Основні етапи господарського розвитку Давньої Греції

В економічному розвитку Давньої Греції виділяють періоди: крито-мікенський (XXХ - ХІІ ст. до н. е), гомерівський (XI - IX ст. до н. е. , архаїчний (VІІІ - VI ст. до н. е.), класичний (V - IV ст. до н.е.). Для крито-мікенського періоду характерно: палацне господарство як основа господарського життя, висока продуктивність сільського господарства (полікультурного типу) і ремесла, розквіт матеріальної й духовної культури. В гомерівський період господарство відкинуте на стадію первісного ладу, характерна бідність матеріальної й духовної культури, проте з’являється поліс - економічний й політичний центр життя. В архаїчний період Греція обганяє в своєму розвитку сусідні держави, відбувається інтенсифікація сільського господарства й спеціалізація в ремеслі (гончарство, металообробка, кераміка, кораблебудування тощо), з’являються гроші, лихварство, відбувається Велика Грецька колонізація. Рабство в кріто-мікенському, гомерівському, архаїчному періодах - патріархальне. В класичний період давньогрецького економічного розвитку раби стають основними товаровиробниками в усіх галузях (класичне рабство). Джерела рабства: військовополонені й поневолені цивільні під час воєн; за борги; захоплені піратами; обертання в рабство злодіїв; самопродаж й продаж дітей у зв’язку з тяжким матеріальним становищем; внутрішнє природне відтворення рабів.

Поліси стають панівним осередком суспільного життя. Вони відіграють значну роль у Великій грецькій колонізації: у виселенні греків із міст Греції у колонії на узбережжя Чорного та Середземного морів. Причини колонізації: нестача землі у метрополії; потреба у сировині для ремесел та будівельних матеріалах для будівництва споруд, доріг; необхідність розширити ринки збуту для товарів із Греції; переселення надлишкового населення із метрополії на нові землі.

Поліс („місто-держава”) - особлива форма соціально-економічної і політичної організації суспільства; об’єднання приватних землевласників і громадян, що займалися ремеслами і промислами. Соціальна структура окремого полісу: великі землевласники, селяни, ремісники, купці, сезонні робітники, раби.

Розвивається зовнішня і транзитна торгівля, розквітають науки й мистецтво (античність).

Як відомо, політичні свободи у демократичному суспільстві є обов’язковими атрибутами ринкової економіки. І давні греки першими розпочали прокладати шлях до демократії.

Військова могутність Афін призвела до розвитку суднобудування, яким керувала держава.

Технічні можливості рабоволодіння швидко вичерпали себе. Нескінченні війни між грецькими містами, боротьба між демосом і аристократією, рабами і рабовласниками паралізували економічне життя. У 338 р. до н.е. Грецію завоювала Македонія, а в II ст. до н.е. Балканський півострів став здобиччю Рима.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Східна цивілізація та особливості економічного розвитку давньосхідних суспільств	\|	Економічні концепції античності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.