Трудовий договір: поняття та порядок укладення

Загальна характеристика Кодексу Законів про працю України

Кодекс Законів про працю України (КЗпП) — це єдиний систематизова- ний законодавчий акт, в якому містяться норми права, що регулюють галузь су- спільних трудових відносин працівників і закріплюють суспільну організацію праці. КЗпП України прийнято 10 грудня 1971 р. (з наступними змінами і допо- вненнями). Він складається з 18 глав: загальні положення; колективний договір; трудовий договір; забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників; робо- чий час; час відпочинку; нормування праці; оплата праці; гарантії та компенса-

ції, гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації; трудова дисципліна; охо- рона праці; праця жінок; праця молоді; пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням; індивідуальні трудові спори; професійні спілки, участь працівників в управлінні підприємствами; трудовий колектив, державне соціа- льне страхування; нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

КЗпП — це лише основа трудового законодавства України. Верховна Ра-

да України прийняла низку законів, які відіграють значну роль у вдосконаленні регулювання трудових відносин. Це Закони України: "Про охорону праці" від

14 жовтня 1992 р. (зі змінами і доповненнями), "Про колективні договори і уго- ди” від 1 липня 1993 р., "Про оплату праці" від 24 березня 1995 р.(із змінами), "Про відпустки" від 15 листопада 1996 р. та ін.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового до- говору.

Трудовий договір — це угода між працівником (робітником чи службов- цем) і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати ро- боту, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпоря- дку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним ор-

ган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату

і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання цієї роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної творчої праці шляхом ук- ладення трудового договору на одному або одночасно на кількох підприємст- вах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, ко- лективним договором або угодою сторін.

Види трудових договорів.Трудовий договір може бути: індивідуальний, колективний, контрактний. Залежно від строку укладення, трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначе- ний строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його

дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організація праці працівника, умови розірвання трудового договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися уго- дою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Колективний договір — це угода, яку укладають власник або уповнова- жений ним орган (особа) і один або кілька профспілкових чи інших уповнова- жених на представництво трудовим колективом органів, а у разі відсутності та- ких органів — представники трудящих, обрані та уповноважені трудовим коле- ктивом. Колективний договір укладається відповідно до чинного законодавства

{статті 10—20 КЗпП України, Закон України "Про колективні договори і уго-

ди" та ін.) та взятих сторонами зобов'язань і має на меті регулювання виробни- чих, трудових і соціально-економічних відносин, а також узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додер- жання письмової форми є обов'язковим при організованому наборі працівників; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі; при укладенні трудового договору з не- повнолітніми та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Зміст трудового договорустановлятьйогоумови(праватаобов'язкисто-

рін).

Умовиподіляютьсянадвавиди:умови,щовизначаютьсяугодоюсторін, і

умови, що встановлюються законодавством про працю. Умови трудового дого- вору, які визначаються угодою сторін, поділяються на обов'язкові (необхідні) та факультативні (додаткові). Обов'язкові умови: про місце і рід роботи; про тру- дову функцію (діяльність); про строки дії трудового договору; про оплату праці тощо. Факультативні (додаткові) умови трудового договору — це всі інші умо-

ви, які визначаються угодою сторін і не суперечать законові. Наприклад, про поліпшення житлових умов працівника та його сім'ї, про надання місця дитині працівника в дитячому садку підприємства тощо.

Порядок укладення трудового договору. При укладенні трудового дого- вору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвід- чує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством – до- кумент про освіту (спеціальність, кваліфікацію), військовий білет (якщо є), до- відку платника податків та інших обов’язкових платежів. При укладенні трудо- вого договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відо- мості про їхню партійну та національну приналежність, походження, прописку

та документи, надання яких не передбачено законодавством.

При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому до- ручається. Умова про випробування має бути передбачена у наказі (розпоря- дженні) про прийняття на роботу. Випробування не встановлюється при прийн- ятті на роботу: осіб, які не осягли 18 років; молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закін-

ченнявищихзакладівосвіти;осіб,звільненихузапасзвійськовоїчиальтерна-

тивної (невійськової) служби; інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи; при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, орга- нізацію, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Протягом випробування на працівника поширюється законодавство про працю. Коли строк випробування закінчився, а працівник продовжує працювати, то він вва- жається таким, що витримав випробування. Якщо протягом строку випробу- вання буде встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийня-

то, то керівник підприємства, установи, організації протягом цього строку вправі розірвати трудовий договір.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття трудових відносин	\|	Підстави та порядок припинення трудового договору

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.