• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічні концепції античності

Особливості господарського життя Давнього Риму

Давній Рим виник в 754 - 753 рр. до н.е. Хронологічно давньоримський економічний розвиток поділяється на періоди: VIII - VI ст. до н. е. (період розкладу родового устрою), VI - ІІІ ст. до н. е, ІІ - І ст. до н. е., І - ІІ ст. н. е. (період розквіту імперії), ІІІ - V ст. н. е.(період кризи й розкладу античної економічної системи).

В VIII - VI ст. до н. е. внаслідок розкладу родового устрою посилювалося соціальне розшарування. Були проведені реформи Сервія Тулія (579 - 535 pp. до н. е.), за якими вводився цензовий майновий принцип поділу чоловічого населення.

В VI - ІІІ ст. до н. е. прийняті „Закони XII таблиць” (V ст. до н. е.), які закріпили приватну власність, рабство, зменшили позиковий процент до 8 %, заборонили шлюби між патриціями і плебеями (це - період боротьби між ними за права на землю); закон Ліцинія і Секстія (367 р. до н. е.), який обмежив рабовласницьке господарство 500 югерами (125 гектарами) землі; закон Петелія (326 р. до н. е.), який відмінив боргову кабалу для римських громадян. Прогресувало ремесло й торгівля. Рабство в ці два періоди носило патріархальний характер.

II - І ст. до н. е. єперіодом початку класичного рабства. Це період, піднесення сільського господарства на основі наукових розробок (Катон, Варрон), що викликало необхідність аграрних реформ (брати Гракхи).

В І - II ст. давньоримська імперія досягла найвищого піднесення. Склалось декілька типів латифундій(великих землеволодінь): 1) централізована рабська; 2) децентралізована з колонами (започаткування системи колонату); 3) змішана. Відмічається піднесення ремесла в провінціях, процвітання торгівлі, розвиток зовнішньоекономічних зв’язків.

В ІІІ - V ст. до н.е. давньоримське господарство опиняється в кризовому стані з причин: вичерпання потенційних підвалин рабовласництва, скорочення робочої сили з-за епідемій і мобілізації до армії, спустошення посівних площ, падіння врожайності. Система колонату (протофеодальних відносин) набуває поширення.

В 395 р. відбувся розділ Римської імперії на Західну і Східну (Візантію). В 476 р. внаслідок франкського завоювання західноримська імперія загинула (рік, що знаменує кінець історії Давнього Світу і початок історії середньовіччя).

Аналізуючи соціально-економічний розвиток Давньої Греції та Риму, можна з упевненістю стверджувати про зародження і певний прогрес ринкових відносин в цих країнах.

Певна реанімація досягнень греко-римської цивілізації відбудеться лише в епоху Відродження.

Найвищого піднесення давньогрецька економічна думка досягла в класичний період античності в творчості Ксенофонта (430-354 рр. до н.е.), Платона (428-347 рр. до н.е.), Арістотеля (384-322 рр. до н. е.). До заслуг давньогрецьких науковців відносяться перші дослідження в області товарно-вартісних категорій (Ксенофонт, Арістотель), формулювання проекту ідеального державного устрою (Платон), введення в науковий обіг терміну „економіка” („ойкос” - дім, господарство; „номос” - закон (Арістотель)) та ін.

Серед науковців Давнього Риму виділяється плеяда дослідників сільгоспвиробництва на чолі з Марком Порцієм Катоном (234-149 рр. до н. е.), Марком ТеренціємВарроном (116-27 рр. до н. е.), Юнієм МодератомКолумеллою (І ст. до н. е.). Давньоримські науковці першими з відомих встановили систематизації в області організації сільського господарства: композиційний поділ галузі (рослинництво, тваринництво, кормовиробництво), спеціалізація (хоча й рабська) сільгоспвиробників за схильностями, агрономічний календар, оцінювання якості земель, натурально-господарські й ринкові початки та їхнє співвідношення, поради стосовно облаштування маєтків та організації праці (в т. ч. інтенсифікації господарства), виділення кліматичних особливостей тощо.

З основними досягненнями економічної думки Давньої Греції та Давнього Риму можна ознайомитися у [6, c. 13–23].

Питання до теми

1. Які основні фактори вплинули на формування Східної та Західної цивілізацій?

2. В чому полягає наукове значення староіндійського трактату „Артхашастра”?

3. Які характеристики мала господарська система Китаю в епоху стародавнього світу? Які основні течії існували у суспільній думці Давнього Китаю?

4. Які економічні основи моделі „ідеальної держави” Платона?

5. Якими були характерні риси господарської системи Давнього Риму та як вони відображені у пам’ятках економічної думки того періоду?

Читайте також:

1. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
2. V. Економічні цикли.
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
6. Аксіологія як наука про цінності. Філософські концепції цінностей.
7. Акціонерна власність в економічній системі
8. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
9. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
10. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
11. Блага поділяють на економічні та неекономічні.
12. Валютно-фінансова інтеграція в Європі: історичні, економічні та інституційні засади

Переглядів: 544