Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Системи розробки з кріпленням

Системи розробки з закладкою

Системи розробки з магазинуванням руди

Суттєвість системи з магазинуванням руди і відбійкою шпурами заключається в тому, що при розробці покладу, який круто залягає, частину відбитої руди залишають у камері, а бурильник знаходиться на цій руді. Руду випускають повністю після відробки камери (рис. 12-10).

Застосовують систему при розробці жильних родовищ товщиною 2-5 м. Падіння покладу повинно бути більш 60° (при менших кутах падіння руда затримується на лежачому боці). Руда і породи повинні бути середньої стійкості або стійкими, так як після випуску з камери відбитої руди породи деякий час не повинні обвалюватися. Руда не повинна бути схильною до злежування і самозаймання, тому що тривалий час знаходиться в камері в відбитому стані.

Відкатний штрек 1проводиться по покладу. Зі штреку через 40-80 м проходять підняттєві 2, а для випуску руди – дучки 3.

 

Рис. 12‑10 – Система за магазинуванням і відбійкою руди шпурами

Над штреком залишають цілину товщиною 3-4 м і вище цієї цілини виймають перший шар руди. Відбиту руду по дучкам спускають на відкатний штрек.

Іноді над штреком цілини не залишають і виїмку першого шару проводять на рівні покрівлі відкатного штреку. Штрек в цьому випадку кріплять рамами і на підошву камери укладають настил. Далі продовжують відбійку шарів в напрямку знизу догори, причому після відбійки кожного шару випускають близько 50% руди, щоб між відбитою рудою і масивом залишався простір висотою 2 м, в якому на відбитій руді розташовувався бурильник. Відбивають руду вертикальними шпурами глибиною 1,5-2 м. Вторинне дроблення, якщо воно необхідне, здійснюють у вибої. Після того як вся руда в межах камери буде відбита, приступають до повного її випуску. В цей період відроблений блок стає якби бункером, що заповнений відбитою рудою.

Переваги системи: невелика кількість підготовчих виробок, незначна витрата лісу і наявність запасу відбитої руди (дозволяє підтримувати постійною продуктивність руднику).

Недоліки системи: жорсткі вимоги до умов застосування (правильна форма покладу, круте падіння, незначна товщина); можливість окислювання, злежування або самозаймання руди, а також всі недоліки, що притаманні відбійці руди шпурами.

В Радянському Союзі близько 40% руди з таких родовищ (жильних) розроблювали системами з магазинуванням руди. Застосовують на рудниках кольорових металів і золота багатьох районів Росії.

Суттєвість системи розробки з закладкою заключається в тому, що розробку крутого покладу невеликої товщини ведуть шарами знизу догори з закладкою виробленого простору після відробки кожного шару руди.

Застосовують таку систему, коли необхідно запобігти зсув поверхні. Руда повинна бути стійкою, так як вона закладкою не підтримується, бокові породи можуть бути слабкішими. При цій системі собівартість видобутку висока, а втрати руди незначні, тому руда повинна бути цінною. В деяких випадках систему застосовують при розробці товстих крутих або положистих родовищ.

Для підготовки виймальних дільниць по рудному тілу проводять відкатний штрек 1 (рис. 12-11), а від нього через 40-60 м рудні підняттєві 2 в три відділення, які кріплять вінцевим кріпленням суцільно.

 

Рис. 12‑11 – Система горизонтальних шпурів з закладкою

Очисні роботи починаються з виїмки першого шару на рівні покрівлі відкатного штреку або на 2-3 м вище. Надштрековий цілик такої висоти залишають, якщо бокові породи недостатньо стійкі та підтримання штреку без цілика неможливо. При виїмці першого шару на рівні покрівлі відкатного штреку роботи необхідно вести так, щоб не зламати кріплення. З цією метою шар висотою 2,5 м виймають на 0,5 м вище покрівлі відкатного штреку і цей шар розбирають за допомогою ручних інструментів або невеликих зарядів ВР.

Відбійку руди при виїмці першого шару здійснюють горизонтальними шпурами так само, як при проведенні виробок.

Після відробки першого шару в центрі блоку на висоту 1,5 м подовжують підняттєвий 3 в три відділення. Центральне відділення цього підняттєвого є ходовим і вентиляційним, а два крайніх – рудоспусками. В місцях виходу рудоспусків на відкатний горизонт утворюють люки з затворами для випуску руди.

Кріплення рудоспусків досить швидко зношується. Щоб запобігти його руйнування, застосовують обшивку дошками. В рудоспусках з частково зламаним кріпленням іноді розміщують труби діаметром 300-500 мм і по цим трубам спускають руду.

На підошву першого шару вкладають настил з двох рядів колод: перший ряд – по простяганню, другий – в хрест простягання. Цей настил необхідний для того, щоб далі, коли буде відроблятися нижче розташований поверх, закладка не потрапила в трубу.

