• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Банки даних

Найбільш високою формою організації інформаційного забезпечення для великих систем є банки даних, що являють собою сукупністю засобів для централізованого накопичення і колективного використання даних у САПР. Банк даних є проблемно-орієнтованою інформаційно-довідковою системою, яка забезпечує введення необхідної інформації, автономно від завдань ведення і збереження інформаційних масивів та видачу необхідної інформації за запитом користувача або програми. Банк даних може бути визначений як система програмних, мовних, організаційних і технічних засобів призначених для зберігання і багатоцільового використання інформації.

Банки даних повинні забезпечувати:

· скорочення часу пошуку даних;

· багатократність використання даних;

· простоту і зручність звернення до даних користувачів;

· достовірність зберігання даних.

Основними частинами банку даних є база даних (БД), що являє собою систематизовані взаємозв’язані сукупності даних і систему управління базами даних (СУБД), що забезпечує необхідні маніпуляції з інформаційними масивами. Дані, які можуть використовуватися при функціонуванні САПР або є результатом її роботи утворюють БД системи.

База даних – це самі дані, що знаходяться у запам’ятовуючих пристроях ЕОМ і структуровані відповідно до прийнятих у даному банку даних правил.

Система управління базами даних сукупність програмних засобів, що забезпечують функціонування банку даних. За допомогою СУБД проводиться запис даних в БД, їх вибірка по запитах користувачів і прикладних програм, забезпечується захист даних від спотворень і несанкціонованого доступу і т.п. Файли даних найчастіше спеціально створюються для використання конкретними програмами (підпрограмами), які реалізують введення даних з файлу у певній послідовності.

До недоліків розміщення даних певних предметних САПР у файлах даних можна віднести наступні.

Надмірність даних. Деякі елементи даних, що необхідні для САПР використовуються в багатьох прикладних програмах. Оскільки дані потрібні декільком прикладним програмам вони часто записуються в декілька файлів, при цьому одні і ті ж дані зберігаються в різних місцях. Таке положення називають надмірністю даних. Воно робить проблематичним забезпечення несуперечності даних і обумовлює недолік складність в управлінні. Проблеми несуперечності даних. Однією з причин порушення несуперечності даних є їх надмірність, що пов’язана зі зберіганням однієї і тієї ж інформації в декількох місцях. При необхідності оновлення інформації її потрібно змінити у всіх файлах. У результаті про один і той же об’єкт наочної області в різних місцях зберігається різна інформація.

Обмеження по доступності даних. У сучасних умовах особа з відповідними правами доступу повинна мати можливість одержати дані за прийнятний відрізок часу. Якщо ж дані містяться в різних файлах доступність даних, що утворені з цих файлів обмежена.

Для вирішення вищезгаданих проблем були розроблені системи з базами даних, що є сукупністю спеціально організованих даних розрахованих на застосування у великій кількості прикладних про грам конкретної наочної області робота з якими забезпечується спеціальним пакетом прикладних програм системою управління базами даних з метою створення масивів даних, їх оновлення іотримання довідок.Основна відмінність БД від файлу даних полягає в тому, що файл даних може мати декілька призначень, але відповідає одному уявленню про збережені дані, БД також має декілька призначень, але відповідає різним уявленням про збережені дані. Програмний модуль, що входить в склад САПР при своїй роботі звертається за необхідною інформацією не до якогось масиву інформації, як це мало місце в автономних програмах, а до СУБД. Остання організовує пошук необхідної інформації в складній інформаційній структурі БД, а впорядковування і представлення цієї інформації в необхідному об’ємі представляється відповідному модулю.

Відмінність у методах використання файлів даних і БД проілюстрована на рис. 8.1 і 8.2.

