Аналіз та інтерпретація одержаних даних

Рис. 2.2. Частота відповідей на запитання анкети

Таблиця 2.2. Зразок роботи програми Microsoft Excel

1.	А	B	C	D	E	F	G	H	I	J	K	L
2.	Номери відповідей	Запитання 1	Запитання 2
3.
4.	иаа Респондент1
5.	Респондент2
6.	... ... ... ...
7.	... ... ... ...
8.	... ... ... ...
9.	РеспондентN
10.	Частота
11.	Відсоток частоти
12.
13.

Контроль уведення даних, як правило, здійснює друга особа методом звірення даних кожної анкети з табличними їх значеннями. При знаходженні помилкових даних за допомогою клавіш із зображенням стрілок вліво, вправо, вгору і вниз переміщуються в комірку, в якій виявлено помилку, і вводять у неї з клавіатури комп'ютера правильне значення.

Заповнена таблиця стає комп'ютерною базою даних проведеного соціологічного дослідження. Із загального обсягу інформації, що закладена і зберігається в ЕОМ, можна вибрати необхідні соціологічні дані (певну кількість рядків і стовпців) і скласти нову таблицю (табл. 2.3).

Таблиця 2.3. Зразок заповненої таблиці програми

Номери відповідей
Респондент 1
респондент т
Сума (частота)
Відсоток частоти

Машинна обробка анкет дає змогу отримати графічне зображення даних соціологічних досліджень — кругову (рис. 2.1), стовпчикову, суміщену (рис. 2.2) та інші види діаграм.

Цифри на рис. 4.3 біля заштрихованих різним способом секторів показують номери варіантів вибраних відповідей анкети. В дужках поряд із цими цифрами зазначають кількість респондентів, що вибрали вказаний варіант відповіді, тобто його частоту серед загальної кількості відповідей у відсотках. Так, номери відповідей 2, 5, 13 і 17 мають однаковий відсоток (17 %) і в даній ситуації показують, що сумарна частота кожного з них дорівнює 1, а сумарна частота відповіді 11 майже вдвоє більша (32 %), тобто дорівнює 2.

Рис. 2.1. Частота відповідей респондентів на запитання анкети, %

На рис. 2.2 використані ті ж дані, але тут частота відповідей респондентів подається не у відсотках, а в абсолютних значеннях. По горизонталі діаграми розміщені номери варіантів відповідей анкети в порядку їх збільшення, по вертикалі — частота відповідей, тобто кількість респондентів, що вибрали даний варіант відповіді. Варіанти відповідей, вибрані першим і другим респондентами, на діаграмі заштриховані по-різному. Наочно видно, що лише відповідь 11 вибрали обидва респонденти. Решта відповідей у них були різними.

Основні завдання, які можна вирішити за допомогою ЕОМ:

• обробка великого масиву анкет, що містять якісні та кількісні ознаки;

• здійснення формального логічного контролю за введенням даних, коригуванням помилок і машинною обробкою анкет;

• реалізація описової дослідницької стратегії;

• отримання одно-, дво-, тримірних видів розподілу відповідей на запитання анкети;

• встановлення і вимірювання взаємозв'язків між ознаками (параметрами).

Згідно з цілями аналізу дослідник має можливість задавати різні параметри для машинної обробки всього масиву анкетних даних або його частини. Для отримання інформації з кількох спеціально вибраних параметрів дослідник указує їх діапазон. Наприклад, можна задати такий параметр: скільки чоловіків і жінок відповіли на той чи інший варіант запитання і який варіант відповіді вони вибрали або скільки респондентів чоловічої статі віком від 21 до 27 років взагалі не відвідують заклади культури?

Крім того, після кожного етапу машинної обробки соціолог може здійснити аналіз отриманих результатів і в разі необхідності повертатися до попередніх етапів обробки для корекції, уточнення або додаткової обробки. В автоматизованому режимі можна здійснювати сортування введених в ЕОМ даних анкетування за одною або кількома ознаками за будь-яким порядком, наприклад, зменшенням або зростанням номерів запитань. Як цифровий параметр можна взяти рік народження респондента. Якщо параметром є текстова інформація, то її можна відсортувати за абеткою. Нарешті можна отримати результати з кожної відповіді на поставлене запитання. Це дасть змогу порівняти та інтерпретувати результати різних соціологічних досліджень, моделювати структуру соціокультурних процесів та їх динаміку.

Аналіз одержаних даних дає змогу порівняти результати обробки (відсотки, розподіли, середні величини тощо) для груп респондентів із різними соціально-демографічними характеристиками, різними читацькими інтересами, інформаційними потребами, різним ступенем задоволеності обслуговуванням, різними думками та пропозиціями. Проводиться також порівняльний аналіз із результатами аналогічних досліджень

та статистичною інформацією (галузевою, відомчою, державною). Окремі тенденції можна виявити зіставленням показників за різні роки, простежити напрями їх зміни з часом.

Змістовне пояснення числових даних (таблиць, середніх величин) називають інтерпретацією. Стосовно порядку та способів інтерпретації, обґрунтування та формулювання висновків загальних, усталених, стандартних порад немає. Якість, правильність, глибина інтерпретації цілком залежать від кваліфікації дослідника, широти його світогляду, життєвого досвіду. Необхідно вміти пов'язувати зроблені висновки з практичним вирішенням відповідних поточних та перспективних завдань.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Введення інформації в ЕОМ та її обробка	\|	Формування звітності про соціологічне дослідження

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.