• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Аналіз та інтерпретація одержаних даних

Рис. 2.2. Частота відповідей на запитання анкети

Таблиця 2.2. Зразок роботи програми Microsoft Excel

Контроль уведення даних, як правило, здійснює друга осо­ба методом звірення даних кожної анкети з табличними їх значеннями. При знаходженні помилкових даних за допо­могою клавіш із зображенням стрілок вліво, вправо, вгору і вниз переміщуються в комірку, в якій виявлено помилку, і вводять у неї з клавіатури комп'ютера правильне значення.

Заповнена таблиця стає комп'ютерною базою даних про­веденого соціологічного дослідження. Із загального обсягу інформації, що закладена і зберігається в ЕОМ, можна вибра­ти необхідні соціологічні дані (певну кількість рядків і стовпців) і скласти нову таблицю (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Зразок заповненої таблиці програми

Машинна обробка анкет дає змогу отримати графічне зобра­ження даних соціологічних досліджень — кругову (рис. 2.1), стовпчикову, суміщену (рис. 2.2) та інші види діаграм.

Цифри на рис. 4.3 біля заштрихованих різним спосо­бом секторів показують номери варіантів вибраних відповідей анкети. В дужках поряд із цими цифрами зазнача­ють кількість респондентів, що вибрали вказаний варіант відповіді, тобто його частоту серед загальної кількості відпо­відей у відсотках. Так, номери відповідей 2, 5, 13 і 17 ма­ють однаковий відсоток (17 %) і в даній ситуації показу­ють, що сумарна частота кожного з них дорівнює 1, а су­марна частота відповіді 11 майже вдвоє більша (32 %), тоб­то дорівнює 2.

Рис. 2.1. Частота відповідей респондентів на запитання анкети, %

На рис. 2.2 використані ті ж дані, але тут частота відпові­дей респондентів подається не у відсотках, а в абсолютних значеннях. По горизонталі діаграми розміщені номери варі­антів відповідей анкети в порядку їх збільшення, по верти­калі — частота відповідей, тобто кількість респондентів, що вибрали даний варіант відповіді. Варіанти відповідей, ви­брані першим і другим респондентами, на діаграмі заштри­ховані по-різному. Наочно видно, що лише відповідь 11 ви­брали обидва респонденти. Решта відповідей у них були різними.

Основні завдання, які можна вирішити за допомогою ЕОМ:

• обробка великого масиву анкет, що містять якісні та кількісні ознаки;

• здійснення формального логічного контролю за введен­ням даних, коригуванням помилок і машинною обробкою анкет;

• реалізація описової дослідницької стратегії;

• отримання одно-, дво-, тримірних видів розподілу відпо­відей на запитання анкети;

• встановлення і вимірювання взаємозв'язків між озна­ками (параметрами).

Згідно з цілями аналізу дослідник має можливість задава­ти різні параметри для машинної обробки всього масиву ан­кетних даних або його частини. Для отримання інформації з кількох спеціально вибраних параметрів дослідник указує їх діапазон. Наприклад, можна задати такий параметр: скільки чоловіків і жінок відповіли на той чи інший варіант запитання і який варіант відповіді вони вибрали або скільки респон­дентів чоловічої статі віком від 21 до 27 років взагалі не відвідують заклади культури?

Крім того, після кожного етапу машинної обробки соціо­лог може здійснити аналіз отриманих результатів і в разі необхідності повертатися до попередніх етапів обробки для корекції, уточнення або додаткової обробки. В автоматизова­ному режимі можна здійснювати сортування введених в ЕОМ даних анкетування за одною або кількома ознаками за будь-яким порядком, наприклад, зменшенням або зростанням номерів запитань. Як цифровий параметр можна взяти рік народження респондента. Якщо параметром є текстова інфор­мація, то її можна відсортувати за абеткою. Нарешті можна отримати результати з кожної відповіді на поставлене запи­тання. Це дасть змогу порівняти та інтерпретувати результа­ти різних соціологічних досліджень, моделювати структуру соціокультурних процесів та їх динаміку.

Аналіз одержаних даних дає змогу порівняти результати обробки (відсотки, розподіли, середні величини тощо) для груп респондентів із різними соціально-демографічними характе­ристиками, різними читацькими інтересами, інформаційни­ми потребами, різним ступенем задоволеності обслуговуван­ням, різними думками та пропозиціями. Проводиться також порівняльний аналіз із результатами аналогічних досліджень

та статистичною інформацією (галузевою, відомчою, держав­ною). Окремі тенденції можна виявити зіставленням показ­ників за різні роки, простежити напрями їх зміни з часом.

Змістовне пояснення числових даних (таблиць, середніх ве­личин) називають інтерпретацією. Стосовно порядку та спо­собів інтерпретації, обґрунтування та формулювання висновків загальних, усталених, стандартних порад немає. Якість, пра­вильність, глибина інтерпретації цілком залежать від кваліфі­кації дослідника, широти його світогляду, життєвого досвіду. Необхідно вміти пов'язувати зроблені висновки з практичним вирішенням відповідних поточних та перспективних завдань.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. SWOT-аналіз у туризмі
4. SWOT-аналіз.
5. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
6. V. Нюховий аналізатор
7. АВС (XYZ)-аналіз
8. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.
9. Алгоритм однофакторного дисперсійного аналізу за Фішером. Приклад
10. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
11. Аналіз активів банку
12. Аналіз альтернативних рішень

Переглядів: 2479