Рис. 8.1. Відповідність між прикладними програмами і файлами даних

Рис. 8.2. Використання універсальних методів доступу

Основні вимоги до БД наступні:

− цілісність даних їх несуперечність і достовірність;

− універсальність, тобто наявність у БД всіх необхідних даних і можливості доступу до них в процесі вирішення проектної задачі;

− відкритість БД для внесення до неї нової інформації;

− наявність мов високого рівня взаємодії користувачів з БД;

− секретність, тобто неможливість несанкціонованого доступу до інформації і її змін;

− оптимізація організації БД мінімізація надмірності даних. Одним з принципів побудови САПР є інформаційна узгодженість частин її програмного забезпечення, тобто придатність результатів виконання однієї проектної процедури для використання іншою проектною процедурою без їх трудомісткого ручного перетворення користувачем. Звідси витікають наступні умови інформаційної узгодженості:

· використання програмами однієї і тієї ж підсистеми САПР єдиної БД;

· використання єдиної внутрішньої мови для представлення даних.

Комплексна автоматизація процесу проектування об’єкту передбачає інформаційну узгодженість не тільки окремих програм підсистем САПР, але і самих підсистем між собою. Способом досягнення цієї узгодженості є єдність інформаційного забезпечення. Основні способи інформаційного узгодження підсистем САПР досягаються або створенням єдиної БД, або сполученням декількох БД за допомогою спеціальних програм, які перекодовують інформацію приводячи її до необхідного вигляду. Складність розробки БД визначається тим, що формування структури БД можливе тільки після розробки алгоритмів, що реалізовуються при проектуванні. При цьому необхідно, щоб ступінь розробки алгоритмів був доведений до машинної реалізації, оскільки структура БД повинна зважати на специфіку автоматизованого перетворення інформації при вирішенні проектних задач, з метою ефективного використання обчислювальної техніки. Проте для розробки програм необхідні відомості про структуру БД. Отже, інформаційне забезпечення САПР і спеціальне програмне забезпечення повинні створюватися паралельно.

Інформація, яка використовується при проектуванні може бути розділена на статичну і динамічну (рис 8.3). Статична інформація характеризується порівняно рідкісними змінами і використовується тільки в режимі читання. До цієї інформації слід віднести дані технічного завдання на проектування і довідкові дані, які характеризуються великим об’ємом. Формування, завантаження і коректування довідкових даних здійснюються виключно адміністратором бази даних, тобто програмістом системного профілю, що формує БД. Об’єм даних технічного завдання на проектований об’єкт значно менший об’єму довідкових даних. Коло осіб, які мають право вносити зміни в дані технічного завдання більш обмежено ніж коло осіб, які мають право проводити коректування довідкових даних.

Рис. 8.3. Інформаційна схема проектування:

Пп – елементарний процес проектування; інформаційні зв’язки;

· керуючі зв’язки; аналіз результатів

Динамічна інформація складається з даних, які накопичені для виконання певних процесів проектування (проміжні дані) і даних, що є результатом проектування при виконанні цих процесів. Проміжні дані змінюються при функціонуванні САПР. Вносити корективи до проектних результатів має право тільки головний конструктор проекту при відповідному обґрунтуванні. Широко використовується у САПР фактографічна інформація, яка складає основу БД. Ця інформація є числовими і літерними довідковими даними про матеріали, ціни, комплектуючі вироби спроектовані у САПР, їх зарубіжні і вітчизняні аналоги і т.п. Сюди ж відносяться дані, необхідні для виконання розрахунків: коефіцієнти, таблиці, апроксимовані графічні залежності і т.д. При формуванні БД в першу чергу належить дослідити інформацію, яка використовуватиметься для вирішення проектно-конструкторських завдань. До цього слід підходити з двох позицій: з погляду корисності інформації, з позиції ефективності обробки інформації і пропускної спроможності обчислювальної техніки та людини.

