МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Поняття цивілізації та її ознаки. Види цивілізаційВ сучасному розумінні цивілізація – це людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, муміфікація померлих, своєрідне ієрогліфічне письмо тощо. Інколи в одну цивілізацію об'єднують людей однакової віри (Християнська цивілізація, Буддистська та ін.).
Цивілізація – такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті. Основні ознаки цивілізації виокремив австралійський археолог і філолог, дослідник давньої історії Європи Гордон Вір Чайлд (1892–1957). Він виділив 10 найсуттєвіших ознак: · виникнення держави; · формування соціальних станів та класів; · спадкова власність на землю; · створення податкової системи; · розвиток торгівлі; · відокремлення ремесла від сільського господарства; · створення писемності; · поява міст; · створення монументальних споруд; · зародження мистецтва і науки. В 1958 р. в Чикаго відбулася широка дискусія, що мала на меті визначити спільні риси та ознаки цивілізації. При всьому розмаїтті існуючих точок зору на цивілізацію, вчені були одностайні щодо трьох найважливіших характеристик: · виникнення міст; · створення писемності; · виникнення монументальної архітектури. Поява писемності вказує на можливість фіксувати інформацію, а не зберігати її в пам’яті, та характеризує відокремлення розумової праці від фізичної, що дало змогу зосередити зусилля окремих груп людей на розвитку мистецтва і різних форм позитивного знання. Міста являли собою осередки, навколо яких панували первісні форми суспільного життя кочових племен. Вони виконували специфічні суспільні функції: були центрами сільськогосподарського виробництва, ремесел, торгівлі, ідеології, ідеологічним форпостом. Саме в епоху перших цивілізацій систематизована й централізована ідеологічна сфера стала справді величезною силою духовного впливу на маси, сформувавши - геоцентричний тип суспільної свідомості. Це підтверджують і пам´ятки монументальної архітектури (величезні палаци, піраміди, зіккурати), що свідчать про потужний виробничий потенціал суспільства, яке їх створило.
Говорячи про види цивілізацій, сучасна наука оперує трьома термінами: «глобальна цивілізація», «світова цивілізація», «локальна цивілізація». Найсучаснішим і найновішим терміном є «глобальна цивілізація», поява якого датується кінцем ХХ ст. Глобальна цивілізація – частина (або все) людство, що досягло рівня цивілізованого розвитку. Формування глобальної цивілізації розпочалося у VIIІ тис. до н.е. на відносно вузькому участку Земної кулі на північ від екватора, де кліматичні умови були сприятливими для переходу до відтворювальних форм господарювання. Процес формування глобальної цивілізації завершився у ХХ ст., коли глобалізація зробила очевидною спільну долю усього людства. Але глобальна цивілізація не появилася одразу у завершеному вигляді. За десять тисяч років свого існування вона пройшла певні стадії розвитку, змінюючи при цьому внутрішню структуру та зовнішній вигляд. Ці фази формування і розвитку глобальної цивілізації, які періодично змінюють одна одну і відрізняються соціокультурним устроєм, чисельністю, структурою і динамікою населення, ступенем впливу на природньо-екологічні процеси, технологічними і економічними способами виробництва, отримали назву світові цивілізації. Провідні російські науковці у сфері вивчення цивілізацій Борис Кузик та Юрій Яковєц виділяють 7 світових цивілізацій: · неолітична (8 000 – 3200 рр. до н.е.); · ранньокласова (3200 – 750 рр. до н.е.); · антична (750 р. до н.е. – V ст. н.е.); · середньовічна (V – XV ст. н.е.); · ранньоіндустріальна (XV – 60-80 рр. XVIII ст.); · індустріальна; · постіндустріальна.
Локальна цивілізація – це стійка спільність людей, яка виникає у певному регіоні й базується на певних архетипах і спільних духовних цінностях, традиціях. Як наслідок Всесвітня історія набуває вигляду мозаїчного панно, складеного багатолінійним розвитком суверенних культур, які розташовані паралельно в часі і співіснують поруч. Локальна цивілізація – це частина цивілізаційного світового простору, що включає групу народів (етносів, держав), що відрізняються спільністю духовних (культурних, етичних, релігійних) цінностей, історичних доль, економічних і геополітичних інтересів.
Читайте також:
|
||||||||
|