Після укладки настилу перший шар на висоту 1,5 м заповнюють закладкою, яку подають з вентиляційного горизонту по закладочним відділенням підняттєвих. В межах шару закладку розподіляють за допомогою скрепера, причому скреперну лебідку встановлюють в центрі блоку поруч з підняттєвим. Іноді застосовують гідравлічну закладку.

На поверхні закладки укладають настил з дощок товщиною 50 см. Звертають особливу увагу на щільність настилу, відсутність щілин між дошками, так як скрізь щілини може просипатися і втрачатися в закладці дрібна руда. Це особливо важно при розробці цінних руд. Тому іноді роблять настил з двох шарів дощок з прошарком брезенту між ними.

Далі проводять виїмку руди в другому шарі. Відбійку руди ведуть вертикальними шпурами, які бурять телескопними перфораторами. Відбійку починають від центру і посувають уступи в напрямку до флангів блоку. Відбита руда попадає на настил, по якому її скрепером доставляють до рудоспусків, що розташовані в центрі блоку.

Якщо при відбійці руди вертикальними шпурами покрівля стає нерівною і нестійкою, то переходять на відбійку руди горизонтальними шпурами, що декілька зменшує продуктивність праці.

Після відбійки і вбирання руди в межах шару в одній половині блоку знімають настил, дошки складають в іншій половині блоку, і шар на висоту 1,5 м заповнюють закладкою, поверхня якої знов покривається настилом; потім ці ж роботи виконуються в іншій половині блоку.

В наступному блоці операції по виїмці руди повторюються і так доти, поки блок не буде відроблений на всю заплановану висоту.

Переваги системи: незначні втрати руди, можливість вести роботи одночасно на декількох поверхах, можливість сортування і селективної виїмки, а також розробка родовищ неправильної форми, запобігання зсуву поверхні.

Недоліки системи: невисока продуктивність праці і досить велика витрата лісу.

Систему застосовують при розробці жильних родовищ кольорових металів і золота.

Система розробки з розпірним кріпленням відноситься до класу систем з кріпленням. Суттєвість цієї системи полягає в тому, що родовище розробляють знизу догори, причому для бурильника в виробленому просторі встановлюють полки з дощок, викладених на розпірне кріплення (рис. 12-12).

Застосовують систему при розробці родовищ з кутом падіння 0-60°. При крутому падінні транспортування руди в блоці здійснюється самопливом. При положистому заляганні відбиту руду транспортують струменем води. При падінні покладу вище 60° переходять на більш економічну систему з магазинуванням руди. Товщина покладу не повинна перевищувати 3 м, так як при більшій товщині елементи кріплення мають велику вагу і виникають труднощі в його встановленні.

 

Рис. 12‑12 – Система з розпірним кріпленням

Відкатний штрек 1 часто закріплюють рамами вразбіжку, а виїмку першого шару здійснюють на рівні покрівлі штреку. Однак проводять штрек без кріплення з залишенням над ним цілика висотою 2-3 м, вище якого виймають перший шар руди.

Надштрековий цілик, як правило, не залишають, щоб запобігти втрат руди. Крім того, при наявності цілика приходиться додатково проходити підсічний штрек і дучки. Надштрековий цілик залишають, якщо ліс для кріплення коштовний, а підтримання штреку без такого цілика не можливе.

Блокові підняттєві 2, що проводяться від відкатного штреку, закріплюють розпірним кріпленням.

Виїмку першого шару здійснюють також, як при системі горизонтальних шарів з закладкою. Потім продовжують виїмку руди горизонтальними шарами знизу догори. Після виїмки кожного шару встановлюють розпірне кріплення і на нього укладають настил з дощок, на якому розташовується бурильник. Порядок очисних робіт, провітрювання, техніка безпеки дуже сходні з аналогічними процесами при системі з закладкою.

Продуктивність праці вибійників змінюється від 0.5 до 1,3 м³ за зміну. Витрати лісу близько 0,1 м³ на 1 м³ виробленого простору.

Переваги системи: незначні втрати руди.

Недоліки системи: низька продуктивність праці і значні витрати лісу.

Область застосування системи: значно менш, ніж системи розробки з магазинуванням руди. Застосовують її в тих випадках, коли падіння покладу круте і тому неможливо застосування інших систем.


Читайте також:

  1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  2. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  3. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  4. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  5. IV. Розподіл нервової системи
  6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  7. IV. Філогенез кровоносної системи
  8. POS-системи
  9. VI. Філогенез нервової системи
  10. Автокореляційна характеристика системи
  11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  12. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ




Переглядів: 629

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Системи розробки з відкритим виробленим простором | Системи розробки з обвалюванням руди і бокових порід

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.