СУБД виступає як сукупність програмних засобів, призначених для створення, ведення і сумісного використання БД багатьма користувачами, вона повинна забезпечувати:

· ефективне виконання різних функцій наочної області;

· простоту фізичної реалізації БД;

· можливість централізованого і децентралізованого управління БД;

· мінімізацію надмірності збережуваних даних;

· надання користувачеві за його запитом несуперечливої інформації;

· простоту розробки, ведення і вдосконалення прикладних програм.

СУБД реалізує два інтерфейси:

· між логічними структурами даних у програмах і БД;

· між логічною і фізичною структурами БД.

Структурна схема СУБД приведена на рис. 8.4. Маніпулятор є ядром СУБД. У його функції входить управління компонентами системи, організація їх взаємодії, здійснення зв’язку з операційною системою ЕОМ і адміністратором банку даних, виконання основних операцій над БД, контроль і захист цілісності та секретності даних, редагування виводу, кодування (декодування) і стиснення (розширення) даних, збір статистики і ведення протоколу.

Рис. 8.4. Структурна схема СУБД

Адміністратор банку даних здійснює зовнішню координацію всієї роботи банку і виконує дії, які не піддаються формалізації. Перш за все він відповідає за розробку концептуальної моделі наочної області. Концептуальна модель повинна бути трансформована в модель даних, що підтримується конкретною СУБД. Отже, адміністраторові необхідно спроектувати логічну модель. Виходячи з логічної моделі він повинен спроектувати фізичну (внутрішню) модель, яка забезпечуватиме необхідні операційні характеристики. Таким чином, у його фікції входить створення БД, узгодження їх вимозі користувачів, управління завантаженням баз, розподіл паролів та інше.

Запит який надійшов у банк даних проходить етап попередньої обробки, на якому здійснюється синтаксичний і логічний контроль, що включає перевірку пароля абонентів, неприпустимих поєднань ознак і т.д. При виявленні помилок запит до подальшої обробки не приймається, а на друк видається інформація про помилки. Наступний етап інтерпретація запиту полягає в розпізнаванні виду запиту: на видачу показника і документів, на формування робочих масивів, на зміну або поповнення БД. На цьому етапі запит з мови запитів перекладається на мову маніпулювання даними.

Відповідно до пошукового розпорядження відбуваються звернення до робочої області пам’яті і вибірка шуканих даних або коректування даних в базі. Знайдені в БД дані ретельно контролюються і аналізуються, потім редагуються, а на друк видається інформація про помилки. Розробка банків даних і їх основних інваріантних компонентів, тобто СУБД, є складним завданням, що вимагає значних витрат часу і високої кваліфікації розробників у області системного програмування. У зв’язку з цим при побудові інформаційного забезпечення САПР конкретних технічних об’єктів на основі банків даних необхідно зробити аналіз існуючих банків даних і застосовувати у САПР розроблені раніше. Слід мати на увазі, що інформаційне забезпечення САПР може бути організоване і на основі більш простої, але спеціально розробленої інформаційної структури. Подібні орієнтовані інформаційні структури при відносній простоті і невисоких вимогах до конфігурації технічних засобів можуть реалізувати набір необхідних функції по обробці даних для чого повинне бути розроблене необхідне програмне забезпечення. Така альтернатива до використання банків даних пояснюється тим, що універсальні інформаційні системи у вигляді банків даних розраховані на рішення задач з великою номенклатурою різних параметрів і характеристик об’єктів тому застосування їх при створенні САПР з відносно невеликою номенклатурою даних виявляється недоцільним або неможливим.

