Господарський розвиток та економічна думка

Основні риси і періодизація первісного суспільства

Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій. Початки економічної думки давніх Єгипту й Месопотамії

Основні питання теми

1. Основні риси і періодизація первісного суспільства.

2. Господарський розвиток та економічна думка в Месопотамії (ХІ – І тис. до н. е.).

3. Господарський розвиток Давнього Єгипту та його відображення в економічній думці.

4. Господарська діяльність у первісній історії України.

Первісний спосіб виробництва в основному хронологічно співпадає із кам’яним віком: давній (палеоліт) – 2,5 млн.–12 тис. років назад; середній (мезоліт) – XII–VIII тис. до н. е.; новий (неоліт) – VIII–ІІІ тис. до н. е. Господарювання поділялось на привласнююче (домінує в палеоліті й мезоліті) й виробляюче (початки – з палеоліту, поширюється в мезоліті й неоліті). В межах первісного способу виробництва відбулися два перших великих суспільних поділів праці:

1) виділення племен, які займаються тваринництвом (пасовищне господарство);

2) відокремлення ремесла від землеробства.

Переломний момент в розвитку суспільства – оволодіння вогнем. Характерним був низький рутинний рівень розвитку продуктивних сил, основа виробничих відносин – колективна, общинна власність на засоби виробництва і результати праці. Проте, по мірі започаткування знань, вдосконалення знарядь праці (пов’язано перш за все з використанням металів й прирученням тварин) продуктивність праці підвищується, що в кінцевому випадку приводить до майнової й соціальної диференціації, і, як наслідок, до руйнування общини (яка пройшла в своєму розвитку три стадії: родову – землеробську – сусідську) й започаткування класових відносин, перших державоутворюючих інституцій.

Колискою людської цивілізації стали райони басейну Середземномор’я і Давнього Сходу (теплий клімат, родючі землі, наявність річок та інших природних ресурсів). Перші держави: Єгипет (Раннє, Давнє, Середнє, Нове, Пізнє царства), Шуммер, Аккадське царство, Старо- і Нововавілонські царства, держава з центром в м. Ура, Ассирія, Хетська держава ; далі на схід – Персія, Індія, Китай.

в Месопотамії (ХІ – І тис. до н. е.)

Розвиток економічної думки збігається з виникненням перших цивілізацій, встановленням класових суспільств у Месопотамії (міжріччя Тигру та Євфрату) та в Єгипті в ІV ст. до н. е. Матеріальною основною цього процесу стала технологічна революція, пов’язана з застосуванням металів, переходом до інтенсивного ведення сільського господарства можливістю отримання на цій основі стійкого надлишкового продукту. Це стимулювало подальший розвиток поділу праці, зростання її продуктивності, вирізнення професій, ремесел, поділ функцій виробництва і керування ним. Широкого розвитку набувають і товарно-грошові відносини, зокрема в суспільствах, пов’язаних з міжнародною торгівлею (Фінікія).

Наприкінці IV тис. до н. е. на півдні Месопотамії утворилися міста-держави Шумер, Ур, Урук, Еріду, Лагаш, Ларс, що об’єдналися у царство Давній Шумер. На півночі Месопотамії з’явилося місто-держава Аккада і ще ряд міст. У першій половині ІІІ тис. до н. е було утворено Шумеро-Аккадське царство, а у ІІ тис. до н. е - Вавілонія.

Царство Давній Шумер має усі підстави вважатися першим осередком цивілізації:

1. На базі досягнень аграрної неолітичної революції визначився високий для того часу рівень матеріальної і духовної культури: вирощували просо, ячмінь, горох, квасоля, лен; висаджували цибулю, часник, огірки, гарбуз. Були домашні тварини: кози, свині, вівці, корови.

2. Розвивалося ремесло.

3. Будували дома для житла із глини і займалися монументальним будівництвом (храми), складним іррігаційним будівництвом (дамби, канали).

4. Розвивали внутрішню і зовнішню торгівлю, що мала міновий характер. Ввозили будівельні матеріали, золото, срібло. Вивозили вовну, зерно, фініки.

5. Еквівалентами грошей в товарно-грошових відносинах виступали бики й зливки срібла.

6. Важливим етапом господарського розвитку було використання гончарного кола.

Найважливішою ознакою переходу до цивілізації був винахід писемності у вигляді клинопису.

Найбільш раннім проявом економічної думки в Месопотамії були закони царів Урукагіни(сер. ІІІ тис. до н. е.) і Хаммурапі (1792-1750 рр. до н. е.), спрямовані на боротьбу з лихварством (у зв’язку зі зростаючим значенням лихварського кредиту).

З основними досягненнями економічної думки Месопотамії (Вавілону) можна ознайомитися у [6, с. 8-9].

Загальнокультурним внеском шумерів, вавілонян, ассірійців у світову цивілізацію є: ієрогліфічна писемність у вигляді клинопису, що допомогло пізніше створити алфавітну систему; календарна лічба, пов’язана із астрологічними спостереженнями та елементарною математикою; десяткова система лічби; перші географічні карти, розвиток міфології. Але господарство Месопотамії в більшості залишалось натуральним. Техніка та наука - нерозвиненими.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підходи та критерії періодизації господарського розвитку суспільства	\|	Господарська діяльність у первісній історії України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.009 сек.