності майбутнього словесника до викладання української літературиови під час педагогічної практики, варто акцентувати увагу на інтерактивному колоквіумі як узагальнено-рефлексивній, стимулювальній формі підготовки студентів до активної мислетворчої загальнопедагогічної та методичної діяльності, яка сприяє «введенню» у свідомість студента професійно-рольових настанов: «Я компетентний, методично вправний словесник-практикант, майбутній учитель». Сутність інтерактивності й рефлексивності колоквіуму полягає в тому, що в методичний підготовчий процес включаються всі студенти, котрі проходитимуть педагогічну практику. При цьому кожному надається можливість аналізувати свої дії, оцінювати рівень власної методичної підготовленості, свій психічний стан і водночас передбачати відповіді уявних учнів на певні питання й завдання (проаналізувати мовне явище, схарактеризувати проблему, визначити досягнення результату за допомогою обраних методів і прийомів тощо, прогнозувати результат своєї діяльності). Спільна робота викладача та студентів має проводитися в атмосфері взаєморозуміння, доброзичливості, відкритого діалогічного навчання, що дає змогу створити умови для самоствердження й самореалізації кожного студента, спонукає до активного включення в колективне обговорення і творче осмислення методичних та лінгвістичних проблем.

Отже, мета колоквіуму - через пошук методичної істини підготувати студента до якісного викладання російської мови у процесі педагогічної практики та в подальшій професійній роботі.

Завдання колоквіуму: актуалізувати знання студентів із мовознавчих, лінгводидактичних дисциплін зокрема розділів курсу методики навчання російської мови в загальноосвітніх закладах різних типів; довести, що професійні педагогічні вміння – це вільне володіння методами, прийомами, способами і засобами вчительської діяльності, яке виробляється під час застосування на практиці психолого-педагогічних і методичних знань; сконцентрувати увагу студентів на мовному та мовленнєвому матеріалі, що розглядається в період педагогічної практики у 5-9-х, 10-12-х класах; творчо проаналізувати можливі типи, форми уроків, їхню структуру, шляхи аналізу мовних явищ у взаємозв'язку з елементами теорії сучасної російської літературної мови тощо; визначити найважливіші методичні складники професійних умінь.

Організація і проведення колоквіуму.Колоквіум проводиться на ІV, V курсах за тиждень (півтора) до початку педагогічної практики та після її закінчення і має орієнтовно такий алгоритм:

Студентам роздаються картки, на яких записано мету, цілі, завдання колоквіуму (у процесі творчої роботи майбутні словесники коригують завдання, цілі, додають свої).

Рефлексія психологічної готовності до колоквіуму.

Поділ студентів на групи (4-5 осіб) за класами, в яких вони проходитимуть педагогічну практику.

Робота творчих груп над завданнями модулів колоквіуму.

Виступ кожної групи, демонстрування вмінь розв'язувати проблеми, обговорювати їх, приймати спільне оптимальне рішення.

Робота студентів з карткою-професіограмою готовності до навчання мови під час колоквіуму, у процесі педагогічної практики та після її проходження, У професіограмі визначаються блоки вмінь і їх складники:

а) самооцінка вмінь, які були сформовані до проведення колоквіуму (у процесі лекційних, практичних, лабораторних занять);

б) самооцінка вмінь, що сформувалися, вдосконалилися у процесі методичного колоквіуму, під час педагогічної практики;

в) самооцінка рівня сформованості вмінь (високий, достатній, середній, низький) після проведення колоквіуму та проходження педагогічної практики;

г) відстеження ієрархії загальнопедагогічних та методичних умінь, доповнення професіограми суто методичними вміннями.

Кожний студент-випускник, окрім загальноствореної професіограми готовності, накреслює власну фахову «опору-взірець» для ефективного навчання російської мови в подальшій професійній діяльності. Подаємо блоки загальнопедагогічних та методичних умінь, внесених до професіограми.

Блок І. Конструктивно-прогностичні вміння: визначати тип уроку, його організаційну структуру; формувати мету; складати конспекти окремих уроків та серії уроків відповідно до теми та мети, умов навчання; обирати раціональні методи, прийоми і засоби досягнення цілей з урахуванням вікових особливостей розвитку добирати ефективні шляхи аналізу мовного явища; передбачати відповідні реакції учнів на заплановані методи; виробити систему навчальної діяльності на уроці, спрямовану на розвиток в учнів логічного й образного мислення, творчої уяви.

Блок II. Організаційно-процесуальні вміння:науково організовувати власну працю; виробляти у школярів мовні та мовленнєві уміння і навички; цілеспрямовано ставити завдання, надавати необхідну допомогу, координувати діяльність учнів; раціонально поєднувати колективні та індивідуальні форми роботи з урахуванням їх особливостей та етапів навчання; готувати клас до сприймання нової теми, стимулювати активність сприймання; залучати учнів до різних видів активної діяльності на уроці та в позаурочний час; доцільно використовувати наочні посібники; організовувати самостійну роботу учнів на уроці, навчати їх найраціональніших прийомів самостійної роботи.

Блок III. Комунікативно-розвивальні вміння:володіти всіма видами і формами мовленнєвої діяльності, технікою і культурою мовлення; створювати на уроці атмосферу творчого спілкування, позитивного настрою в колі «студент-практикант – учень», «студент-практикант – учитель», «учень – учень»; сприяти встановленню у психіці учня рівновага між процесами збудження і гальмування; викликати емоції учнів, розкривати їм багатство людських почуттів (родинних, естетичних, громадських, моральних); визначати засоби і прийоми контролю учнівської мовленнєвої діяльності; застосовувати метод емоційно-експресивного аналізу художнього твору; використовувати у практичній діяльності системно-аналітичний закон мовлення.

Блок IV. Дослідницько-гностичні вміння:спостерігати, аналізувати та узагальнювати досвід учителів-словесників, студентів-практикантів, переносити раціональні методи роботи у власну практику; вивчати ставлення учнів до предмета і виявляти рівень сформованості їхніх мовних і мовленнєвих умінь, навичок; досліджувати, визначати та аналізувати рівень власної готовності до викладання української літератури в допрактичний і практичний періоди.

Програма колоквіуму складається з чотирьох модулів.

Ця форма навчання є цікавою й ефективною, оскільки має великий навчально-практичний потенціал у формуванні готовності студентів філологічних факультетів до навчання російської мови як у процесі педагогічної практики, так і в подальшій професійній діяльності.

Читайте також:

1. II. Організація і проведення спортивних походів
2. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
3. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
4. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
5. VІ. План та організаційна структура заняття
6. Автоматичний розрахунок суми проведення.
7. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
8. Аналіз структури та якості кредитного портфеля
9. Аналіз та оцінка інвестування в умовах ризику. Якісні та кількісні методи оцінювання проектних ризиків.
10. Аналіз якості виробничої інформації
11. Аналіз якості обігового капіталу
12. Аналіз якості продукції та робіт

Переглядів: 893