Однією з найважливіших характеристик СУБД є модель даних, яка нею підтримується. Існують три моделі даних: ієрархічна, мережева і реляційна. Вибір тієї або іншої моделі даних для побудови інформаційного забезпечення САПР залежить від вимог, які пред’являються до інформаційної бази створюваною САПР. Велике значення при виборі СУБД мають засоби взаємодії користувачів з БД. Непрограмісти якими є більшість користувачів САПР взаємодіють з БД за допомогою мов маніпулювання даними з використанням засобів телеобробки. При цьому, СУБД САПР повинна включати мову маніпулювання даними, що доступні непрограмістові і засоби доступу до даних через термінал. При виборі для САПР відповідної СУБД слід враховувати наступні вимоги:

· можливість забезпечення мультипрограмного режиму;

· незалежність даних від конкретних пакетів програм;

· наявність засобів, що дозволяють скоротити дублювання даних в інформаційній базі;

· можливість відновлення БД;

· сумісність СУБД з операційною системою ЕОМ і т.д. Бази даних організовуються на основі принципів системного підходу, що передбачає:

· не надмірність даних;

· незалежність даних від програм рішення задач;

· вибір структур даних, орієнтованих на всі вирішувані системою завдання;

· можливість доповнення, розвитку і оновлення даних;

· типізація алгоритмів обробки даних.

Організація, структура і склад БД залежать від інформаційних моделей проектованих об’єктів від методів отримання проектних рішень і від використовуваних у САПР технічних та програмних засобів. З іншого боку, всі перераховані чинники залежать від структури БД. Основною особливістю БД в порівнянні з масивами записів є наявність зв’язків між структурними одиницями даних. Бази даних іноді визначають як не надлишкову сукупність елементів даних. Деякі записи повторюються для того щоб забезпечити можливість відновлення даних при їх випадковій втраті. У цьому випадку має місце мінімальна надмірність БД. Бази даних є об’єктом, що постійно розвивається (до них додаються нові записи, а у існуючі включаються нові елементи даних). З метою підвищення ефективності функціонування БД змінюється їх структура. Використовувані на практиці способи побудови БД реалізуються у вигляді ієрархічних (деревовидних), мережевих або реляційних моделей (моделей відносин) даних.

Тема 9. Технічне і організаційно методичне забезпечення

9.1. Технічні засоби САПР

Сукупність всіх технічних засобів, що використовуються при експлуатації САПР утворюють технічне забезпечення. Компонентами технічного забезпечення є пристрої обчислювальної і організаційної техніки, засоби передачі даних, вимірювальні та інші пристрої або їх поєднання, що забезпечують функціонування САПР. Ці компоненти повинні створюватися на базі серійних засобів обчислювальної техніки загального призначення та інших сучасних технічних засобів.

Основою технічного забезпечення більшості сучасних САПР є універсальні або спеціалізовані персональні комп’ютери. Спектр персональних комп’ютерів, які використовуються у САПР по конфігурації, технічних можливостях, виконанню та функціях дуже широкий.

Основною сучасною формою організації роботи САПР є мережева форма. При цьому, персональний комп’ютер утворює основу технічного забезпечення відповідного автоматизованого робочого місця (АРМ).

АРМ користувача САПР найчастіше створюють на базі універсальних персональних комп’ютерів достатньої потужності, конфігурація яких може бути орієнтована на рішення відповідного кола технологічних задач. Як правило, такі комп’ютери є стаціонарними і включають процесорний блок, монітор для відображення графічної і текстової інформації, клавіатуру і мишу. Адміністративні працівники і керівники технологічних підрозділів підприємств часто використовують на своїх робочих місцях високопродуктивні мобільні комп’ютери (ноутбуки) у яких процесорний блок, монітор і клавіатура виконані в єдиному зручному для переміщення корпусі. Такі комп’ютери можуть експлуатуватися і в мережі системи і автономно як на стаціонарному так і у будь-якому іншому місці.

Сервером називають комп’ютер, який має можливість обслуговувати комп’ютери, що приєднані до нього. Функції сервера різноманітні, проте найважливішою з них для САПР є функція файлсервера.

Файлсервер має постійну пам’ять великої місткості до якої можуть мати доступ всі комп’ютери мережі. Переваги такої схеми полягають у тому, що інформація зберігається централізовано, а не розподілена по комп’ютерах різних співробітників, при цьому, вона доступна з будь-якого комп’ютера, підключеного до сервера (а це можуть бути і віддалені комп’ютери, які під’єднуються до сервера по захищеній телефонній лінії). Ще однією особливістю сервера є висока надійність зберігання інформації, оскільки сервери захищені від збоїв та інших неполадок. Навіть у разі повного виходу з ладу будь-якого з жорстких дисків сервера існують методи повного відновлення інформації.

