• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Типи даних SQL

Групи команд мови SQL

Команди мови SQL за функціями можна поділити на наступні групи:

DQL (Data Query Language) – мова запиту даних, яка використовується для пошуку та вибору даних із БД та їх відображення (SELECT);

DDL (Data Definition Language) – моваопису даних, яка включає оператори, що описують структуру таблиць і режим відображення даних, команди для зміни структури таблиць, створення та вилучення індексів (CREATE TABLE, CREATE VIEW, тощо);

DML (Data Manipulation Language) – мова маніпулювання даними, команди якої дозволяють додавати та вилучати рядки з таблиць, вносити зміни значень полів(INSERT, DELETE, UPDATE);

TPL (Transaction Processing Language) – мова обробки транзакцій, що включає команди, які об’єднують декілька команд DML;

CCL (Cursor Control Language) – мова управління курсором, яка містить команди, що дозволяють виділити для обробки фрагмент результатного набору записів;

DCL (Data Control Language) – мова управління даними, яка забезпечує виконання адміністративних функцій надання та відміни прав доступу до всієї бази, набору таблиць тощо.

4. Мова SQL — типи даних та функції

Умовні позначення

| – задає альтернативу;

* – задає повторення нуль чи більше разів;

+ – задає повторення один чи більше разів;

() – можуть використовуватись для групування;

[...] - задають множину символів які можуть зустрічатись;

; – розділювач команд, останній елементу реченнях SQL;

, – розділювач між елементами у списку.

Дані – це сукупна інформація, що зберігається в базі даних у вигляді одного з декількох різних типів. За допомогою типів даних встановлюються основні правила для даних, що містяться в конкретному стовпці таблиці, у тому числі розмір пам’яті, що виділяється для них.

Основні типи даних — символьні, числові, дата та час.

4.1.1 Символьні дані

Складаються з послідовності символів, що входять у визначений набір символів створеної БД. Найчастіше використовуються набори символів ASCII, UTF, тощо.

SQL визначає два первинних символьних типи: із строго заданою кількістю символів (character) та змінною кількістю символів (character varying).

Для визначення даних символьного типу використовується наступний синтаксис:

CHARACTER VARYING (<довжина>) | VARCHAR (<довжина>)

та

CHARACTER (<довжина>) | CHAR (<довжина>)

При визначенні стовпця із символьним типом даних параметр довжина застосовується для вказівки максимальної кількості символів, які можуть бути поміщені в даний стовпець (за замовчуванням набуває значення 1). Якщо рядок визначений із фіксованою довжиною значень, то при введенні в неї меншої кількості символів значення доповнюється до вказаної довжини пропусками, що додаються справа. Якщо рядок визначений із змінною довжиною значень, то при введенні в неї меншої кількості символів в базі даних будуть збережені тільки введені символи, що дозволить досягти певної економії зовнішньої пам’яті.

Крім цього, у конкретних реалізаціях SQL існують типи для збереження текстових даних “необмеженої” (визначається архітектурою ЕОМ та особливістю ОС) довжини, наприклад MEMO чи TEXT.

4.1.2 Бітовий тип даних

Використовується для визначення бітових рядків, тобто послідовності двійкових цифр (бітів), кожна з яких може мати значення 0 або 1. Дані бітового типу визначаються за допомогою наступного синтаксису:

BIT [VARYING] (<довжина>)

4.1.3 Числові типи даних

Дані числового типу визначаються точністю і довжиною дробової частини. Точність задає спільну кількість значущих десяткових цифр числа, в яку входить довжина як цілої частки, так і дробової, але без врахування самої десяткової крапки. Масштаб вказує кількість дробових десяткових розрядів числа.

Синтаксис:

SMALLINT
{ INTEGER | INT }
BIGINT
{ NUMERIC | DECIMAL | DEC } [(<точність>[,<масштаб>])]

Типи NUMERIC і DECIMAL призначені для зберігання чисел в десятковому синтаксисі. За замовчуванням довжина дробової частки дорівнює нулю, а точність, що приймається за умовчанням, залежить від версії SQL. Тип INTEGER (INT) використовується для зберігання великих додатних або від’ємних цілих чисел. Тип SMALLINT – для зберігання невеликих додатних або від’ємних цілих чисел. В цьому випадку використання зовнішньої пам’яті істотно зменшується.

