Цивілізація – складний, багаторівневий соціальний організм. Її структуру умовно можна представити у вигляді «піраміди» цивілізації, яка складається з кількох рівнів.
Вершину цієї піраміди займає духовна сфера, яка формує і передає з покоління в покоління систему цивілізаційних цінностей – те що відрізняє одну цивілізацію від іншої. До складу духовної сфери входять наступні елементи:
· наука – рівень пізнання закономірностей природи і суспільства, вміння їх використовувати для розвитку технологічного, економічного та екологічного способів виробництва;
· культура – естетичне сприйняття природи і суспільства, їх гармонія в динаміці;
· освіта – способи передачі накопичених знань і компетентностей, досвіду, наукової та культурної спадщини, що дозволяє наступному поколінню сприйняти соціальний генотип, адаптуватися до оточуючого світу;
· етика – система правил поведінки людини в суспільстві, дотримання норм співжиття;
· релігія – уявлення людини про світ, система цілей і мотивацій діяльності.
Наступним рівнем є соціально-політичний устрій, який характеризує форми і способи об’єднання і диференціації людей в рамках великих соціальних груп (соціальна стратифікація), за етнічною і національною приналежністю, згідно форм політичної діяльності, державно-правового устрою. Цей рівень регулярно змінюється в результаті війн та революцій.
Основні компоненти економічного способу виробництва: форми власності, способи розподілу виробленої продукції, динаміка структури виробництва, форми і методи управління економічною діяльністю.
Технологічний спосіб виробництва включає: засоби праці, джерела енергії, технології, форми організації виробництва.
Фундаментом «піраміди» цивілізації є населення: його чисельність, темпи динаміки (народжуваність, смертність, природний приріст), склад сімей, міграції, потреби та рівень їх задоволення (рівень та якість життя).
В основі «піраміди» цивілізації лежить ще один рівень, який визначає зовнішні умови функціонування цивілізацій – природа і екологія: масштаби території цивілізації, кліматичні умови, щільність населення, забезпечення природними ресурсами.
Таким чином, кожен рівень цивілізації виконує свої функції і має свою структуру. Водночас вони постійно взаємодіють, збалансовано трансформуються.