Для виконання завдань технологічного проектування, підтримки

СУБД, управління виробничими ресурсами застосовують потужні багатопроцесорні сервери. Для тривимірного моделювання складних об’єктів застосовують потужні багатопроцесорні графічні станції, що є спеціалізованими комп’ютерними системами, що включаються до складу технічного забезпечення САПР.

Основним елементом персонального комп’ютера є процесор. Найважливішими характеристиками сучасних процесорів персональних комп’ютерів є платформа, розрядність, частота, об’єм пам’яті процесора (кеш), шина, енергоспоживання і ціна. На сучасному ринку процесорів домінують два основні виробники процесорів для персональних комп’ютерів фірми Intel і AMD. Науковотехнічний прогрес викликає безперервну зміну як сімейств процесорів, так і їх характеристик.

Для виводу готових проектних рішень на друк використовують друкуючі пристрої серед яких найбільш поширені плотери. Плотерами називають широкоформатні друкуючі пристрої, призначені для виведення на друк графічних зображень або креслень. У САПР застосовують струменеві (CalComp, Encad, Hewlett Packard, Summagraphics, Mutoh), електростатичні (Xerox, CalComp) і твердовоскові плотери (Laser Master). Найбільший інтерес для використання у САПР представляє струменеві плотери. Електростатичні плотери швидші за струменеві, на них можна отримувати вологостійкі зображення, проте вони на порядок дорожче струменевих. Плотери на твердовоскових чорнилах дають дуже високу якість зображення, але воскове чорнило не витримує навіть слабких механічних впливів (подряпини) і не виносить температурних навантажень обтікають на сонці і не витримуй гарячого ламінування. Існують три різновиди струменевих плотерів монохромні, кольорові (повнокольорові) та з можливістю кольорового друку, найбільш відповідні для отримання креслень з кольоровими лініями і технологічних ескізів.

Струменеві плотери (рис. 9.1) не зовсім влаштовують користувачів при великих об’ємах виведеної графічної інформації. Продуктивнішими є плотери прямого виводу або лазерні. У плотерах прямого виводу зображення створюється довгою (на всю ширину плотера) «гребінкою» мініатюрних нагрівачів. Кожен нагрівач має самостійне управління. Коли термопапір рухається уздовж «гребінки», вона міняє колір в місцях нагріву. Сучасний термопапір дає природний чорний колір.

9.2 Технічні компоненти САПР

Апаратне забезпечення. Графічні пристрої складаються з дисплейного процесора, пристрою відображення або дисплейного пристрою (монітор) і одного або декількох пристроїв введення. Дисплей (монітор) є екраном, на який виводиться графічне зображення проте виведення конкретного зображення на екран виконується дисплейним процесором. Іншими словами, дисплейний процесор одержує сигнали, якими кодує графічні команди і генерує електронні пучки направляючи їх у потрібне місце монітора утворюючи необхідне зображення.

До складу графічних пристроїв зазвичай входить один або декілька пристроїв введення. Крім клавіатури до них відносяться миша, спейсбол, цифровий планшет, 3Dманіпулятори та інші пристрої (рис. 9.2). Вони покликані забезпечувати інтерактивному маніпулюванню формами, даючи користувачеві можливість вводити графічні дані в комп’ютер безпосередньо.

Векторні графічні пристрої з’явилися у середині 60х рр. XX ст., складаються з дисплейного процесора, дисплейного буфера пам’яті і електронно променевої трубки. Основні принципи їх функціонування коротко можна описати таким чином. Дисплейний процесор зчитує дисплейний файл (display list), який є послідовністю кодів, що відповідають графічним командам. Дисплейний файл зберігається в розділі пам’яті, який називається дисплейним буфером (display buffer). Дисплейний процесор здійснює також завантаження дисплейного файлу в дисплейний буфер.

