Мікроклімат виробничого середовища та його значення

Вимоги до мікроклімату не поширюються на робочі місця в підземних і гірських виробках, у транспортних засобах, приміщеннях тваринницьких і птахівничих, для зберігання с/г продуктів, холодильниках і складах. Стандарт не поширюється на вимоги до повітря робочої зони при радіоактивному забрудненні.

Ви знаєте, що діяльність людини поділяється на фізичну і розумову, хоча зазвичай чіткої різниці між ними не можна встановити. Будь-яка трудова діяльність здійснюється у певних виробничих умовах, які поділяються на 4 класи.

Клас 1 — оптимальні умови праці, що характеризуються збереженням здоров’я працюючих і створенням передумов для високого рівня працездатності. Параметри мікроклімату і чинники трудового процесу знаходяться в оптимальних межах, несприятливі чинники або є відсутніми, або не перевищують рівні, прийняті в якості безпечних для населення.

Клас 2 — допустимі умови праці, за яких дотримуються встановлені гігієнічні нормативи для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються під час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни. Припустимі умови праці умовно належать до безпечних.

Клас 3 — шкідливі умови праці, за яких виробничі чинники перевищують гігієнічні нормативи і несприятливо діють на організм працівника.

Клас 4 — небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються такими умовами виробничих чинників, дія яких протягом робочої зміни або її частини створює загрозу для життя, високий ризик розвитку гострих професійних уражень, а також і тяжких форм.

Умови праці третього класу залежно від рівня перевищення гігієнічних нормативів і вираженості змін в організмі працівників поділяють на чотири ступені шкідливості:

ступінь 1 — відхилення рівнів шкідливих чинників від гігієнічних нормативів спричиняють функціональні зміни організму, що відновлюються за більш тривалого, ніж до початку наступної зміни, перериванні контакту зі шкідливими чинниками, і збільшують ризик пошкодження здоров’я;

ступінь 2 — рівні шкідливих чинників спричиняють стійкі функціональні зміни, що призводять зазвичай до збільшення виробничо зумовленої захворюваності: підвищення рівня захворюваності працівників, поява початкових ознак або легких форм професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції (15 років і більше);

ступінь 3 —дія шкідливих чинників зазвичай призводить до розвитку професійних хвороб легкого і середнього ступеню важкості, пов’язаних з втратою професійної працездатності, зростання хронічної (виробничо зумовленої патології), підвищений рівень захворюваності працівників.

ступінь 4 — умови праці, за яких можуть виникати важкі форми професійних захворювань з втратою загальної працездатності, значне зростання кількості хронічних захворювань працівників.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правила поводження з електроустаткуванням.	\|	Англійський реалістичний роман останньої третини ХІХ століття

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.