Дійсні числа або числа з плаваючою крапкою представляються за допомогою мантиси, помноженої на певний степінь десятки (порядку), наприклад: 10Е3, +5.2Е6, -0.2Е-4. Для визначення даних дійсного типу використовується Синтаксис:

{ FLOAT | REAL } [(<точність>)]

DOUBLE PRECISION

Параметр точність задає кількість значущих цифр мантиси. Точність типів REAL і DOUBLE PRECISION залежить від конкретної реалізації.

4.1.4 Тип даних «дата/час»

Даний тип використовується для визначення часу з деякою встановленою точністю. Стандарт SQL підтримує наступний cинтаксис:

{ DATE | TIME | TIMESTAMP } [<точність>][WITH TIME ZONE]

Тип даних DATE використовується для зберігання календарних дат, що включають поля YEAR (рік), MONTH (місяць) і DAY (день). Тип даних TIME – для зберігання відміток часу, що включають поля HOUR (години),MINUTE (хвилини) і SECOND (секунди). Тип даних TIMESTAMP – для спільного зберігання дати і часу. Параметр <точність> задає кількість дробових десяткових знаків, що визначають точність збереження значення в полі SECOND. Якщо цей параметр опускається, то за замовчуванням його значення, для стовпців типу TIME, встановлюється рівним нулю (тобто зберігаються цілі секунди), тоді як для полів типу TIMESTAMP він встановлюється рівним 6-и (тобто відмітки часу зберігаються з точністю до мілісекунд). Наявність ключової фрази WITH TIME ZONE визначає використання полів TIMEZONE HOUR і TIMEZONE MINUTE, тим самим задаються година і хвилини зміщення зонального часу по відношенню до універсального координатного часу (час за Гринвічем). Дані типу INTERVAL використовуються для представлення періодів часу.

4.2 Операції та агрегатні функції.

При створенні запитів на мові SQL використовуються реляційні та булеві оператції, спеціальні операції умов, а також агрегатні функції.

4.2.1. Реляційні операції

Реляційні операції – це математичні символи, які вказують на певний тип порівняння двох значень. SQL використовує наступні операції:

Ці операції мають стандартні значення для числових значень. Для символьних значень їх визначення залежить від синтаксису перетворення ASCII або EBCDIC.

4.2.2. Булеві операції

Основні булеві операції (NOT, AND, OR) Булеві вирази набувають значення істина або хибність згідно таблиці:

Мова SQL дозволяє використовувати також спеціальні операції, а саме:

IN – визначає набір значень, в який дане значення може бути включене або ні (A IN (1, 2, 3, 4, 5); B IN (‘X’, ‘Y’, ‘Z’));

BETWEEN – визначає діапазон значень, куди дане значення може входити (A BETWEEN 1 AND 5; B BETWEEN ‘X’ AND ‘Z’). Тут числа ’1’ і ’5’та символи ’X’ і ’Z’ входять у діапазон;

LIKE– використовується тільки для даних символьних типів, де у значеннях шукає входження рядка; при використанні символ (_) він заміняє будь-який один символ, а символ (%) заміняє послідовність будь-яких символів. Наприклад вираз

Text LIKE ‘S_’

дасть значення істина, якщо значення текстового поля Text починається з літери S, а другий символ довільний.

Text LIKE ‘S%’

дасть значення істина, якщо значення поля Text починається з літери S,а решту – будь які символи;

IS NULL – вказує на невизначене значення.

4.2.3. Агрегатні функції

Агрегатні функції видають конкретне значення для всієї вибірки.

Такими функціями є:

COUNT – видає кількість вибраних значень;

SUM – видає арифметичну суму вибраних значень;

AVG – видає середнє значення вибраних значень;

MAX – видає найбільше значення серед вибраних значень;

MIN – видає найменше значення серед вибраних значень.

5. Мова SQL - вибірка даних

Вибірка даних здійснюється за допомогою основного та найбільш функціонального оператора:

Читайте також:

1. Аналіз паралельного інтерейсу з DSP-процесорами: запис даних в ЦАП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
2. Аналіз паралельного інтерфейсу з DSP-процесорами: читання даних з АЦП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
3. Аналіз статистичних даних про склад та плинність кадрів, які обіймали керівні
4. Аналіз та інтерпретація одержаних даних
5. Архіватори даних.
6. Архітектура баз даних
7. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
8. Бази даних АС ДЗК
9. Бази даних як засіб зберігання й обробки інформації
10. Банки даних
11. Безпека даних
12. Введення даних

Переглядів: 4485