Растрові графічні пристрої з’явилися у середині 70х рр. XX ст. у результаті широкого розповсюдження телевізійних технологій. З тих пір вони стали основним видом графічних пристроїв завдяки високому співвідношенню «якість ціна». Основні принципи їх функціонування коротко можна описати таким чином. Дисплейний процесор приймає графічні команди від додатку, перетворює їх у точкове зображення, або растр, після чого зберігає растр в розділі пам’яті, який називається буфером кадру (frame buffer). Зрозуміти принцип утворення растрового зображення можна якщо подивитись на зображення з телевізійного екрану зблизька. Розміри точок визначається встановленою роздільною здатністю.

Растрові графічні пристрої повинні зберігати в своїй пам’яті зображення у вигляді растру, на відміну від векторних, які зберігають

лише дисплейні файли. Тому вимоги до пам’яті у цих двох видів пристроїв відрізняються, як і методи оновлення зображення на екрані.

Рис. 9.2. Пристрої введення графічної інформації:

а – цифровий планшет (диджитайзер) з маніпулятором миша;

б – спейсбол; в – 3Dманіпулятор; г – маніпулятор типу CadMan

9.3. Конфігурація апаратних засобів

Графічні пристрої описані вище найчастіше об’єднуються в кластер, розрахований на обслуговування багатьох користувачів. Існує три основні варіанти конфігурації такого кластера. Перша конфігурація складається з мейнфрейма (mainframe) і багатьох графічних пристроїв (рис. 9.3). Графічні пристрої підключаються до мейнфрейма так, як і алфавітно-цифрові термінали в звичайних обчислювальних центрах. До нього ж підключаються і пристрої виводу, такі як принтери і плотери. Оскільки така конфігурація може розглядатися як природне розширення існуючого обчислювального середовища вона найширше застосовується у крупних компаніях в яких вже були мейнфрейми. Цей підхід використовується виробниками автомобілів, крупногабаритних машин, залізничного, авіаційного і морського транспорту та ін., які мають великі бази дані, що обробляються централізовано. До недоліків цієї конфігурації слід віднести: потребу у великих початкових капіталовкладеннях у апаратне і програмне забезпечення та обслуговування експлуатованої системи.

Рис. 9.3. Мейнфрейм з графічними пристроями

Обслуговування мейнфрейма завжди включає розширення системної пам’яті і жорсткого диска, що для мейнфрейма коштує набагато дорожче ніж для невеликих комп’ютерів. Більш того, оновлення операційної системи теж потребує значних затрат. Програми CAD/CAM/CAE вимагають досить частої заміни у зв’язку з виходом нових набагато потужніших версій і альтернатив, а також через помилки при первинному виборі програмного забезпечення. Програми CAD/CAM/CAE для мейнфреймів коштують набагато дорожче, ніж аналогічні програми для менших комп’ютерів. Ще одним серйозним недоліком централізованих обчислень є нестабільність часу відгуку системи. У конфігурації з мейнфреймом додатки користувачів, що відносяться до різних графічних пристроїв, конкурують один з одним за обчислювальні ресурси мейнфрейма. Тому час відгуку для будь-якого конкретного графічного пристрою залежить від того, які завдання були запущені з іншого пристрою. Іноді час відгуку може бути дуже великим для інтерактивної роботи з графікою, особливо коли інші користувачі вирішують складні обчислювальні задачі.

Друга конфігурація складається з автоматизованих робочих місць проектувальника (робочих станцій workstations), об’єднаних у мережу (рис. 9.4). До тієї ж мережі підключаються пристрої виводу плотери і принтери. Робоча станція це графічний пристрій з власними обчислювальними ресурсами. Такий підхід в даний час використовується дуже широко, тому що у області технологій виготовлення робочих станцій досягнуто значного прогресу, крім того, з’явилась тенденція до розподілу обчислень. Продуктивність робочих станції подвоюється щороку при збереженні їх ціни. Такий підхід має і інші переваги, зокрема користувач може працювати з будь-якою станцією мережі вибираючи її відповідно до свого завдання, причому системні ресурси не залежатимуть від завдань інших користувачів. Ще одна перевага відсутність необхідності в крупних первинних капіталовкладеннях. Кількість робочих станцій і програмних пакетів може збільшуватися поступово у міру зростання потреби в ресурсах CAD/CAM/CAE. Це є вигідно, тому що вартість устаткування постійно падає.

Рис. 9.4. Робочі станції об’єднані у мережу

Третя конфігурація аналогічна до другої за виключенням, що замість робочих станцій використовуються персональні комп’ютери з операційними системами Windows. Конфігурації на базі персональних комп’ютерів популярні в невеликих компаніях особливо якщо продукція, що випускається ними складаються з невеликої кількості деталей обмеженої складності, а також в компаніях, що використовують системи CAD/CAM/CAE головним чином для розробки креслень. У міру того як відмінність між персональними комп’ютерами і робочими станціями згладжується стирається і відмінність між другим і третім типом конфігурації.

9.4. Організаційне забезпечення САПР

Організаційне забезпечення САПР включає в себе комплект документів (наказів, положень, штатних розкладів, інструкцій, графіків робіт та ін.), що встановлюють правила виконання автоматизованого проектування. Прикладами таких документів є інструкція користувача САПР, інструкція з експлуатації технічних засобів, посадова інструкція системного адміністратора і т.д. Організаційне забезпечення регламентує взаємодію технологічних (проектованих) і обслуговуючих САПР підрозділів; відповідальність фахівців різного профілю і рівня за певні види робіт, правила випуску, використання і коректування вихідних документів САПР, правила доступу до баз даних і знань, пріоритети користування засобами САПР.

Компоненти організаційного забезпечення повинні встановлювати організаційну структуру систем і підсистем включаючи взаємозв’язки її елементів; завдання і функції служби САПР та пов’язаних з нею підрозділів підприємства або проектної організації; права і обов’язки посадовців по забезпеченню створення і функціонування САПР, порядок підготовки і перепідготовки користувачів САПР.

Документи, що входять до складу методичного забезпечення САПР, регламентують порядок (технологію) її експлуатації. У них викладені теорія, методи, способи, математичні моделі, алгоритми, алгоритмічні і спеціальні мови для опису об’єктів, термінологія, нормативи та інші дані, що розкривають методологію (ідеологію) функціонування системи. Документи (методики, організаційні і директивні документи), що відносяться до процесу створення САПР, які не входять до складу методичного забезпечення.

Окремі документи випущені при створенні або для створення САПР можуть увійти у склад САПР, як програмно-методичні комплекси і використовуватися при її експлуатації, наприклад, при створенні САПР розробляють структури і опис баз даних, інструкції по їх заповненню.

Тема 10. Пакети спеціальних програм для САПР

10.1. САПР візуального проектування і моделювання алгоритмів та систем цифрової обробки сигналів

Читайте також:

1. Аналіз паралельного інтерейсу з DSP-процесорами: запис даних в ЦАП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
2. Аналіз паралельного інтерфейсу з DSP-процесорами: читання даних з АЦП, що під’єднаний до адресного простору пам’яті
3. Аналіз статистичних даних про склад та плинність кадрів, які обіймали керівні
4. Аналіз та інтерпретація одержаних даних
5. Архіватори даних.
6. Архітектура баз даних
7. Аудит розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
8. Бази даних АС ДЗК
9. Бази даних як засіб зберігання й обробки інформації
10. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
11. Банки як суб’єкти підприємницької діяльності.

Переглядів: 6087